Мені було 25, коли я одружився. Лейлі, моїй дружині, тоді було 23. У шлюбі ми вже чотири роки, дітей ми не маємо. У цьому, власне, і наша проблема. Я дуже хочу дітей, дуже люблю їх, а моя дружина – проти. Мовляв, я мало заробляю, і ми не зможемо утримувати дитину. Але я так не думаю. Як на мене, за місяць отримувати 20000 гривень – це не мало, особливо для нашого містечка. Та й плюс дружина отримує близько восьми тисяч. Цілком би вистачило. Але ні. Вона думає, що якщо залишиться в деkреті, моїх зароблених rрошей не вистачить на дитину. Але я так не вважаю.

Мені було 25, коли я одружився. Лейлі, моїй дружині, тоді було 23. У шлюбі ми вже чотири роки, дітей ми не маємо. У цьому, власне, і наша проблема. Я дуже […]

– Спочатку ми житимемо в моїй квартирі – вона зручніше розташована. Квартиру Арини, швидше за все, поки що здаватимемо, якщо знайдемо хороших квартирантів. А потім щось вирішимо. – Вона працює? Чи збирається сидіти на твоїй шиї? – Все зрозуміло. І мати, і сестра бояться, що, коли Марк одружиться, фінансовий струмок вичерпається. Ось і причина їхнього невдоволення тобою, – пояснила мама.

– Марку, мені не сподобалася та дівчина, яку ти вчора привів до нас додому, – сказала Софія Антонівна синові. – Мамо, мою наречену звати Арина, – спокійно відповів він. – […]

Дружина пішла з дітьми в нікуди, не озираючись, а за рік чоловік відкрив рота, випадково зустрівши колишню сім’ю.

Сергій стояв біля вікна, машинально перебираючи в руках в’язку ключів. Квартира, що раніше здавалася затісною для чотирьох, тепер гнітила порожнечею. Три дні тому Галина забрала дітей і пішла. Просто пішла. […]

Щоб уникнути ганьби, вона погодилася жити з горбатим чоловіком… Але коли він прошепотів своє прохання на вухо, вона присіла…

— Васю, це ти, рідний? — Так, мамо, я! Пробач, що так пізно… Голос матері, тремтячий від тривоги й втоми, долинув із темної прихожої. Вона стояла в старому халаті, з […]

— Ти 25 років тільки борщі варила! — Але моя відповідь на срібному весіллі змусила чоловіка вдавитися вінегретом.

Хочу сьогодні розповісти вам історію, від якої в мене досі палають щоки — чи то від сорому за нього, чи то від гордості за себе. Історію про те, як двадцять […]

Я зібрала дітей, щоб оголосити заповіт: майже всім я залишила по порожньому конверту з дзеркалом усередині. Але одному дістався зовсім інший…

— Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч через годину. В центрі. Ти ж розумієш, так? Ольга поправила шовкову блузку, і її браслет зухвало блиснув у світлі лампи. Анна Павлівна […]

Мільйонер залишив сейф відкритим, щоб перевірити покоївку — її реакція довела його до сліз…

Це було випробування — жорстоке, холоднокровне й безжальне. У тиші особняка з мармуровими підлогами, під мерехтінням кришталевої люстри та рівномірним цоканням старовинного годинника, в кабінеті господаря стояв розчинений навстіж сейф. […]

За сортовою полуницею та малиною до неї їхали з усієї області. Ксенія все відкладала, сподіваючись, що з’являться родичі діда Іллі, і вона зможе з ними домовитися про продаж сусідської ділянки. Платити за будинок вона не хотіла, чекала, поки він розвалиться сам по собі. І ось — дочекалася

Ксенія з тривогою дивилася у вікно, як біля сусідського побитого часом паркану зупинилася старенька «буханка». Звідти, наче дідько, вискочив незнайомий чоловік і, махнувши шоферу, штовхнув напівгнилу хвіртку. — Це що […]

Ми приїхали в село, щоб насолодитися тишею і відпочити, але перша зустріч з Галиною Іванівною, моєю тещою, змінила всі наші плани. В руках вона тримала лопату, а її слова звучали більше як наказ, ніж запрошення

Ми приїхали в село, щоб насолодитися тишею і відпочити, але перша зустріч з Галиною Іванівною, моєю тещою, змінила всі наші плани. В руках вона тримала лопату, а її слова звучали […]

Чоловік Альбіни — веселий таксист Володимир, хотів назбирати на свою квартиру і швидко встановив у квартирі свої порядки: економили на всьому, навіть на воді, тож з Іри брали і за воду, і за електрику, коли вона приходила прати. — Копійка гривню береже, — повторював Володимир. — Ти на нас не сердься, дуже вже хочеться свою квартиру. Сама розумієш — жити з тещею не моя мрія

Тітка вигнала Ірину напередодні весілля Альбіни. Альбіна — єдина донька тітки Катерини. Єдина й улюблена. Ірина на тітку не ображалася, розуміла, що молодим ніде жити. Щоправда, та ж Альбіна сказала: […]