Мені 22 роки, і вже понад рік я зустрічаюся з Василем. Проблема в тому, що мені здається, ніби він мене зовсім не любить, а я даремно сподіваюся на спільне майбутнє.
Мені 22 роки, і вже більше року я зустрічаюся з Василем, який переїхав до мене. Живемо ми у квартирі, успадкованій від бабусі, тоді як Василь продовжує виплачувати кредит за машину, […]
Спостерігаючи сімейну динаміку моєї сестри, я розумію, що повторюється історія наших батьків. Я маю намір не допустити цього. Я не знаю, чи це правильно?
Кілька років тому моя молодша сестра вийшла заміж, а я, хоч і старша, офіційно не пов’язувала себе шлюбом зі своїм партнером. Ми обходимося без формальностей, вважаючи, що зобов’язання не вимагають […]
— Не знаю, чим уже так їй колишня чоловіка, а тим паче його син завадили, але це щось! До мене які претензії? Занадто тепло спілкуюся з колишньою дружиною сина. Ні більше ні менше. А мені з нею треба ворогувати? У волосся вчіплятися? На інший бік вулиці переходити, якщо вона назустріч іде? – усміхається жінка
— Я доросла людина і прекрасно розумію, скільки шлюбів зараз розпадається, на жаль, – каже Людмила Дмитрівна. – Розлучилися, буває. Нехай будуть щасливі окремо. — А колишня невістка твоя заміж […]
— Тобі спадок відписано, – заявила. – Тобі й догляд за мамою. Ти – молодшенька, найулюбленіша, з тобою мама вічно пестилася. Через тебе вона і сім’ю з моїм батьком зруйнувала, і його самого погубила. — Начебто доросла жінка, сама мати, а таке каже, – дивується Дарина. – Так, син у неї один, зараз йому 22 роки
— Як я зрозуміла, у неї завжди щодо мене якісь ревнощі були, – розповідає Дарина. – Якось, давно ще, взяла і напряму запитала, за що вона мене так ненавидить. — […]
– Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? – Тоді, коли ми ще тільки почали зустрічатися, ми вирішили…що якщо хтось раптом зустріне іншу людину, то ми просто відпустимо один одного, ну пам’ятаєш? – Макс, – Віка плачучи дивилася на чоловіка, – нам тоді було по чотирнадцять. А тепер по тридцять, ми з тобою сім років одружені…
Максим стояв перед нею на колінах, а вона сиділа, закривши обличчя руками й плакала ридма. – Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? Пам’ятаєш… Тоді, коли ми ще тільки […]
Віктор прокинувся рано, прийняв душ і вирушив на кухню. – З днем народження, коханий! – вигукнула дружина, тримаючи в руках маленький тортик з свічками. – Задуй свічки і загадай бажання! – Дякую, – усміхнувся Віктор, і виконав прохання дружини. – А це же не весь подарунок, – підозріло сказала Марія. – Я підготувала для тебе дещо особливе! Жінка взяла зі столу маленьку оксамитову коробочку і вручила її чоловіку. – Що це? – здивувався Віктор. – Відкирий, сам все побачиш! – сказала Марія. Віктор обережно відкрив коробочку, заглянув всередину і…ахнув від побаченого
– Маша, бачила запрошення? Я забрав їх із друкарні. – Бачила, – посміхнулася дружина. – Класні. Гості точно оцінять. А що щодо кейтерингу? Ти про все домовився? – Так, все […]
Свекруха мешкає з нами вже пів року – вона продала власне житло в місті, щоб вкласти гроші у перебудову нашого будинку. Я сподівалася, що це покращить умови, але натомість кожен мій крок став об’єктом контролю з її боку. Чоловік Андрій намагався бути миротворцем: – Галино, мама не прагне тобі дошкулити, вона просто хоче, щоб ти знайшла щось стабільне. Але я лиш розводила руками, бо відчувала, що наші спільні будні перетворюються на нескінченний ланцюг настанов з її уст
– Ти знову плануєш гаяти час, а могла б уже зараз взятися до чогось конкретного, – свекруха промовила це на кухні, коли я вкотре гортала газету з оголошеннями. – Галино, […]
– Мамо, чекай… Тобто, ти хотіла зробити це не для нас, а просто, щоб не виглядати гірше за сватів? – Звісно! А ти думала, я просто горю бажанням роздавати гроші просто так
– Я чула, що батьки Єгора відкладають вам на квартиру. Це так? – мати Анжели примружилася, явно вираховуючи щось в голові. Анжела втомлено зітхнула. Розмова тільки почалася, а в неї […]
— Ось доростеш до моїх років – зрозумієш. Тобі зараз тридцять і, знаєш, мені теж у душі не більше тридцяти. Я раніше не розуміла, коли так говорили інші… А тепер зрозуміла. І душа моя також юна, і виявляється може закохатися… — Закохатися?! Мамо! Фу! Ти що закохалася в цього старого?! – вигукнула, знову ставши грубою, Даша
Дарина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоюсь іншою: очі блищать, як у закоханої школярки, загадкова усмішка раз у раз торкається губ, роблячи все обличчя свіжішим і молодшим. […]
Віра поверталася з роботи додому. – Потрібно ще в магазин зайти, купити продукти на вечерю, – вирішила жінка і попрямувала у магазин. Через десять хвилин, Віра вже ходила між рядами торгового залу, і вибирала продукти. Коли корзина була заповнена всім необхідним, жінка попрямувала на касу. Раптом, в одному з рядів супермаркету, увагу Віри привернув знайомий силует. – Олег? – здивувалася вона, побачивши свого чоловіка. – Що він тут робить? Віра хотіла було підійти до чоловіка, але несподівано її випередила якась жінка. Віра придивилася до Олега і цієї жінки і застигла від побаченої картини
– Ти реально віриш, що він затримується через роботу? – у голосі матері була непохитна впевненість. – Віра, ти доросла жінка, а поводиться як наївна дівчинка. Віра втомлено стиснула перенісся […]