Таня готувала вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Відчинивши двері, Таня побачила на порозі незнайому жінку. Точніше, її вона впізнала одразу, то була колишня дружина чоловіка. – Наталя? – розгубилася Таня. – Не думала, що ти знаєш мене, – здивувалася «гостя». – Може, запросиш увійти? Тема, знаєш, делікатна. Не хочеться про це у під’їзді розмовляти. – Вибачте, я зайнята, у мене ще багато справ, – спробувала відмовитися Таня. – Повір, заради того, що я тобі розповім, варто відкинути усі справи, – єхидно посміхнулася Наталя. Таня запросила Наталю на кухню, вислухала її і застигла від почутого
Таня поклала піврічного синочка Іллю спати і вирушила на кухню, щоб приготувати вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Таня була певна, що це приїхала подруга, яка обіцяла привезти […]
— Ні-ні, тебе там молода лялечка чекає, тебе і твої брудні шкарпетки з трусами. Йди-йди, а то потім не приймуть. Не втрачай шансу, а то нині молодиці, які на старих пердунів западають, у дефіциті. Хоча, може, вона тебе на зиму бере, щоб на опаленні економити, та було кому пісок на вулиці посипати
— Я йду назавжди. Я іншу жінку знайшов, молоду, на відміну від тебе. — Ну то йди, чого ти став? — хмикнула Валя і знову повернулася до екрана телевізора. — […]
Цього Великодня я вирішила – досить. Досить бути фоновим елементом свята, жінкою в фартусі, яка перетворюється на багаторукого робота, що пече, смажить, сервірує, тримає всіх у межах нормального. Я, Марта, яка колись мріяла стати художницею, знову стою над каструлею борщу з писанкою в руці, і розмірковую: а хто я тепер?
Цього Великодня я вирішила – досить. Досить бути фоновим елементом свята, жінкою в фартусі, яка перетворюється на багаторукого робота, що пече, смажить, сервірує, тримає всіх у межах нормального. Я, Марта, […]
– Мамо, я поважаю твою думку, але вирішувати, з ким одружуватися, буду сам
Клавдія Петрівна закінчила полоти чергову грядку і вирішила, що на сьогодні вистачить. Жінка вимила руки, зачерпнула з відра, що стояло у сінях, кухоль колодязної води й сіла в тінь на […]
Чекаю завтрашнього вечора з жахом. Не знаю, що побачу в тому ресторані і до чого готуватись. Невже Богдан мене зраджує після стількох років шлюбу?
Вчора ми з чоловіком збирались їхати по магазинах, я написала список продуктів і поклала його собі в кишеню. Після повернення додому вирішила закинути прання і, за звичкою, перевірила всі кишені. […]
Родичі гостюють уже 10 днів у нас. Кожного дня прання, готування, прибирання. Допомогти мені ніхто не хоче. Я настільки втомлююсь, що іноді навіть і заснути вночі не можу.
В будинку живемо ми з чоловіком і сином, і свекруха. Будинок на 5 кімнат, дві з яких наші, інші дві – чоловікової сестри і ще в одній живе свекруха, дім […]
– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд
– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд. – Валю, ти чого кричиш? – Галина Андріївна розгублено поправила окуляри на […]
– Брат привів у квартиру жінку і сказав, що вона тепер головна! Але в мене була інша думка…
– Та мені не дуже важливо, що ти думаєш! Це мій дім. Мій. А ти притяг сюди чужу жінку і вирішив, що тепер вона тут господиня? – Катя, не кричи, […]
Йому дуже хотілося, підбігти до матері та схопити її за руку, але втримався і стояв, затамувавши подих; своїм дитячим чуттям він розумів, що виявився раптом зайвим, коли з’явився цей дядько, що лисіє
Андрійко побачив автобус, що наближається по сільській дорозі, і, кинувши м’яч, побіг до зупинки щосили. Клітчаста сорочка розстебнулася, світле волосся здіймалося від вітру. «Мамо, мамуся приїхала» – тільки й міг […]
— Великдень вдався, але паски у тебе вийшли сухі та низькі. Треба було довше тісто вимішувати. І масла побільше наступного разу клади. Ти якось халатно до цього поставилася, Аліно. У мене такі завжди пишні, як хмари. А у тебе вони — як цеглини. — А яйця чому такі бляклі? — підхопила сетриця, крутячи в руках великоднє яйце
— Алінко, а ти не забула, що завтра Великдень? — Гліб увійшов на кухню, грюкнувши дверима трохи голосніше, ніж зазвичай. На кухні пахло ваніллю та апельсиновою цедрою. Аліна стояла біля […]