Та ні, Петре, я до тебе не повернуся, про це і мови не може бути, навіть не проси. Ти маєш рацію, я – твоя шлюбна дружина, але занадто пізно ти згадав про це – кажу. Через 20 років до мене вирішив повернутися мій чоловік. Ми з ним прожили 20 років, і непогано жили, а потім він пішов від мене, і я поїхала в Польщу на заробітки. Я нікому не казала, як важко мені тоді було, але ледве сама все це пережила. Не так просто викреслити 20 найкращих років свого життя
– Та ні, Петре, я до тебе не повернуся, про це і мови не може бути, навіть не проси. Ти маєш рацію, я – твоя шлюбна дружина, але занадто пізно […]
– Дякуємо, дорогі свати, за вашу пропозицію, ми все обміркуємо й вам повідомимо! – широко усміхнулася Михайлова мама, Інна Сергіївна. – Так, а що тут думати? – щиро здивувалася Алла. – Все вже обміркували, ще вчора! – Ну, це ви обміркували, а нам ще порадитися потрібно
— Ма-амо, чуєш, мамо! — Ну, чого тобі? – нелюбезно відгукнулася мама Алла, неохоче відриваючись від телевізора. — Мамо, я заміж виходжу! – у дверях кімнати з’явилася донька Іра, невисока, […]
Можна було покликати Оленку – запальну симпатяжку, з якою ми зустрічалися зрідка, і нічого серйозного між нами не було. Хтозна, як вона відреагує на пропозицію спільної ночівлі на чужій дачі. Я подумки перебрав ще кілька варіантів, і все більше мені хотілося написати Настусі
Вечірньої пори в четвер надійшло повідомлення від Валерки – мого щирого приятеля, можна сказати, друга. – Привіт, які плани на вихідні? – Та поки не знаю, там побачу. – Якшо […]
Вона зранку поїхала з подругою Вікою в село по малину. У подруги бабуся журилася, малини багато, а збирати нікому. Мала б уже повернутися
У Стаса зранку був чудовий настрій, бо сьогодні п’ятниця. Вони з Ларисою після роботи запланували прибрати оселю. Квартира наймана, вчора господиня віддала їм ключі. Він давно вмовляв Ларису стати його […]
Спочатку, як одружилися вони з чоловіком, років три дітей не було. А вони дуже хотіли. Тоді мати її, моя тітка, пішла в храм, поставила свічки за здоров’я всієї родини, помолилася до сліз, покаялася. — І що? Діти пішли? – перебила її Ніна Іванівна. — Почекай, дослухай. Прийшовши додому, вона свічечку, що купила в храмі, на кухні поставила, та й давай тісто замішувати на хліб.
Ніну Іванівну в селі багато хто побоювався. Сувора жінка рідко усміхалася, завжди була серйозною й розважливою. Чоловік її, Іван Єгорович, тихий і «м’якотілий», як його називали сусіди, ніколи не сперечався […]
Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину
Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна […]
Але життя бере своє, і здоров’я все ж таки підвело свекруху. Раннього та холодного грудневого ранку її не стало… Але біда не приходить одна, до літа і Любиної мами не стало. Поховали її, Люба взяла відпустку й залишилася з батьком.
– Любочко, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Сергій Петрович доньку, яка зі співчуття забрала його до себе в місто. Тяжко старому одному в селі, вирішила вона, і […]
– Бабуся, – чоловік зітхнув, – Ну що мені з Вами робити? Ви людина похилого віку, шкода мені Вас і Вашого онука. Молодий хлопець, а помре через те, що не встигли вчасно сплатити. Життя воно важливіше.
Баба Оля зібрала речі у сумки, полила квіти, нагодувала кота та оглянула квартиру. “Все!” – подумала старенька. – “Зібралася. Здається нічого не забула.” – Вона глянула на Ваську, який ретельно […]
Діма знову затримався на роботі. Марині стало здаватися, що слова дочки мали сенс, але як дізнатися точно? Не хотілося б ображати обранця необґрунтованими підозрами. Раптом образиться і піде? І вона знову залишиться одна!
– Знаєш, мамо, – зам’ялася Христина, – не хотіла тобі говорити … Але я не можу спокійно дивитися, як тебе обманюють! – Ти про що? – відволіклася від серіалу Марина. […]
Вона дістала заповітну коробочку з сумки. Інструкція свідчила, що ефект настане протягом години, і в цей час краще не відходити далеко від дому… Ліза усміхнулась і вилила третину флакончика в салат.
Настала тиша, але за нею ховалося щось зловісне. — Скільки вже можна, врешті-решт? — Ліза кинула рушник на стіл. — Я з роботи прийшла годину тому, навіть перевдягтись не встигла! […]