Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от, у них трьох донечок погодок звуть Марійка, Маруся і Марічка. І взагалі вони дивні

Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от, у них […]

Сестра чоловіка кілька днів тому дуже хвалилася мені, що мама, яка приїхала з португальських заробітків, дала їй гроші і на машину, і на перший внесок їм на квартиру. Тому я теж з нетерпінням чекала свекруху в гості, накрила шикарний стіл. Чого тільки не наготувала! Адже у нас також тих дірок. Але замість таких суттєвих подарунків хоча б для дітей і грошей я отримала оригінальні парфуми Шанель. І все

Сестра чоловіка кілька днів тому дуже хвалилася мені, що мама, яка приїхала з португальських заробітків, дала їй гроші і на машину, і на перший внесок їм на квартиру. Тому я […]

Я тихо вийшла в коридор і випадково побачила, як мій чоловік Гена пхає матері в кишеню пальто купюру в 1000 гривень. В цей час свекруха сиділа за нашим столом на кухні і мило щебетала з іншими гостями. Я застигла, спостерігаючи за цією сценою. Гена оглянувся, мабуть, боявся, що його хтось побачить, і швидко засунув гроші в кишеню

Я тихо вийшла в коридор і випадково побачила, як мій чоловік Гена пхає матері в кишеню пальто купюру в 1000 гривень. В цей час свекруха сиділа за нашим столом на […]

Я зранку накрила багатий стіл: борщ, вареники, домашні пампушки. Думаю, принаймні добром підкорю. Дзвінок у двері. Відкриваємо, заходять ті двоє малюків – Данило і Софійка. Діти виховані, чемні, щось пошепки перемовляються між собою і так скромно вітаються: – Добрий день, бабусю, – каже малий. Я думала, в мене серце гепне. Яка бабуся? Ще вчора я ними переймалася як «чужими дітьми», а сьогодні вони вже називають мене бабусею

Я сиділа за кухонним столом і дивилася на свого єдиного сина, Юрка, який уже втретє повторював те саме: – Мамо, тату, ви ж знову проти мого вибору, так? Я зітхнула, […]

— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Якщо чесно, я навіть думаю про те, що доживати, скоріш за все, мама буде в будинку перестарілих. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені вже трохи за 40, моїй мамі майже 80. Мама живе окремо, але вже півроку вона щодня мені дзвонить, пише і проситься жити до нас, каже, що перепише на мене одразу квартиру. Ми живемо в одному місті, і я раз на тиждень у неї обов’язково буваю, але частіше не виходить, бо ж робота, менший син ще підліток, донечка вже студентка. Розумієте, хоч у нас і трикімнатна квартира, і є для мами місце

— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені вже трохи […]

Літня людина, пам’ять підводить, та й сама по собі людина така. Ось, здається, щойно кликала нас жити до себе в трикімнатну квартиру, а через хвилини кричить, що нам аби що в неї вкрасти, ось тут у неї гаманець лежав, де він? А він під подушкою лежить, сама ж його туди й засунула

— І тут я дізнаюся, що брат тепер ще з дружиною та переїжджають до бабусі! Тобто просто інтриг і задобрювання бабусі їм було мало, вирішили діяти рішуче, – засмучена Зоя. […]

— Вона чотири рази вдова? Ох нічого собі? — Ну ось так, усі чоловіки були її старші на багато років, я не засуджую, але по життю було мамі легко завжди, не працювала, жила тим, що спочатку чоловіки заробляли, а потім вона нерухомість здавала в оренду

— Я їй одразу казала, що вона даремно все це затіяла взагалі, – каже приятельці Софія. – Нічого доброго з цієї витівки й не вийшло, перелаялися тільки всі. — А […]

Ніна Василівна метушилася на кухні, коли у двері подзвонили. Вона здивувалася. – Віктор, вдома. На гостей ми не чекаємо. Хто ж це може бути? – подумала Ніна. Жінка витерла руки об рушник, і пішла відчиняти. На порозі стояла жінка років шістдесяти з короткою зачіскою та яскравим шарфом. У руках у неї був невеликий пакет. – Здрастуйте, – сказала незнайомка з натягнутою усмішкою. – А Віктор Іванович тут живе? – А ви з якого питання? – холодно запитала Ніна Василівна, і раптом застигла від несподіваної здогадки

Ніна Василівна метушилася на кухні, на плиті готувалися котлети. Думки її постійно поверталися до чоловіка, який вже тиждень відпочивав у санаторії. Путівку вона купила йому сама – вирішила, що Віктору […]

Ірина Іванівна мила посуд, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її донька Тетяна. – Мамо, мені потрібно з тобою поговорити, – одразу сказала Таня, зайшовши у квартиру. – Треба так треба, – Ірина Іванівна провела доньку на кухню. – Викладай, що там в тебе. – Мамо, до мене залицяється один чоловік, – почала з далеку Таня. – І? Відправ його кудись подалі, ти ж одружена! – сказала мама. – Проблема не в цьому мамо, цей чоловік це, Вадим Леонідович, – несподівано сказала Тетяна. – Вадим Леонідович? Так це ж твій свекор?! – Ірина Іванівна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

Ось вже три місяці Тетяна літала на крилах. Нічого дивовижного: дівчина закохалася. Про такого парубка, як Сергій, вона мріяла все життя. Добрий, уважний, чуйний. І дуже симпатичний. Але найголовніше – […]

Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов хорошу жіночку, якій плачу за догляд матері. Але коли останній раз я був в мами в селі то здивувався, бо сума за доглядом виросла в ціні. Вся річ в мамі

Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов хорошу жіночку, […]