Я не мала би нічого пам’ятати з того часу. Але чомусь у снах бачила саме цей будинок: зелений тин, гойдалка під яблунею, синьо-білі шпалери у смужку. У снах я бігала босоніж садом, а хтось лагідно кликав мене на ім’я. Я списувала це на вигадки. Аж поки не знайшла цей будинок у реальності. І тоді мама сказала мені: “Ти тут уже була. Ти жила тут, Наталочко”. І я зрозуміла, що мій новий дім — насправді частина минулого, про яке мовчали всі ці роки
Я не мала би нічого пам’ятати з того часу. Але чомусь у снах бачила саме цей будинок: зелений тин, гойдалка під яблунею, синьо-білі шпалери у смужку. У снах я бігала […]
– Ох яка! Ходить, як обірванка, нічого до пуття не купує собі, напевно, на золоту труну накопичує
Ганна Федоровна увійшла до магазину. Всі, хто там знаходився, відразу замовкли. Вона підійшла до прилавка: -Один буханець хліба та макаронів. Продавчиня кинула перед нею те, що жінка просила. -З такої […]
Коли чоловіка не стало, в житті багато чого змінилося, адже я була за Михайлом, як за кам’яною стіною всі роки нашого шлюбу. Але дуже засмутилася, коли ми до нотаріуса пішли, я й подумати не могла, кого він зачитає в заповіті
Історія моя неординарна, багато хто б сказав, махни рукою на все і забудь, адже людини вже немає. Але я так не можу, багато сумнівів маю і важких думок. Почну з […]
Кричав, тупотів ногами, намагався довести, що походи чоловіка наліво — це інше, а від Наді він такої гидоти не очікував. — Ага, — усміхається жінка. — Він чистенький. Це я брудна. Ми перестали фізично бути чоловіком і дружиною за 8 місяців до тієї розмови. І він думав, що мені нічого не треба? Йому на стороні вистачало любові й ласки, а я лялька дерев’яна чи що?
— Ой, ну ми ще зі школи дружили, — розповідає Надія. — З сьомого класу, разом — майже 20 років, як то кажуть, водою не розлити. Виходить, дружба набагато довша, […]
– Ти пошкодуєш про це, Карино! Колись тобі теж знадобиться наша допомога! – Зауважила мати. – Можливо! – спокійно відповіла вона. – Але точно не ваша
– Ти не повіриш, кого я вчора зустріла у торговому центрі! – голос Марії в слухавці звучав збуджено. – Твою маму з Ірою! Вони вибирали меблі для нової квартири! – […]
— А що, ми дитину не плануємо? — Плануємо, відкладати не будемо, — відповів Степан. — Але в декрет краще все ж іти з допомогою від офіційного працевлаштування, а потім вже, отримуючи ті нещасні копійчані щомісячні виплати
— Так сталося, що моя майже колишня дружина з іншого міста, — розповідає Степан. — Познайомилися в інтернеті, листувалися, я часто їздив до неї, бо маю свою особисту машину. Степан […]
– Хочу нагадати, що ви живете у моїй квартирі, тож я маю повне право приходити, коли захочу і не повинна перед вами звітувати! – Міркувала свекруха. – А нічого, що ти нам на весілля її подарувала? – Гаркнув син
– Мамо, взагалі-то ми спали, сьогодні ж неділя, – намагався прокинутися Олег. – Ти не могла б попереджати про свої приїзди та якось узгоджувати їх із нами? – Коли з’явився […]
Я все життя думав, що якщо чоловік працює, не ображає, не гуляє, то він уже золото, а не чоловік. І не важливо, скільки слів він скаже за день дружині, як гляне, чи скільки разів забуде її день народження. Я не був романтиком, але вважав себе правильним. Аж поки Ярина не зібрала речі й не сказала мені одне коротке речення, яке рознесло мою самовпевненість на друзки: – Я не твоя пральна машина. Я твоя дружина. І я більше так не можу. Отоді я і злякався. По-справжньому. Бо тільки тоді вперше за 12 років шлюбу я зрозумів: я поняття не маю, хто така моя жінка. І що вона від мене хоче
Я все життя думав, що якщо чоловік працює, не ображає, не гуляє, то він уже золото, а не чоловік. І не важливо, скільки слів він скаже за день дружині, як […]
Чотири роки шлюбу: я утримую чоловіка. Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу у Львові й увесь цей час сама тягну на собі сімейний бюджет. Мій чоловік, Борис, старший за мене на вісім років, і я втомилася мовчки терпіти його безвідповідальність…
Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу у Львові й увесь цей час сама тягну на собі […]
Після 47 років шлюбу мій чоловік раптово заявив, що хоче розлучення: це стало для мене ударом, від якого я не можу оговтатися.
Після 47 років шлюбу мій чоловік раптом заявив, що хоче розлучення. Його слова стали для мене ударом, від якого я досі не можу оговтатися. Колись ми клялися бути разом у […]