Таня прокинулася рано і одразу взялася готовити сніданок. Жінка посмажила омлет і пішла розбудити чоловіка та дітей. – Ммм, як смачно пахне, – сказав Леонід і ніжно поцілував дружину. Вся сім’я поснідала і діти пішли в школу, а Леонід поїхав на роботу. Таня помила посуд, поприбирала в квартирі і хотіла було йти в магазин за продуктами, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив незнайомий номер. Жінка взяла слухавку, хвилину їй хтось щось говорив і виклик закінчився. Таня важко опустилася на диван, випустила телефон з рук і гірко заплакала

Сім’я Микитенків була міцною і дружною, аж до того моменту, поки не сталася в них велика біда. Не стало голова родини Леоніда. Все своє свідоме життя він пропрацював водієм-дальнобійником і […]

Аліна вирішила дістати горщик для квітів, який стояв на шафі. Її мати Ірина саме смажила на кухні млинці. Аліна стала на табуретку, потягнула горщик до себе і раптом зачепила якусь папку з паперами і та опинилася на підлозі. – Ой, що ж я наробила?! – побачивши розкидані папери, ахнула дівчина. Аліна почала збирати документи, як раптом її увагу привернув якийсь папірець… Дівчина стала здивовано читати. Аліна не могла повірити, що написане це все правда

Після п’яти років спільного життя Ірина з Олегом розійшлися. Ірина постаралася зрозуміти чоловіка і спокійно відпустила його до іншої жінки, з якою він виявляється зустрічався вже рік. – Ірино, мені […]

Коли в мій дім прийшов лист від нотаріуса з вимогою виселитися з квартири, в якій я прожила 12 років, мені стало по-справжньому страшно. Матвія не стало 3 місяці тому, і хоча ми не були офіційно розписані, він завжди називав мене своєю дружиною. Ми з Іллею, його сином від першого шлюбу, намагалися налагодити стосунки, але, здається, дарма. Вони з мачухами не дружать, а зі спадком і поготів. Я була ніби зайвою деталлю в їхній гарно відбудованій родині. А ще я чекаю дитину. Так, 43 роки, і я чекаю дитину від чоловіка, якого вже немає. Але цього листа мені не пробачили

Коли в мій дім прийшов лист від нотаріуса з вимогою виселитися з квартири, в якій я прожила 12 років, мені стало по-справжньому страшно. Матвія не стало 3 місяці тому, і […]

– Треба терміново миритися з дружиною! – подумав Олександр. – Завтра ввечері поїду додому… Так вирішив чоловік і нарешті заснув… Після роботи він покрутився трохи машиною по місту і поїхав до свого будинку. Чоловік піднявся на поверх і відчув дивовижний запах їжі… Як же ж він скучив за їжею своєї Галі! І тут Олександр застиг. А раптом уже хтось прийшов до неї у гості?! Для кого це вона готувала?! Він відкрив двері і влетів на кухню, не роздягаючись. За столом сиділи Галя, дочка Ліза і якийсь мужик до нього спиною. Олександр запідозрив найгірше

– Вибач, Сашко, мені пора додому. І так весь вечір з тобою провів. Дружина сваритиметься, – Володимир ляснув по столику долонями. – А ти куди? Олександр знизав плечима. – Моя […]

Ніна Петрівна стояла посеред новенької однокімнатної квартири й намагалася зрозуміти, куди зникли останні тридцять років її життя. Здавалося, лише вчора вони з Віктором переїхали у простору трикімнатну квартиру, а тепер від тієї щасливої епохи залишилися тільки фотографії в альбомі та ваза, подарована на срібне весілля

Ніна Петрівна стояла посеред новенької однокімнатної квартири й намагалася зрозуміти, куди зникли останні тридцять років її життя. Здавалося, лише вчора вони з Віктором переїхали у простору трикімнатну квартиру, а тепер […]

Олег бурхливо відсвяткував народження синочка Максима. – Щось перестаралися ми вчора, – поскаржився він дружині ближче до обіду. – Вибач, Катрусю, я ще полежу, а потім приберу після вчорашнього. – Я вже прибрала, – сухо відповіла Катя. Вона думала, що Олег вийде з Максимом на прогулянку. Але, на жаль, чоловік знову поринув у сон… Прокинувся Олег від галасу Максима і тут же ж почув… Чужий чоловічий голос! – Ти бери дитину, а я візок, – казав хтось у коридорі. Олег аж підскочив з дивану і вибіг з кімнати. Побачивши гостя, він побілів від несподіванки. – А ти що тут робиш?! – тільки й вигукнув Олег

Олег і Катя одружилися, коли Олегові було двадцять п’ять, а Каті двадцять два. З дітьми молоді вирішили не поспішати, і хоча б кілька років пожити один для одного. Помандрувати, назбирати […]

— Це план. Продамо їхню квартиру й нашу, купимо шикарне житло для нас із тобою. А їм… кімнати в гуртожитку вистачить

— Максе, подивись, знову якісь записи на диктофоні, — Анна простягнула телефон чоловікові, який втомлено розвалився на дивані. — Це збій чи якийсь вірус? Вона вирішила прослухати одну з них […]

Я дізналась про маминого залицяльника, коли приїхала в село, щоб допомогти їй копати картоплю. Але замість старої сапи вона тримала в руці каву для Богдана – її нового знайомого. Він сидів на лавці біля клумби, як удома, жартував і кліпав на неї, ніби вона дівчина з кіно. А мені сорок два. І я ніколи не відчувала такого погляду на собі

Я дізналась про маминого залицяльника, коли приїхала в село, щоб допомогти їй копати картоплю. Але замість старої сапи вона тримала в руці каву для Богдана – її нового знайомого. Він […]

– Я думаю, що вам з Миколою варто забрати батьків до себе. – Навіщо? У них є свій дім. – Немає! Я планую його продавати!

Ми з сестрою народилися і виросли в селі на Полтавщині. Роботи ніколи не цуралися, завжди допомагали батькам, які важкою працею заробляли собі на хліб. Коли ми виросли, життя нас з […]

Марина прийшла в гості до матері. – Мамо, я розумію, що ви з моїм братом Олесієм потребуєте допомоги, – сказала вона. – Але я теж втомлююся! Мені хочеться мати своє життя, свої інтереси! Брату вже вісімнадцять років, хай вчиться брати відповідальність… Пройшов якийсь час. – Олексію, сходи в магазин, будь ласка! – пролунав з кухні голос матері. – У нас закінчилося молоко! Олексій зітхнув, не відволікаючись від телефону. – Чому я? – пробурмотів він. – Маринка що, не прийде? – А ти що не знаєш, чи що? – сказала мати. – Чого не знаю? – тільки й скривився Олексій

Марина дивилася у вікно, спостерігаючи, як за вікном миготять будинки та дерева, освітлені м’яким вечірнім світлом. Вона поверталася додому після довгого дня на роботі, де знову довелося затриматись, аби закінчити […]