Володимир не бачив. Маленька тепла долонька торкнулася руки чоловіка. Чи то йому здалося, чи так було насправді, але він ніби на мить, на частку секунди побачив яскраве сонячне світло, що пробивалося крізь блакитне небо
Володимир усміхнувся: все йшло чудово. Щойно він уклав вигідний контракт. Настрій – вищий клас. Гроші – тепер тільки його, зобов’язань – ніяких. З дружиною щойно розлучився. Якщо чесно, колись Володимир […]
Я дізналася, що я не донька свого батька, в той самий день, коли він залишив мені – нічого. У прямому сенсі. У заповіті, який ми відкрили після прощальної церемонії, моє ім’я навіть не згадувалося. Усе перейшло Олегу – брату, з яким ми не розмовляли роками. Точніше, я не говорила з ним. Він не мав потреби щось пояснювати. Тоді я ще думала, що справа в грошах, у впертості батька чи звичайній несправедливості. Але потім з’явились документи
Я дізналася, що я не донька свого батька, в той самий день, коли він залишив мені – нічого. У прямому сенсі. У заповіті, який ми відкрили після прощальної церемонії, моє […]
Ірина Борисівна готувала вечерю, коли додому повернулася невістка. – Ой, Віра, ти вже є! Проходь швидше, вечеря готова! – зустріла свекруха Віру в коридорі. Раптом, Віра, підійшла до свекрухи, обійняла її і заплакала. – Віро, що сталося? – захвилювалася Ірина Борисівна. – Щось на роботі? Якщо тебе там ображають, звільняйся! – Ні, не на роботі, – промовила Віра. – А що тоді? Сергій щось зробив? – продовжувала розпитувати свекруха. Дівчина відсторонилася від жінки, а потім невпевнено кивнула. – Значить Сергій! І що ж він зробив?! – додала свекруха. Але Ірина Борисівна навіть уявити не могла, що розповість їй невістка.
– Ой, Віра, прийшла! Проходь швидше, вечеря готова! Віра увійшла на кухню, і свекруха відразу швидко поцілувала її в щічку. – Втомилася, мабуть? – Так, трохи. Ірино Борисівно, давайте я […]
– Насте, ти очманіла? Під старість вирішила матір’ю стати? У нас троє прекрасних синів, Сашко вже студент, а Микола і Дмитро восьмий клас закінчують. Тобі їх мало?– Максиме, я все життя мрію про донечку, – упиралася Настя, – раз Бог послав дитину, чому вона не повинна з’явитися на цей світ?!
– Яка дитина у сорок один рік! – кричав на Настю чоловік. – У твоєму віці вже бабусями стають.Насте, дурниць не роби. Добре, на нашу думку тобі плювати, я це […]
Ганна гостювала у сестри. Поки Оля була на роботі, Ганна вирішила пробігтися магазинами. За шопінгом, Ганна не помітила, як настав вечір. – Ого, вже майже шоста година, пора повертатися, – вирішила Ганна і вийшла з торгового центру. Через півгодини, Ганна відкрила двері квартири сестри ключем, який виділила їй Ольга. Олі вдома ще не було. Раптом Ганна почула голос чоловіка сестри, який долинав з кімнати. Андрій з кимось розмовляв по телефону. Ганна мимоволі прислухалася до розмови Андрія і…ахнула від почутого
– Дівчатка, чай доп’єте – і давайте закругляйтесь, бо хлопчикам завтра в садок у вісім, – сказав Андрій, дивлячись не на Ганну, а кудись повз. – Звичайно, – кивнула вона, […]
Максим з коханою Марійкою тільки і встигли поснідати і розслабитися перед телевізором на дивані, як прийшла мати Максима Олена Вікторівна. Вона принесла домашні пиріжки й борщ у термосі, щоб нагодувати сина і дізнатися, в чому річ. Чому він не приходить до неї? Двері їй відчинила Марійка в халатику, з рушником на голові після душу і босоніж. Маминому подиву не було меж! Вона пройшла повз Марійку і з обуреним виглядом зайшла до кімнати, де на дивані лежав її син. Не чекали, як то кажуть… Максим аж скочив від несподіванки
Максима виховувала строга та принципова мама. Ростила його сама, а батька свого він не знав і не пам’ятав. Мати, Олена Вікторівна, вважала своїм обов’язком виховати сина дисциплінованим, слухняним та серйозним. […]
– Ні, Дмитре, я не хочу в Таїланд! – сердилася в слухавку Рита. – І на Балі я не хочу. Куди хочу? Ну, наприклад… Не знаю! Давай я подивлюся в інтернеті, потім скажу. Вона, хмурячись, дивилася в екран телефону. У кав’ярні пахло корицею та свіжою випічкою. За стійкою метушився молоденький бариста. Та й куди поїхати у відпустку? Здається, вже скрізь були. Знову дивитися ті самі країни зовсім не хотілося, а ідей, куди вирушить цього разу, не було жодних. – Рито, – раптом покликав знайомий голос. Вона підвела очі й оторопіла
Антон пішов від Рити несподівано, у дощовий травневий вечір, залишивши на кухонному столі ключі від квартири та обручку. Мовчки зібрався, застебнув велику чорну валізу – і вийшов у залиту золотим […]
У Марійки увечері була серйозна розмова з чоловіком. Жінка була вражена, коли той навіть і не намагався викрутитися! – Так, бувають у мене інші жінки, – казав Ігор. – Але в цьому винна ти! Вічно зайнята з дітьми. Мало приділяєш мені часу. – А коли приділяти тобі час, якщо ти й додому приходиш тільки переночувати! – сказала засмучена дружина. Після цієї розмови обидва замовкли надовго. Потім слово за слово помирилися. Якось Ігор прийшов з роботи і заявив: – Ну все Марійко, йду я від тебе! Іду до молодої! І пішов збирати речі. Марійка оторопіла від почутого
Колись весело було у селах, молодь ходила на дискотеки, і навіть у сусідні села. Тоді не було інтернету, тож і веселилися, танцювали, жартували, і життя було іншим. Марійка вийшла заміж […]
Люда вирішила поїхати на дачу своїх батьків. Їй хотілося побути на самоті. Дівчина купила продуктів і вже зайшла на подвірʼя, як раптом помітила дивне… Двері в хату були відчинені! Люда здивовано зупинилася й озирнулася. Вона зрозуміла, що й хвіртка була незамкнена. – У хату хтось заліз! – тільки й подумала дівчина. Люда, рішуче насупившись, взяла лопату, яка лежала на клумбі і пішла до будинку. Гуркаючи лопатою, щоб створити більше шуму, вона пробіглася по хаті, перевіряючи кімнати. Але там нікого не було… А вранці Люда вийшла на веранду і застигла від побаченого. – Ой, – тільки й сказала вона…
– Мамо, а розкажи, як ви з татом познайомилися? Тільки давай без цих твоїх штучок про поїзд, нібито він дав тобі місце біля вікна! – саркастично хмикнула Ганна, стоячи біля […]
– Донечко, дай мені хоч чверть буханця, а завтра віддам тобі гроші. У мене голова крутиться від голоду
– Прошу тебе, донечко, пожалій мене, — благала я. — Вже три дні не їла хліба, а грошей зовсім не залишилось. По моїх щоках, вкритих дрібними зморшками, текли сльози. У […]