— Я їсти хочу! — вже голосніше сказала Женя й похмуро подивилася їй услід. — Сніданок уже був, ти продрімала. Обід через дві години. Готувати мені ніколи — багато справ у саду. Допомагати ти не збираєшся. Тож терпи й чекай, — суворо відповіла Зоя Степанівна
— Тату, ти бачив — у нас біля під’їзду така крута машина стоїть! — Женя влетіла до квартири, скуйовджена, як горобець, і тут же зупинилася. У кімнаті з батьком була […]
– От я вірно все зробив! Взяв крuвеньку, а її батьки і квартиру, і машину нам дали! Усі на руках мене носять! А коханок ніхто не відміняв
Все життя я страждала від комплексів. А все через лікарську помилку. Коли мама народжувала, їй не зробили вчасно кесарів розтин. Я йшла ніжками вперед, мене перевертали та випадково вивернули ногу. […]
Ліда дивилася серіал, коли у двері подзвонили. За дверима стояв її колишній чоловік. – Вітя! Ти що, заблукав? – посміхнулася Ліда. – Я до тебе! Ти знаєш, що сталося? Біда! Я не знаю, що робити! – почав голосити Віктор. – Заходь. Розповідай, що за біда сталася, – Ліда запросила Віктора на кухню. – Загалом так, ти маєш повернутися до мене! – несподівано сказав Віктор. – А це ще чому? – округлила очі Ліда. – Ми повинні знову одружитися! Заради моєї мами! – пояснив чоловік. – Заради мами? А до чого тут Ольга Яківна? – Ліда здивовано дивилася на Віктора, не розуміючи, що відбувається
Вечір п’ятниці йшов точно за планом: легка вечеря у кафе, а вдома – пінна ванна, потім м’який халат та крісло. На столику – келих крижаного ігристого та морозиво. Ліда вже […]
Я чекала, що хоч цього Великодня буде інакше. Що ми нарешті поснідаємо разом, не з телефоном на столі, не з докорами в повітрі, не з тим самим відчуттям – ніби мене в цій хаті немає. Але вже о сьомій ранку Антон встав, мовчки вдягнувся й вийшов з хати. Без поцілунку, без слів. Лише – клац – двері. Сніданок я їла сама. Знову
Я чекала, що хоч цього Великодня буде інакше. Що ми нарешті поснідаємо разом, не з телефоном на столі, не з докорами в повітрі, не з тим самим відчуттям – ніби […]
— А що я робила не так? – роздумувала вона, сидячи на ґанку власного будинку. – Сніданками, обідами, вечерями загодовувала, Петро он як погладшав, коли від мене йшов. Але ж коли я покликала його до себе жити, був худеньким як підліток, ручки в нього тремтіли, коли хвилювався. Хіба мало я йому дала любові, турботи й ніжності?
Коли чоловік покинув Оксану Рябченко заради цікавішої та красивішої її подруги, жінка втратила сенс життя. — А що я робила не так? – роздумувала вона, сидячи на ґанку власного будинку. […]
Віра приготувала вечерю, і покликала чоловіка до столу. Через хвилину на кухні зʼявився Андрій, виглядав він розгублено. – Андрію? Щось сталося? – захвилювалася дружина, глянувши на чоловіка. – Віро, вибач, але я більше не можу жити в обмані, – сказав він. – Нам потрібно розлучитися! – Що? Як розлучитися? – Віра застигла з ложкою в руці. – Віро, я тебе кохаю! Але більше мовчати про свій секрет я не зможу! Коли ти все дізнаєшся, то сама покинеш мене, – спробував пояснити Андрій. – Секрет? Який ще секрет? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Віра сиділа в кріслі, машинально перебираючи бахрому пальцями на пледі. Телефон у руці показував три пропущені виклики від дочки, але вона не могла переконати себе передзвонити. Як пояснити Оксані, що […]
Багатий хлопець зняв дешеву квартиру, щоб перевірити мою вірність — але і в мене був секрет
Я познайомилася з Дімою рік тому, коли випадково пролила холодну лате на його папери в кав’ярні. Замість того, щоб розсердитися, він посміхнувся й сказав: “Схоже, доля натякає мені, що час […]
— Ех ти! Не довіз мені онуку, впустив стару з косою в автобус. Кирило стояв перед цією жінкою, немов німий, згадуючи, що сталося за кілька хвилин до біди. — На тобі тепер чорна вуаль, не одружишся, поки собака ця цуценят не приведе
Дрібний весняний дощик не перестаючи лип до лобового скла. Кирило подивився в ліве дзеркало, а потім на годинник. До кінцевої зупинки плестися ще годину не менше. Розмокла після дводенного дощу […]
– Це моя мама! Змирись, вона житиме з нами! – 25 років я чудово жила з чоловіком, та вмить все змінилося
Я завжди поважала батьків чоловіка, та ще до весілля сказала Іллі, що жити з ними не буду. І ми наче домовились, адже тоді обидвоє мріяли переїхати з села до міста. […]
Петро розгубився, але швидко взяв себе в руки. Замість того, щоб піднімати крики на порозі, він запросив жінку до себе додому, аби уникнути зайвих пліток
Петро саме витягував білизну з пральної машинки, коли почув гучний стукіт у двері. Він пробурчав собі під ніс: – Кого ще принесло з самого ранку? Знову сусід, мабуть, по гроші […]