– З чого раптом я буду дошлюбну квартиру продавати, та ще й грішми ділитися? – Обурилася невістка
– Надю, ну і як ти собі це уявляєш? – спитав Сергій, підбираючи макарони, що звисали з тарілки. – Уявляю, що продавати свою дошлюбну квартиру я не збираюся, – відповіла […]
– То як день народження в Валиних дітей, то ви ґонорово тисячкою вітаєте, ще й в придачу щось цікаве купуєте, а як онукам сина прийшлось, то ви по 500 гривень вручили, і то, таке було відчуття, що ви на “здачу” чекали, бо таким поглядом плачучим на них дивилися, – сказала мені невістка на одному подиху. Я ледь не стерпла. Як тільки язик повернувся таке сказати?
– То як день народження в Валиних дітей, то ви ґонорово тисячкою вітаєте, ще й в придачу щось цікаве купуєте, а як онукам сина прийшлось, то ви по 500 гривень […]
Люба вже збиралася спати, коли почула стукіт у двері. На порозі стояла її кума та подруга Поліна, яку вона не бачила 15 років.
Поліна поїхала заробляти до Іспанії, тому зустріч була особливо зворушлива. Поки Люба ставила чайник, вони обнялися і готувалися до вечора, наповненого спогадами. Поліна розповіла про своє здивування змінами у рідному […]
Аліна була вдома. Раптом у двері подзвонили. Три короткі дзвінки – так завжди дзвонив її коханий Андрій. Аліна стрепенулася, поправила волосся. – Відкрито! – гукнула вона. Клацнув замок. У коридорі почулися знайомі кроки, шарудіння пакета. – Сонечко, я приніс тістечка! – пролунав голос Андрія. – Твої улюблені, із заварним кремом! – Я на кухні! – озвалася вона. – Ходи сюди, я тебе з деким познайомлю… – О, у нас гості? – Андрій не любив сюрпризів. Кроки наблизилися до кухні. Андрій переступив поріг і застиг від побаченого. Пакет з тістечками вислизнув із його руки
– Мамо, ну скільки можна! – Аліна притиснула телефон плечем до вуха, намагаючись одночасно відкрити двері й не випустити пакети з продуктами. – Я ж сказала – ми з Андрієм […]
— Ми не вибирали так жити, Таня. Не можна ж покинути маму Олега в такому стані. От одужає, і тоді Олег зможе повернутися до міста
Валя не пам’ятала, коли востаннє почувалася такою відпочилою. Її відрядження перенесли на кілька годин, і вона, не даючи жодних пояснень, вимкнула телефон і розтягнулася на ліжку. Буквально цього ранку вона […]
Дмитро їй одразу повірив. Тепер усе стало на свої місця: ось чому дядько був так не радий його приїзду! Адже він тоді сказав, що завжди хотів сина, а Дмитро, дурень, просто не так його зрозумів! Не вважав він його своїм сином, змирився, що іншого в нього не буде, от і все!
У дитячому будинку йому не сподобалося, тому, коли приїхала тітка, татова сестра, і сказала, що забере його до себе, Дмитрик зрадів. Тітку він знав погано, вона всього рази три приїжджала […]
– Це ти, мені вибач… Я вкрала в тебе молодість, сім’ю… Як тільки я бачила, що він хоче мені все розповісти, я…починала хворіти…знепритомніла, імітувала хвороби, я навчилася спритно придурюватися, я ще та актриса. – Йому ставало соромно і він… відкладав до мого одужання. Так нестерпно жити, Аня … Він постраждав від своєї чесності.
Прийшли, якось задоволено і ніби зраділо, подумала Галина Степанівна. Вона, обережно спостерігала з-під опущених вій за молодою, гарною жінкою та двома дітьми – хлопчиком та дівчинкою. Хлопчик був старшим, років […]
— Мамо, може, це знак, що мені ще рано заміж виходити? Все ніби валиться з рук. Може, скасувати весілля або перенести його? Щось усе йде шкереберть, — невпевнено промовила Тетяна дорогою до РАЦСу. — Ось навіть чорна кішка дорогу перебігла
Тетяна з особливим хвилюванням чекала на свій весільний день. Вона з самого дитинства малювала в уяві цей момент: усе ідеально, вона виходить заміж за коханого чоловіка, з яким планує розділити […]
– Стривай, Ігоре, з чого ти вирішив, що це тепер твоя квартира? Те, що я дозволила тобі пожити тут, не робить тебе господарем
– Зроби ласку, помий за собою тарілки, Ігорю! – Вкотре попросила Світлана свого хлопця, який оселився у неї пів року тому. – Та гаразд! Не хочу зараз цим займатися! Потім […]
Люда працювала медсестрою. Якось до них у лікарню поклали стареньку. Вона була дуже слаба. – Дайте мені номер вашого сина, я йому скажу, що ви слабі, – запропонувала бабусі Людмила. – Адреса його у вас є? – А й справді! – схаменулася жінка. – Я йому раніше дзвонила, а він каже, що ніколи йому мене слухати. Каже, мовляв, зайнятий він… – Давайте я запишу адресу, – сказала Люда. – Зараз, ось і фото є, глянь, раптом він приїде, а його не пустять, – сказала бабуся. – Старе, правда фото. Жінка дістала з тумбочки фотографію. – А як його звуть? – Люда взяла фото і аж стрепенулася від побаченого
Люда вже зібралася додому. Її зміна закінчувалася, але раптом до неї підійшла Віка. – Людмило, виручай! – вигукнула вона. – Мене Дмитрик на побачення покликав, особисте життя руйнується. Виручай! – […]