– Вже працюєте, Ольго Іллівно? А ми думали, що ви розповісте, як на весіллі погуляли. – Розповім, звичайно, тільки в обід. А то ви зараз так будете сміятися, що працювати до кінця дня не зможете…
Ольга Іллівна прийшла у понеділок на роботу без настрою. Сіла на своє робоче місце, увімкнула комп’ютер, перевірила службову пошту. Нічого особливо термінового не було, отже, подумала вона, працюємо за планом. […]
Ще свекруха мала дивну звичку нишпорити в сумці невістки й навіть у гаманці, перевіряючи кожну її покупку. — Ви що, в моїй сумці нишпорите? — прямо запитала Олена, не приховуючи свого обурення. — Та я просто чек побачила… — зам’ялася свекруха, її обличчя почервоніло. — Подумала, цікаво, на що ти стільки грошей витратила?
Коли Олена виходила заміж за Андрія, вона й гадки не мала, в яку систему тотального контролю потрапить. Її свекруха, Галина Сергіївна, була жінкою суворих принципів, але головний з них зводився […]
Декілька місяців він не говорив про будинок. А одного разу, коли Саша прийшла додому, вона побачила у своїй квартирі незнайомих людей. Вони пили чай на кухні, та жваво обговорювали щось із її чоловіком. – Саша! – засяяв Артем. – Ось і ти! Зараз все підпишемо, передамо ключі – і гроші на рахунок. Купимо квартиру мрії!
– Ні, Артеме, ти їдеш! Зараз я допоможу тобі зібрати твої реч,і й ти покинеш мою квартиру. Ти що не зрозумів? Я не маю наміру продавати будинок моєї бабусі! – […]
– Тату, він нічого взагалі вдома не робить! Я зі школи приходжу, а він тільки прокидається, їсть, а брудний посуд у раковину скидає і йде грати за мій комп’ютер. – Говорила, – відповіла Юля. – А що з того? Мама йому в рот заглядає, ще й мене змушує шанобливо ставитися до нього.
– Нікуди я звідси не піду! По праву – житло мені належить! Я стільки років тебе й твою ненормальну матір терпіла. Що хочеш роби, не виженеш! – Ще і як […]
Наступного ранку Микола прокинувся не на лавці, а в затишній кімнаті з фіранками в ромашку. У повітрі пахло пирогами. За вікном — зимовий іній на деревах. А всередині — дивне відчуття спокою, ніби хтось повернув йому право на життя.
Він сидів на холодній залізній лавці, загорнувшись у потертий плащ — колись він носив його, працюючи майстром у ЖЕКу. Звали його Микола Андрійович. Пенсіонер, вдівець, батько єдиного сина і, як […]
– Слухай, Віть… Машина, по суті, наша з тобою спільна, батькові належала… Якщо тобі треба, ти її бери, користуйся… – тон Наталії змінився. – Тато був би радий, якби його улюблена машина була на ходу. А якщо її не полагодити, вона гнитиме в гаражі. Але грошей у нас, звісно, на такий дорогий ремонт немає. Не знаю, що робити…
– Ну і що будемо робити зі спадщиною? – чоловік Наталії, Олег, поколупав носком туфлі землю. – Краще б батько тобі заповів будинок. – Взагалі-то, там мама живе, – відповіла […]
Олена кинула кріп у відро, відчуваючи, як палають щоки. Вона згадала, як у дитинстві допомагала мамі на дачі, і та ніколи не критикувала, а хвалила за кожну моркву. Чому ж свекруха бачить лише помилки? – Ларисо, прибери телефон, – Олена прикрила обличчя рукою.
Шість років тому, на першій зустрічі з майбутньою свекрухою, Олена сиділа в її вітальні, схвильовано смикаючи край скатертини. Тамара Павлівна, розливаючи чай, усміхалася так солодко, що Олена повірила: все буде […]
Після від’їзду племінниці з дітьми Надія цілий день наводила лад у будинку. Дуже втомилася. Тільки прийшла до тями, як дізналася, щ о Настю знову збираються привезти до неї. Значить, Любаша на відпочинок заслужила, а вона ні? Невже не соромно їй? Надія твердо вирішила поговорити із сестрою. А тому набрала її номер. Сестра відгукнулася відразу:
– Надю, моїй Настуні так сподобалося у тебе! Хоче знову приїхати на дні три-чотири. Сподіваюся, притулиш? Сама розумієш, важко їй із двійнятами. Паша постійно на роботі. Арина турботи вимагає. Хоч […]
Немов у трансі, вона дістала з шафи ту саму нову темно-синю сукню. Акуратно вдягла її, поправила виріз. Відкрила косметичку, якою майже не користувалася останнім часом. Ретельно нанесла тональний крем, підвела очі, нафарбувала вії. Уклала волосся, одягла сережки, які колись подарував Сергій – в іншому житті, коли його компліменти ще були компліментами, а не замаскованими докорами. Із шафи вона дістала туфлі на високих підборах – ті самі, в яких колись танцювала на їхньому весіллі.
Наталя прокинулася раніше звичайного. Ще не розплющуючи очей, вона згадала: сьогодні сорок. Число, що здавалося колись неймовірно далеким, тепер дивилося на неї з дзеркала щоранку тонкими зморшками в куточках очей. […]
Валя заскочила дорогою додому в продуктовий, купила листкового тіста, потрібних для піци інгредієнтів і поспішила до голодних чоловіків. Сьогодні їм себе навіть зайняти було нічим, тому вони клацали пультом від телевізора, перемикаючи програми.
– Валю, ти ввечері збери на стіл чого-небудь. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, – зателефонував дружині з роботи Захар. Валя прикрила мікрофон […]