— Тихіше ти, – смикнув її свекор. – До чого я це? Будь обережна, коли посміхаєшся або хихикаєш із чужим мужиком. Потім твоя посмішка може послужити для тебе погану службу. Дівчина мимоволі прикусила нижню губу, не вірячи в те, що щойно почула.
— Ой, а торт так ніхто і не приніс! – спантеличено вимовив Павло Борисович і награно плеснув у долоні. – Який же день народження без торта? — Я принесу! – […]
Вона квапливо витерла руки об фартух і кинулася до дверей. На порозі стояла донька — доглянута, гарна, навіть ще краща, ніж раніше. — Мамо, привіт! — сказала вона, швидко поцілувавши її в щоку. – Вибач, ми з Артемом ненадовго. За спиною Вероніки маячив чоловік, нетерпеливо поглядаючи на годинник.
Теплий літній вечір тихенько спускався на село. У хаті пахло свіжою випічкою та чаєм, запареним із м’ятою та смородиновим листом. Ніна Петрівна поправила на столі скатертину, розклала пиріжки на тарілці, […]
Придивилася, на порожньому ліжку поруч кошлатий чоловічок сидить. Булочку її доїдає, та рештками чаю запиває: — Ну що, Нюрко моя, це я, Господар твій, утік я від них. Не можу без тебе, чекав, чекав, ледве знайшов. Удома їх немає вічно, де їдять – не знаю. Холодно вдома, нудьга страшна. Ні телевізор подивитися, ні поспати, ні поїсти, ну хіба це життя?
— Мамо, ми за тобою з Наталею післязавтра приїдемо, – Василь задумливо дивився у лікарняне вікно. Було видно, що він чимось дуже засмучений. — Синку, а чому не завтра? – […]
Я б не шукала того “сюрпризу”, якби не інтуїція. Артур зник в чергові вихідні, повернувся з тим самим – “робочі зустрічі в Чернівцях” – і з тією ж дивною усмішкою. Коли я розстебнула його чорну валізу, хотіла лиш закинути шкарпетки в прання. Але серед сорочок – упаковка з новенькою жіночою нічною сорочкою. Мереживна. Червона. І точно не моя
Я б не шукала того “сюрпризу”, якби не інтуїція. Артур зник в чергові вихідні, повернувся з тим самим – “робочі зустрічі в Чернівцях” – і з тією ж дивною усмішкою. […]
Степан закохався в Ніну. І все б нічого, але було одне але… жінка була старша за нього на 15 років
Свої стосунки Ніна з Степаном довго приховували навіть від друзів. Боялися пліток. Це в інтернеті давно все можна, а в реальному житті така різниця у віці лякає самих закоханих і […]
Настане день, коли нам можуть сказати: “абонент не може прийняти ваш двінок”. Навіть якщо у нас найдорожчий і найсучасніший телефон…
Одна жінка дуже сумувала за сином. Ні, син був живий здоровий, все у нього було добре. Він просто багато працював, у нього була молода дружина та й нудно з мамою […]
– За мої огірки тепер платитимете? – Невістка поклала перед ріднею кошторис витрат
Ганна цього разу не просто з відром – вона з двома. В одній руці огірки, в іншій – кабачки, а на голові косинка, зав’язана так, що стирчать вуха. На обличчі […]
Я дивилася на нього, на його акуратно підстрижену бороду, на дорогий годинник, який він купив «для статусу», і розуміла, що це не просто бюджет. Це його спосіб сказати, що я ніхто! Порожнє місце! Домашня обслуга!
Сковорідка шипіла, як розлючена кішка, а я у квітчастому фартуху, металася по кухні, ніби танцювала з долею. Картопля шкварчала, котлети пихкали, а запах смаженої цибулі лоскотав ніс. Двері грюкнули – […]
– Тату, не піддавайся. Бабуся просто маніпулює. Я також не поїду більше. Пам’ятаєш, як вона торік мене відчитала за те, що я в шортах на ділянці працювала? “Пристойні дівчата так не одягаються!” Молодший син Денис, який заглянув на кухню, підтримав сестру:
Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років […]
Усю наступну годину Вася і Роберт провели за зачиненими дверима кухні, звідки незабаром потягнулися неймовірні та зовсім незнайомі аромати, які невдовзі почали приваблювати мешканців квартири. Першим хотів зірватися з місця кіт, що лежав на колінах у Свєти.
— Чого не їси? — Запитала Світлана у чоловіка, який уважно дивився на ложку, що вертикально стояла у рисі. – Охолоне ж. — Та ось мені цікаво стало, що буде, […]