– Ти б хоч щось витончене приготувала! А що це? Картопляне пюре? Запечена курочка? Салатик? А де ж твоє м’ясо по-французьки? Жульєн? Олів’є? – закотила очі свекруха. – Я ж погано готую! То навіщо це все? – безтурботно сказала Віра. – Картоплю з куркою важко зіпсувати
– Віро! Дав же ж Бог невістку! – Марина Олександрівна ще не встигла зійти з потягу, а вже бурчала. – От радість! Свекруха приїхала! – помахала їй молода жінка. – […]
-Ну як же так? Ну як ви могли? Чому ви віддали дитину Василю? – голосила Клара. – Він же батько, а я ж мати, я такого дозволу не давала!
-Ну як же так? Ну як ви могли? Чому ви віддали дитину Василю? – голосила Клара. – Він же батько, а я ж мати, я такого дозволу не давала! -Кому […]
– Василя мого забрати хочеш? Та забирай. Втомився я від нього, – відповів батько, коли зрозумів, нарешті, що від нього хоче гостя
– Іванівно, ти хіба на ринок сьогодні не збираєшся? – Тамара Ігорівна зупинилася біля воріт Ольги Іванівни. В одній руці Тамара тримала відерце з яблуками, другою котила за собою сумку […]
Коли Сергія не стало, його мати прийшла до невістки, вона сказала, що теж має право успадкувати майно, яке її сину належало, відступати вона не збирається і просить частину квартири, в якій невістка з донькою живе. Марина не могла повірити в це, адже сама свекруха синові нічого не збиралася залишати, заповіт вона давно на своїх доньок склала
Вперше, побачивши Наталю Іванівну, Марина зрозуміла, що подружками їм ніколи не стати, на жаль. Своє ставлення до невістки 63-річна Наталя Іванівна показала практично ще відразу. З появою дитини Надійки в […]
— Я, – каже, – за грошима прийшла. — За якими грошима? — За “гробовими”, за якими ж іще! Я все ж таки сподівалася вижити, а ти, якби ті гроші знайшла, то неодмінно б до своїх ручок чіпких і прибрала. От я тітці Марії й віддала, у неї надійніше. Зателефонувала синові, і потім грошики віднесла
Я – та сама невістка, яка вийшла заміж, щоб обдурити наївного хлопчика, яка мріяла заволодіти його грошима, квадратними метрами свекрухи. Меркантильна, нахабна, вискочка без роду і племені. — Ти подумай, […]
Михайло майже до ночі стояв біля могили матері і просив у неї прощення. Він знав, що вона його пробачила, але в душі йому було дуже важко
Так сталося у житті Михайла, він з самого дитинства соромився своєї матері. Так склалося в житті Олени, матері Михайла, що одна рука у неї була коротша за іншу. Життя жінки […]
У день власного весілля я дізналася, що мій наречений обіймав свою колишню – Карину – просто за рестораном, поки я стояла в фаті й посміхалась гостям. І принесла мені цю “новину” не хто інший, як мама – прямо під час першого танцю. Найважче було: не зірвати весілля, не влаштувати скандал, не знепритомніти прямо в обіймах чоловіка, який, як виявилось, приховав від мене щось важливе
У день власного весілля я дізналася, що мій наречений обіймав свою колишню – Карину – просто за рестораном, поки я стояла в фаті й посміхалась гостям. І принесла мені цю […]
Коли свекруха приїхала в гості їй з самого початку нічо не подобалося, те не так, се не то, там не тут а пізніше закотила такий скандал, що й усі гості порозбігалися. Коли прийшов час лягати спати невіста зробила такий сюрприз, що вона точно його не забуде…
— Мама приїжджає у суботу! – радісно вигукнув Олег. Ось тільки Сімі від цього не було весело. Вона вже перебувала у передчутті чергових закидів і глузувань. Їй одразу згадалася ситуація, […]
Олексій повернувся з роботи пізно. Марина сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. – Привіт, кохана! Мене чекаєш? – усміхнувся чоловік. – А ти чому без світла? Олексій увімкув світло, як раптом помітив, що Марина плаче. – Кохана, що сталося? – захвилювався він. Марина мовчала. – Марино! Ти мене чуєш! – повторив Олексій. – Сталося… Я виходжу заміж! – крізь сльози сказала Марина. – Як заміж? Ти вже заміжня! Що ти говориш!? – Олексій здивовано дивився на Марину, нічго не розуміючи
Олексій був видним хлопцем. Високий, статний, з блакитними бездонними очима. І не по роках розумний. Можливо, тому, що дитинство не медом виявилося. Народився він у невеликому селі у багатодітній родині. […]
У Миколи не стало його коханої дружини Світлани. Чоловік дуже горював за нею… Минуло два тижні. На роботі Микола покликав до себе багаторічну помічницю Ліду. – Слухай, я місця собі не знаходжу, – сказав він. – Ти живеш одна. Як ти рятуєшся від самотності? – Є один простий вихід, – сказала Ліда. – Можеш пожити у мене. Я приготую тобі окрему кімнату. Микола промовчав… Ліда готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояв Микола. Він зайшов, і розгублено сів на пуфик. Ліда дістала домашні капці. Микола глянув на них і очі округлив від здивування
Лідію Павлівну поважали на роботі, але й не розуміли. Все життя сидіти секретаркою при кабінеті начальника? І це маючи дві вищі освіти? – Та вона обожнює шефа, хіба ви не […]