Моя невістка мене розчарувала. І найважче не те, що вона інакша, ніж я очікувала, а те, що в її очах материнство виглядає як тимчасова незручність. Вона рано втратила блиск в очах, наче син їй не в радість, а в обов’язок. А я… я з чоловіком маю дбати про нашого онука, коли самі ледве витягуємо свій хрест. Бо мій чоловік п’ятий рік прикутий до ліжка, я пішла з роботи, щоб бути поруч, і ми сподівались, що поява дитини додасть світла. А вийшло, що маємо рятувати сім’ю сина, бо невістка вирішила – “мати” це не її роль на повну ставку

Моя невістка мене розчарувала. І найважче не те, що вона інакша, ніж я очікувала, а те, що в її очах материнство виглядає як тимчасова незручність. Вона рано втратила блиск в […]

 Можете усі ці святкові харчі в смітник викинути! – Зять остаточно розум втратив, всі свята мені зіпсував

Цьогоріч до Великодня я ретельно готувалась. Зараз у нас велика сім’я. Адже донька з зятем і онуками тепер зі мною живуть. Раніше вони винаймали житло. Та зараз в Сергія проблеми […]

Звільняйте квартиру, я нова дружина вашого чоловіка, житиму тут! — Посміхаючись оголосила мені якась дамочка на порозі.

– Ой, ви все ще тут? А я думала, ви вже з’їхали, — жінка на порозі відкинула світле пасмо за плече і окинула мене поглядом, що оцінювала, наче я була […]

Невістка не пускає ні сина, ні онуків до мене на свята в село. А все через хату. Бачте, хоче, аби я вже спадок переписала на неї!

Ці свята я зустрічала в сусідки. Бо ні син, ні невістка з дітьми не приїхали в гості. А все через мою хату.  Живу я в достатку, маю гарний будиночок на […]

Олена приготувала сніданок, нагодувала чоловіка і провела його на роботу. – Так…, а я мабуть займусь прибиранням, – вирішила жінка, закривши за Олегом двері. Олена вимила на кухні посуд, пропилососила кімнати, вимила підлогу. – Потрібно ще прання поставити, – важко зітхнула вона, і вирушила в кімнату збирати речі. Олена відкрила шафу, і почала перебирати речі Олега. Раптом, у шафі чоловіка

Олена приготувала сніданок, нагодувала чоловіка і провела його на роботу. – Так…, а я мабуть займусь прибиранням, – вирішила жінка, закривши за Олегом двері. Олена вимила на кухні посуд, пропилососила […]

Наталка хотіла заварити чаю, щоб заспокоїти всіх, але Марина була на межі зриву. “Нам треба збиратися! Завтра виселять!” – кричала вона. Олена Павлівна, спокійніше за всіх, запитала: “Куди ж ви поїдете з усіма речами? На дачу? Там же холодно”

— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – […]

Я тобі дружина, а не слуга! Сам собі жерти роби! Стукнула дверима і залишила голодним: чому Рита поставила чоловіка на місце однією фразою

Ти не міг би хоча б раз допомогти з посудом? — ледве стримуючи роздратування, промовила Маргарита після того, як провела біля плити півтори години після робочого дня. “Навіть не думай, […]

– Чому ми маємо за нею стежити? Вона нам не сестра! – обурився Мишко. – Вона нам не подобається! І її тато нам не подобається! Чого вони взагалі до нас причепилися

Варвара одна ростила двох синів – Мишка та Єгора. Батько їх просто не повернувся додому. Як то кажуть, пішов по хліб – і зник. Варя навіть встигла заяву до поліції […]

Я йшла на кухню і раптом почула розмову чоловіка з кумом. В мене волосся дибки стало від почутого

Я вже не молода. Зараз мені 39 років. Та коли почалась війна чоловік наполіг, аби я народила. – Послухай, наші діти вже дорослі. Невже тобі маленького не хочеться? Подумай. І […]

Віра була вдома сама. Її чоловік Степан поїхав на роботу. Вона вимила посуд і взялася готувати печеню. Віра вже начистила картоплі, як раптом побачила, що в неї немає цибулі! Віра подзвонила чоловікові, щоб купив по дорозі, але той не відповів. – Дивно, – подумала Віра. – Може дуже зайнятий… Пройшла вже година, а чоловік так і не передзвонив. – Щось Степан не дивиться на телефон? – здивувалась Віра. – Подзвонити ще раз, чи що? Вона взяла слухавку, як раптом телефон сам задзвонив у руках! Номер був невідомий. Віра взяла слухавку і аж присіла від почутого

Минуло всього лиш п’ять років від того чорного дня, коли Вірі повідомили, що не стало її чоловіка Степана. Віра ніби втратила часточку себе… Сили для життя їй давали тільки діти […]