Свекруха з своєю родиною вирішила відвідати невістку Ірину. Ключі від квартири свекруха мала. Ірину про свій візит родичі не попередили. – Дивись, як вона добре живе, меблі змінили, – сказала зовиця Олена до матері. – І холодильник у неї заповнений вщент, – сказав брат чоловіка Борис. – Тут салатики, напевно, до свята готувала. Налітайте. Салати та інші продукти швидко зникли. Косметика опинилася у сумочці Олени. – Ну що, чекатимемо на Ірину, – запитала свекруха у рідні. – Іншим разом відвідаємо, – відповіла донька. Тільки-но рідня зазбиралася йти, як вхідні двері відкрилися. Свекруха глянула, хто прийшов і застигла від побаченого
Ірина часто згадувала чоловіка. Жили вони дуже щасливо. Валерій з неї порошинки здував, на руках носив. Нікому не дозволяв втручатися в їхню родину, навіть своїй матері. Вона намагалася, але син […]
Анатолій приїхав додому на обід. Раптом він побачив, що біля його воріт, склавши руки, стоїть його кохана Оленка. Він здивовано підійшов до неї. – Ти що тут робиш, Оленко? – здивовано запитав чоловік. – Та от хотіла в очі тобі глянути! – відповіла дівчина. – Чи є в них хоч крапля сорому! – Та що ти таке говориш? – ахнув Анатолій. – А хіба ти не хочеш розказати мені, де вчора вночі був, га? – раптом запитала Олена. Анатолій застиг від несподіванки
Оленка з Анатолієм дружили з дитинства, сусіди були через паркан. Батьки їх давно «одружили» ще з першого класу, коли вони разом до школи ходили. Анатолій один до школи ніколи не […]
– Тату, ми прийшли! – гукнула Лариса у відкриті двері й поставила сумку на сходах. Її півторарічний син Миколка стояв поряд. На ґанку з’явився ошатний дід Захар – батько Лариси. Він застібав ґудзики на рукаві білої сорочки. – Це хто такий прийшов до діда? – нахилившись, Захар узяв онука на руки. – Тату, ти кудись збираєшся?– здивовано запитала Лариса, помітивши ретельно поголені щоки батька і відчувши аромат одеколону. – Так, дочко, збираюся до міста, – відповів Захар. – Я прийняв важливе рішення – одружуватись буду! – Як, з ким?! – дочка рота відкрила від здивування. Вона не розуміла, що відбувається
– Тату, ми прийшли. Ти вдома? – гукнула Лариса у відчинені двері й поставила сумку на сходи. Її півторарічний син Миколка подріботів до песика, що лежав біля своєї будки. Крізь […]
Марина сиділа біля вікна. Після сварки зі свекрухою минув тиждень. Тиждень напруженого мовчання і старанного уникання один одного… Зінаїда Сергіївна демонстративно готувалася до нового року сама. Чоловік Марини Павло метався між дружиною та матір’ю. – Може, поїдемо до моїх батьків на свята? – запропонувала Марина чоловікові. – Хоч на кілька днів? Павло тільки похитав головою. – Навіть не думай, – сказав він. – Мама цього не витримає. У нас ніколи такого не було – щоб на новий рік нарізно бути. «У нас, у нас», – гірко подумала жінка. «А я, значить, чужа?» Але тут раптом свекор Марини зробив несподівану заяву
– Марино, як це ти тісто замісила? – почувся з кухні владний голос свекрухи. – Хіба ж можна вареники ліпити з такого? Все знову переробляти тепер! Марина стрепенулася і з […]
У Світлани заслабла мама. Вона дала настанови дітям і зібралася їхати. Діти запевнили, що впораються. Син навіть запропонував: – Я можу з тобою поїхати. Бабуся ж слаба, ти сама не впораєшся. Світлана так зворушилася, що навіть сльозу пустила. Ось справжній чоловік росте! Не те що її коханий Андрій, який зібрався на відпочинок без неї. У поїзд Світлана сідала з важким серцем. Плацкарт, верхня полиця, біля доби в дорозі. Але найбільша неприємність на неї чекала у вагоні. – Ні, цього просто не може бути! – тільки й подумала Світлана
Після розлучення з чоловіком Світлана довго не могла прийти до тями і жила тільки для дітей. А в сорок років зненацька зрозуміла, що більше не хоче бути одна. – І […]
Мій шлюб з Наталею тримався на рутині, як кришка на каструлі – без пари, без смаку, без змісту. Все було ніби правильно, але так порожньо, що одного дня я прокинувся і зрозумів: ми не живемо разом, ми просто співіснуємо під одним дахом. А коли вона сказала мені байдуже – “Як хочеш, іди, мені все одно”, – я й пішов. Не з дому, а з нашого життя. І знаєте що? Там, на стороні, мене чекала жінка, яка дивилась на мене так, ніби я ще живий
Мій шлюб з Наталею тримався на рутині, як кришка на каструлі – без пари, без смаку, без змісту. Все було ніби правильно, але так порожньо, що одного дня я прокинувся […]
Марія Олександрівна дивилася у вікно. На столі вже стояли свіжоприготовлені млинці. Жінка чекала в гості свого сина і дочку з онуками. Нарешті діти приїхали. Син був з дружиною, а дочка з чоловіком. – От і добре, – подумала Марія Олександрівна. – Обоє, значить приїхали. Окремо говорити не доведеться. Двері відчинилися, почувся шум у коридорі. – А що ви без дітей?! – запитала господиня. – У мене млинців ціла гора. Я на вас усіх чекала. Ну добре, пийте чай і до розмови… – Так можна й одразу, – сказав син. – Розповідай, про що ти хотіла поговорити. Діти сіли за стіл, чекаючи, що мати нарешті розкаже, чому вони зібралися
– Мамо, ми до тебе приїдемо в п’ятницю. Розмова є, не телефонна. – У мене теж розмова до вас є, Ігорю… – Про що? – Приїдете і я вам все […]
Застрягши в ліфті на другому поверсі, Віка почула голоси чоловіка та сусідки. Від почутого, вона ледве не знепритомніла
– Нічого не можна вирішити в один момент, потрібно все робити поступово… Підготуватися, щоб не втратити половину всього нажитого. Я йшла додому, а в сумці лежала маленька коробочка. Усередині знаходився […]
Колишній чоловік надумав повернутись після трьох років співмешкання з іншою, але не очікував, бідненький, що на нього чекає відсіч
– Я не для того прийшов, щоб сперечатися. Просто поговорімо. Таня дивилася на Вадима і насилу впізнавала його. Раніше він пішов до іншої жінки, сповнений впевненості, що має рацію, а […]
– Це вже нахабство, Тань! Я не жадібний, ти ж знаєш. Але твоя сестра з родиною вже четвертий вечір приходять до нас, з’їдають усе вщент, ще й додому беруть, коли йдуть. Хоч би запропонували зі столу прибрати. Це ненормально! – Виказував чоловік
– Це вже нахабство, Тань! Я не жадібний, ти ж знаєш. Але твоя сестра з родиною вже четвертий вечір приходять до нас, з’їдають усе вщент, ще й додому беруть, коли […]