– Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік гуляє, га? От скажи мені, Людо? Мовчиш? Мовчиш бо знаєш, що сама у всьому винна!

– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність […]

– Вона порушила мої межі! Обдивилася мої кишені! – Ну, різні жінки бувають…

– Хлопці, вибачте, я – зараз…, – Сергій вибіг з дому, голосно закривши двері. Збіг сходами вниз і вийшов із під’їзду. Йому не вистачало повітря. На душі було хвилююче. Господи, […]

— Ми ж свекрусі й грошей підкидали, то на одежу, то ще на щось, бо пенсія в неї зовсім малесенька, — розповідає молода жінка. – Хоча, по правді сказати, їла вона з семи днів не менше п’яти в нас

Оксана наша, бідолаха, з другого декрету на роботу вискочила раненько, донечці всього півтора рочки було. А є ж у них іще синок, Олежик, йому вже шість, то той без проблем […]

Я опинився в пансіонаті для літніх людей під Тернополем, бо вдома став не потрібен. Після звільнення мене ніби прибрали з кадру сімейного фільму: Марина зітхала мовчки, діти відводили очі. Одного вечора стало зле – здавалося, серце просто “втомилось”. Виклик швидкої, крапельниці, тиша. І жодного дзвінка від близьких. Я повернувся додому, посидів на кухні  й поїхав

Я опинився в пансіонаті для літніх людей під Тернополем, бо вдома став не потрібен. Після звільнення мене ніби прибрали з кадру сімейного фільму: Марина зітхала мовчки, діти відводили очі. Одного […]

– Ти мені не сестра! Пустила лівого мужика до рідних племінниць! Ти взагалі головою думаєш? Як нам тепер жити тут? – Репетувала нахабна сестра

– Сама подумай, куди я тебе впущу? Тут двокімнатна! Уп’ятьох жити, чи що? Голос Олени був натягнутий, як цирковий канат. Якщо натиснути ще сильніше – самовладання лусне, і назовні поллється […]

У нас не вмикають світло – “бо ще видно з вікна”. Телевізор є, але для краси. Пральна машина стоїть поламана – Іван каже, руки є. Дітям дозволено гратись лише з картоном і газетами. Увечері вони туляться до дверей, бо тільки звідти падає хоч трохи світла

У нас не вмикають світло – “бо ще видно з вікна”. Телевізор є, але для краси. Пральна машина стоїть поламана – Іван каже, руки є. Дітям дозволено гратись лише з […]

Тоня посварилася з чоловіком Сашком. Пройшов якийсь час і наче все налагодилося. Вони знову почали говорити, от тільки спали тепер окремо. А незабаром Сашко став затримуватися після роботи в місті, де працював у автосалоні. Коли по селу почали шепотітися про Сашка, Тоня не повірила чуткам. Говорили, що його нібито бачили в місті з новою знайомою – гарною білявкою… Минуло два місяці. Тоня не раз намагалася дізнатися у чоловіка в чому справа? Чому їхнє щасливе сімейне життя так швидко звалилося? А якось жінка прямо запитала Сашка про біляву коханку в місті. А той взяв і зробив найприкріше…

Тоня посварилася з чоловіком Сашком. Пройшов якийсь час і наче все налагодилося. Вони знову почали говорити, от тільки спали тепер окремо. А незабаром Сашко став затримуватися після роботи в місті, […]

— Поклич тата вечеряти. Скажи татові, щоб він тобі допоміг із математикою, мені ніколи. Спитай у тата, чи можна тобі піти гуляти. — Ну який він, до дідька, тато? — Любов Тимофіївна аж злістю захлинається. — Видно ж, що тепла у стосунках немає, не було і не буде. Я взагалі вважаю, що роки треба з вітчимом прожити, перш ніж він заслужить слово «тато»

— Я ледь не зомліла, коли вперше це почула, – обурюється Любов Тимофіївна, розмовляючи з подругою. – Кажу їй: «Валю, ти що, з глузду з’їхала?» А вона у відповідь – […]

Марія подзвонила своєму батькові – Ігорю Івановичу. – Як ти, тату? – запитала вона. – Ти хоч гуляєш? Є у тебе друзі? – Звичайно, гуляю, доню! – сказав чоловік. – А друзів у мене давно немає, є приятелі. Мені вистачає. – Приходь до нас цієї неділі, будь ласка, – запросила дочка. – Твій внук Іван буде з дівчиною… Ігор Іванович прийшов до дочки з букетом квітів і коробкою дорогих цукерок. – Що нового, діду? Не заслаб? – запитав онук Іван. – Поки не скаржуся, дякувати Богу, – сказав чоловік. – А тобі я теж подаруночок приніс… Тільки зараз стало зрозуміло, що Ігор Іванович має ще один пакет. Він відкрив його і всі здивовано перезирнулися.

Марія подзвонила своєму батькові – Ігорю Івановичу. – Як ти, тату? – запитала вона. – Ти хоч гуляєш? Є у тебе друзі? – Звичайно, гуляю, доню! – сказав чоловік. – […]