Увесь спадок віддали брату: чому я більше не відвідую маму і вона дивується
У маленькому містечку під Хмельницьким, де старі вишневі сади шепочуть історії минулого, моє життя в 52 роки затьмарене зрадою, яку я не можу пробачити. Мене звуть Оксана, а моя матір, […]
Ситуація була дуже неоднозначна. Ми з сестрою приїхали до мачухи, щоб тата додому забрати. Стояли на її подвір’ї, і не знали, що нам робити. – Діти, я все розумію, і якщо така справа, то нехай ваш батько з вами їде, – сумно сказала Ольга, друга дружина мого батька, і відвернулася, щоб ми не бачили, як у неї з очей котяться сльози. Так захотіла наша мама, і вона попросила, щоб ми це зробили. Вона добре все обдумала, і вирішила, що батько має бути в сім’ї
– Діти, я все розумію, і якщо така справа, то нехай ваш батько з вами їде, – сумно сказала Ольга, друга дружина мого батька, і відвернулася, щоб ми не бачили, […]
— Мій ювілей обслуговуватимеш ти, — зверхньо наказала свекруха. — Приготуй усе, як у ресторані. Щоб мені потім не було соромно перед людьми
— Мій ювілей обслуговуватимеш ти, — зверхньо наказала свекруха. — Приготуй усе, як у ресторані. Щоб мені потім не було соромно перед людьми. Марина дивилася на Людмилу Сергіївну й відчувала, […]
— Ну, купимо вам поки що звичайні горщики із зеленню. Базилік, петрушку, салат. Подивимося, як ви будете за ними доглядати. Якщо через місяць усе буде пишно рости, то… обговоримо покупку. — Точно, мамо! Ти ж ніколи не мала саду. Та що там, у тебе навіть орхідея, яку тобі на роботі подарували, зів’яла, — погодився Олексій і з захопленням подивився на дружину.
— Синочку, ти питав, що мені подарувати на ювілей? Я вирішила! — заявила Маргарита Петрівна, сяючи очима й розмахуючи рекламним буклетом. Жінка ледве вмовила сина відвезти її на виставку садівників-любителів, […]
— О! — Олена усміхнулась. — Геніальне рішення! А може, просто віддамо цю квартиру твоїй мамі? А самі переїдемо на орендовану? Будемо платити за житло, аби тільки Ніна Борисівна була задоволена! — Знаєш, я втомилась, — Олена похитала головою. — Втомилась від цих нескінченних претензій. Від твоєї мами. Від твого ниття. Ми гарували, щоб купити цю квартиру. А тепер я маю вибачатись, що не можу утримувати ще й твою матір?
Олена втомлено опустила пакети з продуктами на стіл. Знову довга зміна, знову вечеря після дев’ятої вечора. Ще не встигла розкласти покупки, як у двері подзвонили. На порозі стояла Ніна Борисівна, […]
Вона згадала – не було старої статуетки – кота. У ній був невеликий секрет, про який ніхто не знав, навіть чоловікові вона про це не розповіла. Усередині кота був комплект: сережки та каблучка. Особливої цінності вони не становили, але дороги були як пам’ять про бабусю. Мишко завжди вважав це мотлохом. Невже він викинув? Все непотрібне він забирав на балкон. Настя відкрила двері…
– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! […]
– Від такої невістки поваги та шани не дочекаєшся, – сказала свекруха
Те, що вона не сподобалася майбутній свекрусі, Катя зрозуміла одразу. Хоча причин для цього начебто не було. Квартира у неї в Києві була своя, причому трикімнатна – батьки, вийшовши на […]
– Захар залишив мене з двома дітьми невдовзі після весілля, – розповідала жінка. – Але чому ти забула про мене і вийшла заміж за нього? – запитав Данило. – Так я ж тебе чекала. А ти замість того, щоб одружитись зі мною, сидів на своїх заробітках в Чехії. Данило застиг від здивування
Данило з Юлею сиділи на кухні, пили чай з печивом і згадували минулі роки. -Це моє останнє слово! – сказав Данило матері. – Я одружуюся і крапка. Єлизавета Вікторівна подивилася […]
— Бабо, кипить… Кинулася на кухню, прибрала кришку з каструлі і… застигла, повернулася до онука: — Ти що сказав? — Кипить… — промовив хлопчик з не меншим здивуванням, бо й сам не вірив. — Миколко, ти заговорив?! Скажи ще щось! — Ба-ба… — Ах, ти мій ріднесенький! — заголосила бабуся від щастя
— Що, синочку? — запитала Надійка, ніби сподіваючись, що він ось-ось відгукнеться. Та Миколка лише дивився на неї сумними оченятами. Взяла його на руки. Він притулився до неї, обійняв своїми […]
Після 35 років шлюбу я залишилася одна. І найважче було не навіть це, що Вадим пішов до іншої, а те, як швидко мої дорослі діти виставили мені моральний рахунок. Як тільки я наважилася сказати, що хочу ще бути щасливою, ще комусь варитися борщ і сміятися над дурницями на лавці – вони просто відсахнулися. Мовляв, у твоєму віці це виглядає, як мінімум недоречно. Особливо якщо “він” не дотягує до наших високих сімейних стандартів
Після 35 років шлюбу я залишилася одна. І найважче було не навіть це, що Вадим пішов до іншої, а те, як швидко мої дорослі діти виставили мені моральний рахунок. Як […]