Настя розійшлася зі своїм коханим Микитою. Минуло два роки. Настя вийшла з роботи і раптом побачила… Микиту з букетом в руках! – Привіт, – сказав він. – Давно не бачились. А я ось повз проходив… – На побачення поспішаєш? – запитала Настя. – Не буду затримувати. – Ні, це тобі! – простягнув він букет. – Поговоримо? Я сумував… – Я поспішаю, попереду вихідні, я їду у справах… – Діловита ти стала, – сказав Микита. – Чув тут про тебе одну цікаву річ… – І яку ж це? – Настя аж стала від цікавості
Настя й Микита зустрічалися пів року, а потім вирішили жити разом. Вони орендували спочатку кімнату, а потім невелику квартиру. За мрію про свою квартиру Настя сказала, але от про свою […]
Коли я побачила чек на 54 200 грн, у мене перехопило подих. Вся сума з рахунку Тимофія пішла на одну каблучку. Не на борги, не на внесок у житло, не на щось, що зміцнить наше майбутнє. На жест. На блиск. На романтику. І от я сиділа, дивлячись на цю маленьку коробочку, з якої мала б починатись історія кохання, а в голові складала зовсім іншу історію — про фінансову безвідповідальність, страх за завтрашній день і шлюб, у якому один мріє, а інший витягує все на собі. Чи можна сказати “так”, коли серце стискається не від радості, а від тривоги?
Коли я побачила чек на 54 200 грн, у мене перехопило подих. Вся сума з рахунку Тимофія пішла на одну каблучку. Не на борги, не на внесок у житло, не […]
Валя і Ніна були рідними сестрами. Пенсіонерки давно жили в різних містах. Старша Валя була заміжня, але дітей вони з чоловіком так і не народили. Це засмучувало і Валю, і її Сергія. Тепер, коли чоловіка не стало і Валя була на заслуженому відпочинку, то сумувала без рідних. В останні роки до баби Валі приїжджала внучка Ніни – Наталя. – Вчитися до мене приїжджай! – наполягала баба Валя. – Тут і роботу знайдеш, і заміж тебе видамо за місцевого хлопця. – Переманюєш внучку? – усміхалася до сестри Ніна. На зимові канікули Наталка приїхала до баби Валі сама. І тут в неї сталася несподівана зустріч
Валя і Ніна були рідними сестрами. Пенсіонерки давно жили своїм життям у різних містах. Роз’їхалися ще змолоду. Старша Валя була заміжня, але дітей вони з чоловіком так і не народили. […]
Андрій приїхав до матері в село. Він одразу ж пішов пройтися до місця, де 12 років тому не стало його коханої Юлі… – Ну що, прогулявся? – запитала мама, коли Андрій повернувся додому. – Прогулявся, – відповів той, і пішов до себе в кімнату… Наступного дня Андрій прокинувся рано. Відкривши вікна на провітрювання, він здивувався. На підвіконні лежав якийсь конверт… Андрій не знав, що й думати. Він тремтячими руками відкрив його і витяг записку: «Ти ні в чому не винен, Андрію. Живи своїм життям». Андрій побілів від прочитаного
Минуло 12 років відтоді, як не стало Юлі, але Андрій, як і раніше, не міг відпустити минуле. Він приходив на берег моря і дарував вируючим хвилям пляшку з посланням колишній […]
— Поставила курку в духовку вранці, чоловік із кимось листувався телефоном, а потім такий зайшов на кухню й мені: «А довго ще курка готуватися буде?» Спитала, чи не поспішає він кудись, а він мені й каже, мовляв, мама його написала, брат приїде з дружиною, його кличуть. І мені: «Ти теж можеш поїхати, якщо хочеш»
— Ой, та ми лаялися вчора цілісінький день, — ділиться з подругою Тамара. — Якщо чесно, то я вже й не знаю, як на це все реагувати. І перед батьками […]
Потім у неї були Вова, Сергій і Алік. З Аліком Оля прожила найдовше, і від нього в Олі зʼявився син Степан. Але і там щось пішло не так і Оля залишилася одна з дитиною. Мої подруги, сміючись, запитували, чи не планую я взяти до себе і цього хлопчика, але я лише сумно посміхалася у відповідь
Мій син закохався в одну дівчину. Її звали Оля, і я тоді сприйняла подібні зміни у фізіологічному та душевному стані сина досить спокійно. Хлопчику дев’ятнадцять років, має повне право! І […]
Марина відкрила вікно і впустила в квартиру свіже повітря. Було дуже рано. Жінка стояла на кухні в її улюбленому халатику і намагалася прокинутися, попиваючи каву. Ще навіть не розвиднілося, було темно І раптом Марина побачила його… Чоловік – приблизно її років, теж трохи за п’ятдесят – теж сидів на кухні. Він вмостився за столом і дивився прямо на Марину, не відчуваючи жодної краплі сором’язливості! Прямий, майже некліпаючий, похмурий погляд… По спині пробігли мурашки. Марина одразу закрила вікно і повернулася в спальню. Через пів години вона глянула у вікно й оторопіла від побаченого
Марина відкрила вікно і впустила в квартиру свіже повітря. На вулиці нікого не було, якщо не рахувати місцевого двірника. Він збирав осіннє листя в брезентові мішки і сумно поглядав у […]
– Софіє Андріївно, теща моя дорога, матусю моя! – благав Вася телефоном. – Приїжджай до нас, будь ласка, сил моїх більше немає! – Знову у Юльки заскоки
– Софіє Андріївно, теща моя дорога, матусю моя! – благав Вася телефоном. – Приїжджай до нас, будь ласка, сил моїх більше немає! – Знову у Юльки заскоки – селера та […]
Але в кухні вже привабливо щось шкворчало, це батько готував сніданок. У цій родині мамою був тато. Завжди турботливий, згладжує всі конфліктні ситуації, він був уособленням справжнього чоловіка. А які він смажив млинці… М-м-м
Напевно у кожного з нас трапляються неймовірні історії, часом курйозні, але які цілком можуть стати і доленосними. А ви вірите в долю? А в любов з першого слова? Насилу? Ось і […]
Фігура Ангеліни була безформна, рухи Ангелини різкі, словниковий запас Ангеліни був трохи вище мінімального. Але син її любив, і Дарина змирилася з цим
Син Дарини поїхав за тиждень до весілля. Написав записку: «Знайшов нову роботу. Номер телефону зміню, зателефоную. А поки що телефон відключив. Мамо, вибач, так сталося». Жодних більше пояснень. Було дуже […]