Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді збираю речі, щоб піти від нього. – Марино, може хоч ти щось мамі скажи, – поки я складала валізи, чоловік робив спроби виправити ситуацію, і телефонував і доньці, і сину. – Володька, мама йде з дому, приїдь і поясни їй, що так не робиться, – чую, як чоловік скаржиться у слухавку нашому сину. Я склала речі, викликала таксі, а тоді задала чоловікові одне запитання

– Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді […]

– Мамо, мені прибутки не дозволяють щомісяця давати тобі гроші! Було б непогано стати начальником, заробляти сто-двісті тисяч гривень та займатися благодійністю щодо родичів. Але ти забуваєш, що я – звичайний водій міського автобуса. Я наприкінці місяця не можу купити цукерок дітям, бо не дотягую до зарплати. Про дружину взагалі мовчу! А ще ти зі своїми проханнями!

– Мамо, мені прибутки не дозволяють щомісяця давати тобі гроші! Було б непогано стати начальником, заробляти сто-двісті тисяч гривень та займатися благодійністю щодо родичів. Але ти забуваєш, що я – […]

Варя постійно звинувачувала свою невістку у можливих зрадах. Але незабаром після народження онука вона заплатила за свої дії.

Варвара мала змішані почуття, коли її син Максим представив свою наречену Ганну. Хоча Ганна й походила з шановної родини і була добре освічена, Варя насторожено ставилася до неї. Максим захищав […]

– Сини приїхали з дружинами. Шепочуться, – подумав Микола й прислухався. – Алла, у нас донька! Куди нам ще одне ліжко? – говорила одна з невісток. – А ти, думаєш, у нас місця стільки, що танцювати можна? – відповідала їй друга. Раптом Микола застиг. – Та це ж про мене говорять! – несподівано подумав він і заплакав. В кімнату прибігли сини з невістками

Олю Микола Аркадійович незлюбив одразу. Сільська простенька дівчина, з гучним сміхом. Зі всіх турбот у неї тільки питання по господарству – де рибку краще купити, коли килими витрусити, як краще […]

– Навіть не думай просто так лежати! – не вгамовувався Павло. – Накриєш стіл, обслужиш мою матір, або збирай речі і йди! Лариса розплющила очі від шоку. Так, стосунки псувалися, так, все частіше виникало бажання все кинути та втекти. Але щоб ось так? За те, що нездужає?

Лариса прокинулася з тяжкістю у всьому тілі. Кімната пливла, кружляла, відмовлялася стояти на місці. У Лариси горіла шкіра, а зсередини прозирала крига, наче вона одночасно опинилася на розпеченій пательні, та […]

Залишені безпритульними та убогими, ми знайшли притулок вдома у подруги на ніч. Наступного ранку, беручи з собою доньку, ми вирушили до мого рідного села. Там мої зв’язки обмежувалися лише бабусиним старим будинком на околиці – цегляний будинок, що потребував серйозного ремонту.

Більш ніж десять років я була одружена з Максимом. Наше життя, здавалося, розпливалося у гармонії – наша дочка зростала в молоду жінку, у нашому домі панували злагода і спокій, Максим […]

З їхнім єдиним сином стався нещасний випадок. Втративши його, батьки гостро усвідомили, що тепер єдиний, хто залишився у них – це онук. Ось вони й вирішили забезпечити його житлом. Тим більше, що до повноліття Артема залишалося всього нічого. Здавалося б, що потрібно радіти такому подарунку, але саме з цієї квартири у сім’ї Олени почалися серйозні проблеми.

– Сама подумай, хіба це нормально? – обурювався Антон у черговий раз, – твоєму боввану всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а ти поводишся так, ніби я йому ніхто! […]

– Іринко, що трапилося?! – здивовано запитала Олена. – Господи, Оленочко… Я не знаю, як тобі сказати… У нього є інша, розумієш. Я бачила їх у машині, ми поряд стояли. Регочуть двоє. Денис такий щасливий був! На радощах мене навіть не помітив.

Олена була закохана. Ні, не просто закохана, вона любила і так сильно, що дуже сумувала через це. Він був її чоловіком у всіх сенсах цього слова! Гарний, мужній, з характером, […]

Анна глянула на годинник. Застілля тривало вже третю годину, а тости і привітання не припинялися. Кожен родич вважав своїм обов’язком виступити з якоюсь розлогою промовою, пригадати історію з минулого, і, звісно, знову нагадати Анні, якою чужою вона є для цього свята. Вона почувалася зайвою, відчуженою.

– Давай швидше, мама буде засмучена. Андрій зник у передпокої, залишивши за собою слід від дорогих парфумів і важке зітхання Анни. Весь місяць чоловік не говорив ні про що, крім […]

– Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи, відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину

Кажуть, стара людина відчуває, коли приходить її кінець. От і Віра Сергіївна відчула, їй вже вісімдесят два. Віра дуже переживала, адже в неї нікого з родичів на цьому світі вже […]