– Досить мене пиляти! Я не мішок з картоплею, а жива людина! – крізь зуби процідив Олексій, дивлячись на дружину Катю. – Якщо тобі хочеться когось виховувати – йди до школи! А мені дай спокій! Інакше пошкодуєш
– Досить мене пиляти! Я не мішок з картоплею, а жива людина! – крізь зуби процідив Олексій, дивлячись на дружину Катю. – Якщо тобі хочеться когось виховувати – йди до […]
Нещодавно мама до мене приїхала, і я ледь не розплакалася. Надворі холодно, мокро, а вона в тоненькій курточці, роззулася – ноги мокрі, бо чоботи діряві. А звідки нове взяти, якщо грошей немає. Поїхала мама додому, а я брата набрала. кажу, мамі треба купити новий одяг, адже свята йдуть, хоч куртку і взуття треба купити. І продуктів трохи кращих на свята треба мамі дати також. Я зрозуміла, що сама всі ці витрати не потягну, у мене ж своя сімʼя є, мені про дітей треба дбати. Але брат, замість того, щоб включитися, вмив руки і сказав, що це не його проблеми і йому самому важко
– У мами фінансові проблеми, Вадиме, нам треба скинутися і допомогти мамі, – кажу. – Великдень скоро, ми не можемо її залишити. – Софіє, ти знову щось вигадуєш. Я з […]
Але, як зазначає Олена Павлівна, “розкуштувала” вона принади дачного життя вже тоді, коли будинок став зручним та комфортним: чоловік провів газ, воду, облаштував санвузол у будинку, потім з’явилися прибудова, тераса, літня кухня з мангальною зоною
— Донька образилася на мене, другий тиждень навіть не дзвонить, а від зятя я навіть і не знаю, що ще можу на свою адресу почути, – бідкається подрузі Олена Павлівна. […]
— То звідки я знав, що Чабанюки свою дівку ледачою виростили? Вони ж усе кричали, що їхня Любка – золото. Виходить, обдурили. А вже як вони зараз ходять і радіють, ще б пак: скинули її як баласт зі своїх ший, та на мене, дурного… А в селі добре, тихо шумить річка, коники в траві скрекочуть, зрідка мукають десь корови, чи то собака гавкає, чи то подає голос півень
— От же, – плюнув Василь, – взяв її, називається, заміж, а вона ні приготувати як треба, ні випрати толком не може. Василь сидів на колоді біля сусідської хати і […]
Мій чоловік Богдан вийшов на пенсію і став іншим. Колись він був гордістю родини, тепер – тінню себе. Я ловлю себе на думці: соромно разом іти в магазин, бо виглядає, ніби я веду якогось чужого дідуся, а не свого коханого. А ще ж були часи, коли подруги заздрили мені. Тепер я не знаю, як повернути його до життя. І знаєте, що найстрашніше? Він сам не помічає, як згасає
Мій чоловік Богдан вийшов на пенсію і став іншим. Колись він був гордістю родини, тепер – тінню себе. Я ловлю себе на думці: соромно разом іти в магазин, бо виглядає, […]
Я завжди мріяла про теплу родину, де пахне пиріжками, де неділя — це галасливий стіл, сміх і хтось бабусю кличе допомогти з варениками. І коли ми з Назаром почали жити разом, я була певна — все буде саме так. Але я не врахувала одне. Його мама. Стефа Петрівна. Жінка з серцем сталевої вахтерки. І якщо коротко: їй ніколи не подобалося, як я варю борщ
Я завжди мріяла про теплу родину, де пахне пиріжками, де неділя — це галасливий стіл, сміх і хтось бабусю кличе допомогти з варениками. І коли ми з Назаром почали жити […]
Думаєте мені самій приємно? Ні те, що Катруся сказала, та я, та мені ніхто в житті такого не казав! Я від дітей рідних такого не чула. Дякую, Катрусю. Думаєте, добре мені на старості років по чужих кутках поневірятися?Думаєте, не хочу я на своєму дивані лежати? На своїй кухні свою кашу варити і їсти? Сил вже немає, все життя тільки й чую, яка я недотепа, така сяка, хлопчикові життя зіпсувала.Усе життя мене тикає. Дітей не так виховала, погано за Дімочкою доглядала. А той Дімочка без мами кроку не зробить. Квіти, квіти на восьме березня, зі схвалення мами дарував усе життя…
–Кать, це, – Толик м’явся, переступаючи з ноги на ногу, – загалом це… -Що? У сауну з чоловіками сходити хочеш? -Ні, – Толик похитав головою… -А що? На риболовлю? -Та […]
Віра була у себе в кімнаті, коли додому повернулася її мама. – Доню! Я вдома! Мерщій біжи сюди, – гукнула вона дочку. Віра неохоче вийшла в коридор. – З днем народження тебе, доню! – весело сказала мати. – Дякую, – байдуже відповіла Віра. – Доню, а це ще не все у мене для тебе є подарунок! – несподівано додала мама. – Подарунок? Ти ж мені ніколи нічого не дарувала?! З чого б це раптом?! – здивувалася Віра. – Ось, тримай! – сказала мама, і вручила доньці невеликий пакет. – Що це? – не зрозуміла Віра, заглянула всередину і… аж очам своїм не повірила
Віра дуже хвилювалася. Сьогодні вона стала шестикласницею. Ось тільки школа в неї була нова, однокласників своїх вона не знала. І їй було страшно, а ще й сумно. Адже у старій […]
Ніна приготувала сніданок і гукнула чоловіка до столу. Пройшло декілька хвилин, а Петро все не йшов. – Ти так і на роботу запізнишся! – сказала вона зайшовши у спальню і осіклася. Її чоловік збирав валізу. – Ти що, у відрядження збираєшся? – поцікавилася Ніна. – А чому не попередив, я б допомогла. – Ні, Ніно, я не у відрядження їду, – соромлячись сказав Петро. – Я від тебе йду! – В сенсі йдеш від мене? Куди? – здивувалася Ніна. – Ніно, ти сама чудово знаєш куди, – промовив Петро. – Нічого я не знаю. Може поясниш? – Ніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Від Ніни пішов чоловік. Так буденно повідомив у вихідний день за сніданком, що любить іншу жінку. – Ніна, зрозумій, важко жити з нелюбимою людиною. Ну, ти подивися на себе. Набрала […]
Олена та Андрій повернулися додому від друзів. Тільки-но вони зайшли в квартиру, як раптом почули дзвін посуду і дивний шум, який долинав з кухні. – Ти це чуєш?! – пошепки запитала жінка в чоловіка. – Що? – перепитав Андрій. – Ось це, – Олена вказала пальцем в сторону кухні. Андрій прислухався. Шум посилився. – Так, чую! Можливо хтось чужий пробрався? – припустив Андрій. – Не думаю, – якось підозріло відповіла Олена. – Здається, я зрозуміла, що тут відбувається! Олена навшпиньки підійшла до кухонних дверей, обережно відкрила їх, зайшла на кухню і…ахнула від побаченої картини
– Твоя мати знову свариться так, ніби ми весь її будинок обнесли! – поскаржилася Олена чоловікові. Андрій, який сидів у цей момент за ноутбуком, підняв голову і важко зітхнув. Він […]