Яна поверталася додому з роботи, жінка піднімалася сходами до квартири. Коли жінка була майже на своєму поверсі, вона почула якісь голоси. Розмовляло двоє чоловіків. Один із голосів вона впізнала, це був її чоловік Ігор. А ось хто був його співрозмовником, вона гадки не мала. – А що ти скажеш, коли твоя дружина дізнається твій “секрет”?! – почула Яна фразу від співрозмовника Ігоря. – Який ще секрет? Ігор що, приховує щось від мене? – зацікавилася жінка. Вона тихенько піднялася на декілька сходинок вверх. Яна прислухалася до розмови чоловіків і аж рота відкрила від почутого
– Це і твоя мама теж, чому ти перекладаєш всю відповідальність на мене? Мені це вже набридло! Сам спробував би з нею хоча б пару днів провести! – Я вас […]
Мова йде про твого брата, рідного між іншим. Як це ти йому не допоможеш? – каже свекруха моєму чоловікові, коли ми відзначали 40-й день по батьку. Ми з Максимом разом вже 12 років, і про те, що у нього є мама, я дізналася далеко після нашого весілля. Він ніколи про неї не говорив, а я і не чіпала цю тему. Чоловік мені розповів їхню доволі сумну родинну історію, я не могла спочатку повірити, що таке взагалі буває
– Мова йде про твого брата, рідного між іншим. Як це ти йому не допоможеш? – каже свекруха моєму чоловікові, коли ми відзначали 40-й день по батьку. Ми з Максимом […]
– Скажи дякую, що я тебе ще не покинув! – Заявив чоловік після п’ятнадцяти років шлюбу
Ці слова вразили Віру, як ляпас. П’ятнадцять років шлюбу, дві дочки, нескінченні компроміси – і отак, недбало кинута фраза за вечерею. Андрій навіть не підвів очей від тарілки, ніби сказав […]
Якось темної осінньої ночі пролунав стукіт у ворота. Вийшов Іван подивитися, кого в таку пору принесло. Біля хати зупинився віз. Керував ним кремезний бородатий мужик, а на соломі, вкрита рогожею, стогнала баба. — Чи тут знахар живе? – гучно запитав нічний відвідувач, – Здалеку ми, з Архипівки
Дід Демʼян встав сьогодні затемна, ще до півнів. У простий полотняний мішок склав окраєць хліба, кілька яблук, підперезався, взяв у кутку біля дверей свою палицю і, підіперши ворота, попрямував прямо […]
— Наступного свята приїжджайте ви до мене, запрошую, якраз буде Новий Рік. Ось тоді дізнаєшся, що справді варто виставляти на стіл у свято! – гордовита тітка навіть зарозуміло підняла брову під час свого монологу. Тоді я дуже образилася, адже для чоловіка справді старалася. Жоден гість ще не дозволяв собі висловлювати негатив на мою адресу. Та й потім у нас було сімейною традицією, пишно зустрічати гостей.
— Чому ти так мало приготувала? – обурювалася свекруха, – хіба так гостей зустрічають. — Сергію, мама твоя сьогодні приїде? Іди, допоможи мені! – я намагалася вкотре розпалити духовку, але […]
– Так і спільного нічого немає, крім вас, – не розуміла жінка. – Але ви з Дашею вже дорослі, свої сім’ї є і самі вирішуєте, з ким спілкуватися, а з ким ні, але я тут до чого? – Просто батько розумів, що ти не захочеш його вислухати, от і попросив нас із сестрою слівце замовити, – виправдовувався Льоша. – Нам би з Дашею так спокійніше було, якби знали, що ви живете разом і один одного підтримуєте.
– В якому сенсі, батько хоче повернутися? – Не зрозуміла Марія розповідь сина. – Майже п’ятнадцять років ми з ним офіційно сторонні люди після розлучення. – Воно, звичайно, так, – […]
Він миттю замахав руками: “Не треба, навіщо так різко? Це незручно, вони близькі з мамою! Навіщо лізти в це?” Я відчула, що всередині в мене все обривається. Мій наречений не хоче конфлікту, не хоче ображати матір, а що при цьому відчуваю я – йому неважливо. Третій зайвий у цій схемі опинялася я, хоча формально і була нареченою.
Я завжди знала, що не всім щастить зі свекрухами. Але не думала, що одного разу напишу про неї в минулому часі. Немов це не жива людина, а історичний персонаж, який […]
– Мати? Ти? Та ти навіть імена їх плутала, коли писала останній лист! – обурилася Інга. – Пам’ятаєш? А я кожну їхню родимку знаю. – Але навіть я не смію говорити їм, кому і що вони винні! Це ти мала бути для них мамою. Але ти навіть людиною не змогла залишитись!
– Ти знущаєшся?! Ми тобі не дитбудинок! Ще одного не потягнемо, годі вже! – Михайло зірвався на крик, але до дочки не докричався. – Мені він теж не потрібний! – […]
Тані на мить здалося, що вона помилилася квартирою. Але знайомий вигляд передпокою, та її речі біля дзеркала говорили про інше. – Тетяна, я тут живу. – Виходить, ти живеш у моїй квартирі. Можеш збирати речі, – вона зникла у найближчій кімнаті.
– Вітю, у нас гості? – Таня прийшла після довгого робочого дня додому, на порозі стояло чуже взуття, з кімнати долинали жіночі голоси. Замість чоловіка до передпокою вийшла жінка. – […]
Квартира Галини Матвіївни була у жахливому стані. Облізлі шпалери, пил, бруд. Але Аліна не здавалася. Вона відмила кожен закуток, поклеїла дешеві шпалери, купила найпростіші меблі. Коли Галину Матвіївну привезли, вона заплакала.
– У цій родині двічі те саме не подають! – гаркнув Аркадій Степанович, жбурляючи тарілку з супом на підлогу. Порцеляна розлетілася на дрібні уламки, бризки супу залишилися на стінах і […]