— Бабусині рецепти, – посміхнулася Віра. – Вона казала, у випічці головне – душу вкласти. Вона підійшла до старого буфета – теж бабусиного, з різьбленими дверцятами і потертою місцями фарбою. Там, у нижньому ящику, під стопкою рушників лежав пошарпаний зошит у клітинку. Бабусин почерк, вицвіле чорнило, плями від борошна на куточках сторінок.
— Не можу я більше так! – Віра жбурнула сумку на диван із такою силою, що кіт Паштет, який дрімав на подушці, підстрибнув і з обуреним нявчанням помчав на кухню. […]
— Підростете, – сказала свекруха, – будете до нас за сонцем їздити. Літо в селі – краса. Та ти не думай, у нас село просто зразково-показове. Я ні крапельки не шкодую про переїзд. Квітник розкішний, газон, грядки. Ми з чоловіком, прямо як молоді, вечорами за ручку на річку ходимо
Мій чоловік зі столиці, а я зі Львова. Зустрілися випадково 7 років тому. Чоловік приїхав із приятелем на новорічну екскурсію, а я з подругами в кафе іменини відзначала. Познайомилися, обмінялися […]
Якби мені хтось колись сказав, що найважче в житті вдаряє не доля, а байдужість власної дитини, я б хіба гірко посміхнулась. Але після тієї весни, коли на мій день народження Яна обрала друзів і селфі замість мене, я вже ні в що не вірила. Мій чоловік Вадим навіть з відрядження примудрився подзвонити о сьомій ранку з привітаннями, а моя донька… Моя дорога дівчинка навіть не подивилась у мій бік. І це був тільки початок цирку, де клоуном довелося бути мені
Якби мені хтось колись сказав, що найважче в житті вдаряє не доля, а байдужість власної дитини, я б хіба гірко посміхнулась. Але після тієї весни, коли на мій день народження […]
Алла прийшла на зустріч випускників. Вона вдяглася дуже гарно. У червоній сукні і з келихом ігристого, жінка відчувала себе королевою вечора. Але це тривало до тих пір, поки Алла не побачила його, Сергія… Того самого двієчника, який колись намагався до неї залицятися! – Очі б мої тебе не бачили! – сказала вона, коли Сергій, усміхаючись, підійшов до неї. – З таких, як ти, найгірші чоловіки виходять! Але Сергія анітрохи не збентежили її слова. Навпаки, в його очах промайнув якийсь вогник. – Помиляєшся, я тобі доведу, що це не так! – сказав він. – Виходь за мене, і будеш щаслива! Алла аж пирхнула від почутого
– Дівчата, а я заміж вийшла! – А я кар’єру вирішила робити, не хочу своє життя на інших витрачати… – Не повірите, мені сказали, що двійнята будуть! На п’ять років […]
– А яке відношення, мамо, ти маєш до майна мого батька? Ви давно розлучилися, при розлученні все, що було, поділили! – Зауважила дочка
Кого-кого, а власну матір на порозі своєї квартири Еля побачити не очікувала. Дівчина навіть на мить завмерла від несподіванки. На обличчі жінки, що рішуче зробила крок у передпокій, навпаки, була […]
Зоя вирішила знайти собі коханого чоловіка. Вона виставила на сайті своє найкраще фото, гарно заповнила анкету. Через три дні їй написав Геннадій. Чоловік, згідно з анкетою, був «інтелектуал, поціновувач мистецтва і без комплексів». На фото був статний брюнет із густою шевелюрою. Переписувалися вони тиждень. Зоя Петрівна вже подумки приміряла фату. І от нарешті вони вирішили зустрітися. Зоя Петрівна прийшла у найкращій своїй сукні. Буси одягла. Стала чекати. Бачить, іде до неї чоловічок у парадному костюмі. – Це що ви, Зоя, чи що?! – тільки й запитав він і очі округлив від здивування
Зоя Петрівна, жінка сорока семи років, самотня, але сильна по життю, жила в однокімнатній квартирі з котом Рудьком. І якось вона вирішила, що все, настав час! Час знайти своє щастя, […]
– Наталю! Відчиняй! – Федір Петрович постукав у двері кулаком. – Не відчиню, – почулося з-за дверей. – Ти тут більше не живеш
Федір Петрович Щербаков прийшов з роботи, й на ґанку спіткнувся через велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під телевізора, перев’язана мотузкою для білизни. Він смикнув за дверну ручку […]
— Ти що, готуєш капусту? – скривившись, запитала Соня. — Так, за новим рецептом! Тобі точно сподобається. Софія похитала головою. Усе своє життя вона бореться з мамою через цю капусту! Соня її не переварювала. Точніше, організм їй пручався
— Привіт, моя люба, ну як твоє сімейне життя? — Усе добре, – обережно відповіла Соня. Мамі ж дай тільки привід зачепитися за випадково сказане слово. — Це чудово. Обжилися […]
В Ірини був день народження. Гості вже зібралися за столом, чекали тільки чоловіка іменинниці – Романа. Невдоволена свекруха дзвонила синові, але той не брав слухавку. – Що за безвідповідальність?! – бурчала вона. – У дружини день народження, а його нема! Минула година. Усі вже почали вітати іменинницю. – Ти, Іринко, не переймайся, – сказала свекруха. – От де його носить у такий день? До речі, що він тобі подарував? Іра не встигла відповісти, як відкрилися двері. Це прийшов Роман. І не один. На руках він тримав якогось хлопчика… – Це, що таке?! – ахнула свекруха. – Мамо, не галасуй перед своїм внуком, – раптом заявив Роман. Жінка оторопіла від побаченого
Ірина прокинулася рано, але чоловіка вже не було, тільки двері гримнули. У неї сьогодні був вихідний – день народження. Дивно, але чоловік пішов і навіть не привітав. Напевно, щось термінове. […]
Марія занедужала. Сидіти вдома було дуже незручно. Тепер їй постійно доводилося просити свого чоловіка про елементарні речі. Все, що раніше робила Марія, тепер невдоволено робив Ігор. – Слухай, я там список продуктів приготувала. Не забудь після роботи зайти в магазин, – говорила Марія чоловікові вранці. – Ігорю, а ти чому досі не сплатив комуналку? – запитувала вона у насупленого чоловіка. – Сміття винеси, скільки може воно тут стояти? Ну запах же ж, Ігорю! – Та що це таке?! – не витримав незабаром чоловік. – У мене також є справи. Все, набридло! Ігор раптом зібрав речі й пішов. Жінка не могла повірити в те, що сталося
Марія йшла гарним осіннім парком. Погода стояла тепла, незважаючи на пізню осінь, і їй зовсім не хотілося залишати цю затишну атмосферу. – Та й додому ще зарано, – подумала Марія. […]