Я ніколи не думала, що зможу заздрити рідній сестрі. Тим більше через чоловіка. Але коли Андрій став на одне коліно в центрі тієї затишної львівської кав’ярні, тримаючи в руках каблучку, я вперше в житті відчула, як у мені щось защеміло. І ні, не тому, що я не рада за Валентину. Просто в той момент я зрозуміла: вона встигла туди, куди я навіть не підходила близько. І в ту мить я стала для родини нею – “тією другою”. Не улюбленою. Не щасливою. Просто – запасною
Я ніколи не думала, що зможу заздрити рідній сестрі. Тим більше через чоловіка. Але коли Андрій став на одне коліно в центрі тієї затишної львівської кав’ярні, тримаючи в руках каблучку, […]
Отут я і живу, – сказала Марія і скромно посміхнулася. Віктор напросився до неї в гості зовсім несподівано, і тому вона трохи хвилювалася. – Зараз я поставлю чайник. Тобі подобається квартира?
– Непогано, – кивнув зі схваленням Віктор, повільно окидаючи поглядом орендоване житло. – І багато з тебе хазяї беруть? Скільки ти їм за місяць платиш? – Не дуже багато, – […]
— Господи, спаси і збережи його! Скільки б тобі не було років, синку, хоч шістнадцять, хоч сорок, для мене ти назавжди залишишся дитиною і я завжди хвилюватимуся за тебе… Серпневий день уже вступав у свої права. Небо було чистим, без жодної хмаринки
Сталася ця подія років десять тому, але запам’ятала я її на все життя. Ми з чоловіком і молодшим сином живемо у великому селі. Старший син давно в місті, одружився, знайшов […]
Настав день народження Наталі Петрівни. Святкували в селі. Столи поставили на вулиці. Погода стояла просто чудова! Наталя Петрівна в блідо-рожевій кофтині виглядала молодо. Вона раз у раз поглядала на дорогу. Усі вже приїхали, а її сина Дениса все нема… Невже не приїде? Але тут почувся звук двигуна і до їхньої хвіртки підʼїхав… Мотоцикл. Перед хвірткою він ще й гаркнув, і став як укопаний… – Це хто? – обвела поглядом затихлих гостей Наталя Петрівна. – У нас хіба хтось так їздить мотоциклом? Але тут раптом вона побачила, як ззаду мотоцикла хтось зістрибнув. Він зняв шолом і Наталя Петрівна аж руку приклала до серця
– Мамо, ну ти тільки так не переймайся, я дещо тобі зараз скажу! Марина з чоловіком на вихідні приїхала до батьків у село. Діти будуть на канікулах цілий місяць у […]
Куці палісадники з гнилими, давно не фарбованими парканчиками, крива лавочка, зарослий чагарником і кропивою колись гарний дитячий майданчик. — Що задивилася? – запитала сусідка баба Тоня, яка ще пам’ятала Риту малятком, – дитинство згадала? — Так, вірно. Тільки тоді все було доглянуто, пофарбовано, а зараз – джунглі кропиви і лопухів… Сумно якось
Рита повернулася після інституту з обласного центру до свого рідного містечка. Вона і сумувала, що залишила гарне місто, роз’їхалися її подруги та приятелі в різні міста, і раділа, що повернулася […]
Ніна вчила дітей вдома. В той день її чоловік Степан пішов на роботу рано. У Ніни був учень. Вона приготувала все для занять. Учня Вадима привела його бабуся. Старенька затрималася в коридорі, поки внук роззувався. – Знаєте, Ніно Вʼячеславівно, а Вадим не все зрозумів з минулого уроку, – сказала вона. – Ми обов’язково все повторимо! – запевнила Ніна. Бабуся вже зібралася йти, як раптом з вітальні… Вийшов заспаний мужик в піжамних шортиках! – Ой, Ніночко, проспав! Я швидко в душ і біжу, – сказав той і зник у ванній. Бабуся здивовано подивилась на Ніну. Її чоловіка Степана вона знала, а це був не він
– Ти з ким учора так голосно розмовляв по телефону? Я вже майже заснула, ти на годинник взагалі дивишся? – Голос дружини бринів від роздратування, так у неї завжди буває, […]
Марина зібрала свої речі. Рано-вранці, як тільки її коханий Андрій пішов на роботу, вона пішла. Через кілька днів Марина подзвонила Андрію, щоб виказати йому все. Той благав пробачити його. І Марина… Пробачила! Щоправда, сказала, що жити разом вони не будуть, бо вона повернулася до батьків… – Іро, це все! – через якийсь час Марина дзвонила подрузі Ірині і плакала в слухавку. – Я не уявляю, що мені робити! – Куди ти знову влізла? – запитала та. – Я вагітна! – вигукнула Марина. – Ого! Так це ж чудово! – сказала Іра. – Твій вже знає? – Іро! – сказала Марина. – Це не його дитина! Ірина аж розгубилася від почутого
– Іро, це все! – Марина плакала в слухавку, – не уявляю, що мені робити! – Куди ти знову влізла? – Я вагітна! – Ого! Так це ж чудово! – […]
Сергій повернувся з магазину, коли в двері подзвонили. На порозі стояв син. – Тату, ти не проти, якщо ми з Юлею пару місяців поживемо в тебе? – невпевнено спитав Юра. – Проти, – відповів батько. Юра здивувався, але батько продовжив: – Але можете пожити. Тільки тихо. Наступного дня Юра з Юлею переїхали до Сергія Васильовича. – Дякую вам, тату, що прийняли, – радісно обняла невістка свекра. Але Юля ще не підозрювала, чим це все обернеться
– Тату, ти не проти, якщо ми пару місяців поживемо в тебе? – невпевнено спитав Юрко у батька. – Проти, – коротко відповів батько. Батьки Юри розлучилися десять років тому. […]
Хлопець йому відверто не подобався: зарозумілий і надто мазаний. Краще б дочка вибрала когось із хлопців, з ким ходила в походи, вони всі були прості, веселі, міцні та мужні
– Дякую, я не буду. – Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама […]
– Це з чого ти її місила – з образи? – кинула Ірина, навіть не глянувши на мою паску. – З родзинок і терпіння, – відповіла я, спокійно ставлячи її на стіл поруч із її “традиційною”. Моя – пишна, лимонна, як у мами. Її – суха, зарозуміла, мов сама свекруха. І хоч вона сказала: “Це не змагання”, все в її тоні говорило: “Тут виграє тільки одна”. Я не змогла змовчати. – Може, час дозволити щось нове? Бо традиції – це не лише про страви. Це про людей. І я тут є. – Її погляд можна було порівняти з хроном. І тоді я зрозуміла – цього року буде ще той Великдень
Я просто хотіла, щоб моя паска була не лише смачною, а й потрібною. Але коли свекруха спитала: “Це з чого ти її місила – з образи?” – я зрозуміла, що […]