Усе, що мені було потрібно – це мамина чесність. Але замість неї я отримала мовчання, замки на дверях і ті дивні нічні шепоти, які змінювали обличчя нашого дому. Мене звати Дарина, мені 27, і я живу в Івано-Франківську з мамою і маленьким сином Назарчиком. Але ця історія не про нього. І навіть не зовсім про мене, а про одного чоловіка, який випадково витягнув з нас усіх правду. Його звати Нестор. Мій вітчим. Мамин таємний чоловік, про якого я дізналась аж через 5 років після його відходу у вічність
Усе, що мені було потрібно – це мамина чесність. Але замість неї я отримала мовчання, замки на дверях і ті дивні нічні шепоти, які змінювали обличчя нашого дому. Мене звати […]
– До нас моя сестра Ганна з родиною на якийсь час переїде, – ошелешив дружину Савелій
У квартирі подружжя уже третій день тиша. Олена вставала о пів на сьому ранку, по дзвінку будильника. Приводила себе до ладу, пила каву, яку вже третій день варила тільки для […]
— Олеже, досить! Скільки можна? Я втомилася від твоїх «випадкових» візитів. Не треба дзвонити моїй мамі й каятися, просити її поговорити зі мною – не допоможе! Ми з’їхали від неї, тому що дістала тобою! У мене скоро нервовий зрив трапиться, тому що всі тільки й кажуть, як Олег шкодує, як йому погано без нас, як він мріє повернути сім’ю
— Марійко! Марійко, – кричав Олег через дорогу. Марія тяжко зітхнула, поставила пакети з продуктами на бордюр, зупинилася. Подивилася на машину колишнього чоловіка на протилежному боці вулиці, втягнувши щоки до […]
– Мамо, невже ти серйозно? Ну куди ми підемо, о восьмій вечора… – сказала Марина тремтячим від образи й сліз голосом. – А мені – так куди хочете! Он у тебе чоловік є, хай і вирішує
– Мамо, невже ти серйозно? Ну куди ми підемо, о восьмій вечора… – сказала Марина тремтячим від образи й сліз голосом. – А мені – так куди хочете! Он у […]
Після весілля моє життя поступово звелося до фрази: “Павло вирішить”. Чи ми їдемо на свята до його батьків? Павло вирішить. Чи я повертаюся до роботи після декрету? Павло подумає. Я ж лишень знижувала плечима і тішилась, якщо він не був злий. Але останньою краплею став той вечір, коли він заявив: “Ти надто багато говориш. Займись краще варениками”. І я задумалась. Не про вареники, а про себе. Про своє життя, яке кудись вислизнуло. І ось тоді все почалось
Я не планувала бути для Павла тією, хто стане його тінню. Але саме нею я й стала. Після весілля моє життя поступово звелося до фрази: “Павло вирішить”. Чи ми їдемо […]
Катерина з братом приїхали в гості до матері. Вони підійшли до дверей квартири, натиснули на дзвінок. Двері ніхто не відкривав. – Можливо, мама в магазин вийшла? – припустив Олег. Раптом, двері сусідньої квартири відкрилися. На сходову клітку вийшла сусідка, Валентина Семенівна. – Ви не дзвоніть, Ольги Іванівни немає вдома, – підозріло сказала сусідка. – Вона кудись вийшла? – запитала Катерина. – То ви нічого не знаєте? – єхидно посміхнулася жінка. – Ваша мама тут не живе! Вона ж заміж вийшла! – В сенсі заміж?! Як заміж?! – брат з сестрою, здивовано переглянулися між собою, не розуміючи, що відбувається
Ольга Іванівна прожила у шлюбі тридцять два роки. Останні двадцять були роками докорів, холодних вечерь та поглядів у стіну, щоб не зустрітися очима. Трималася заради дітей. Коли молодша дочка нарешті […]
Ольга їхала додому дуже засмучена. – Ну чого їм ще треба? Я ж їх не куди-небудь, а у великий будинок кличу, де є всі зручності. А вони взяли і відмовилися. Вже кілька тижнів Ольга серйозно обдумувала питання, як бути з батьками. Вони у неї не молоді, мамі 80 років, батькові 82. Живуть обоє в своїй квартирі, яку тато ще колись отримав на роботі. Хвилювалася дочка за літніх батьків, тому і надумала їх до себе забрати. Навіть з чоловіком вже це питання узгодила. Але батьки на переїзд категорично не погодилися
Ольга їхала додому дуже засмучена. – Ну чого їм ще треба? Я ж їх не куди-небудь, а у великий будинок кличу, де є всі зручності. А вони взяли і відмовилися. […]
Через місяць Марині стало зле на роботі, і їй викликали швидку. Вона лежала в палаті, та з тривогою вишукувала в телефоні симптоми, які дружно вказували на страшні хвороби. Коли хвилювання досягло піка, в палату увійшов лікар.
Марина була невдачливою. Принаймні, так вона вважала сама з різних причин – то загубила телефон, то втратила хлопця, якого повела в неї більш жвава подруга. Тож близьких подруг у Марини […]
Ольга після школи нікуди не вступила, хоча вчилася добре. Просто закохалася і вийшла заміж, занурившись у сімейне життя. Їй подобалося возитися з дітьми, прикрашати будинок, який вони з чоловіком побудували. І вона, майже нарівні з ним, не шкодуючи рук, хапалася за розчин, сама штукатурила, радіючи власному житлу.
– Ну, що, відпустиш дружину? Лише на один день. Забираю домробітницею, поверну королевою. – Яка домробітниця? – Катюшко, ну ти сказала! Михайла мого збентежила. Я й сама не хочу їхати, […]
А почалося все три роки тому, коли не стало тестя. Дружина Віталіка, Оксана була людиною доброї душі, ось і тут вона швидко пробачила матусі всі дитячі образи, поїхала до неї, допомогла продати квартиру в рідному місті мами та перевезла її сюди.
Віталік прокинувся рано-вранці. Настрій був поганий і привід для цього був, один вчорашній дзвінок тещі чого вартує. – От як ця жінка примудряється одним своїм дзвінком зіпсувати весь настрій та […]