Я не витримала і сказала Миколі прямо: – Я більше не піду до них у гості, Миколо. Мене там не хочуть бачити. І це після всього, що я для них зробила. Після всього, чого навчила, зберегла, передала. Після всього – мене поставили на поріг, як якусь стару скриню, яка тільки займає місце і не вписується в новий інтер’єр. А я ж тільки хотіла допомогти
Я не витримала і сказала Миколі прямо: – Я більше не піду до них у гості, Миколо. Мене там не хочуть бачити. І це після всього, що я для них […]
– Правильно, це ж своя донька – її шкода! А невістку навіщо жаліти? – Усміхнулася Даша. – А що тебе жаліти? Ти й сама себе дуже добре жалієш, – обурено відповіла свекруха
– Дар’я, вставай! Вже пів на сьому, я тісто на млинці замішала, йди печі, – голос свекрухи був такий неприємний, що з ним міг зрівнятися тільки скрегіт заліза по склу. […]
Моя дружина Ірина з легкістю може витратити 1700 грн на скатертину “з натурального льону”, але зупиняє дитину, коли та просить 30 грн на морозиво після школи. У її світі зараз усе про “атмосферу”, “естетику” і “баланс”, тільки от баланс якийсь однобокий. І в якийсь момент я зрозумів: або я щось зміню, або наші діти виростуть із відчуттям, що вони завжди занадто дешеві для маминої краси. Тоді й народився мій план
Моя дружина Ірина з легкістю може витратити 1700 грн на скатертину “з натурального льону”, але зупиняє дитину, коли та просить 30 грн на морозиво після школи. У її світі зараз […]
Гроші на дорогу для Галини за кордон збирала вся вуличка. Вона збиралася виїжджати на заробітки зробивши справжній цирк, баламутка
Сусіди не могли вже дочекатися, коли Галина виїде й позбавить їх необхідності терпіти візити колекторів. Вся ця історія почалася давно, років напевно дев’ять тому. Галина дуже любила гарне життя, любила […]
Дарина приготувала вечерю і покликала свекруху та чоловіка до столу. Коли всі повечеряли, Андрій пішов у кімнату, Дарина, як завжди взялася мити посуд. – Дарино, почекай зі своїм посудом, – раптом сказала Ніна Михайлівна, залишившись після вечері на кухні. – У мене до тебе є серйозна розмова! – І наскільки серйозна? Може, Андрія покликати? – запитала Дарина. – Ні, нехай він відпочиває. Це жіноча справа, – якось підозріло сказала свекруха. – Ну, тоді слухаю вас, – відповіла невістка і сіла поряд біля Ніни Михайлівни. Але Дарина навіть уявити не могла, що їй скаже свекруха
– Дарино, вставай! Вже пів на сьому, я тісто на млинці замішала – йди посмаж, – голос свекрухи був такий неприємний, що з ним міг зрівнятися тільки скрегіт металу по […]
– Ось тобі адреса будинку для літніх людей – їдь туди, та скажи дякую, що просто на вулицю не вигнала, – заявила співмешканка сина
Марія Семенівна, бабуся вісімдесяти чотирьох років, сиділа на автобусній зупинці неподалік свого будинку і не знала, куди їй тепер йти. Поруч на лаві лежала сумка та пакет, у яких перебували […]
— Перестань! Скоро прийдуть Віктор із Настею, а в мене нічого не готово! Що з тобою?! Я вже разів двадцять об тебе спіткнулася! Вгамуйся! Але кіт не заспокоювався. Він раз у раз встрибував на підвіконня, вдивляючись у темряву за вікном
— Зінаїдо Петрівно, добридень! – сусідка махнула рукою, вітаючи Зінаїду, і одразу ж знову вхопилася за ручку візка, намагаючись вгамувати голосистого онука. — Добрий день! – кивнула у відповідь їй […]
— Просто підпиши тут. Я зможу захистити твою квартиру від родичів, — свекруха знову намагалася замилити мені очі
— Просто підпиши тут. Я зможу захистити твою квартиру від родичів, — свекруха знову намагалася замилити мені очі. Олена завжди знала: стосунки з матір’ю — її слабке місце. Навіть тепер, […]
Все, що Катерина пройшла на заробітках, не могло і приснитися їй таке. Тридцять два роки тому Катерина подалася в Італію, а зараз
Тридцять два роки тому Катерина подалася в Італію на заробітки. І тільки-но нещодавно жінка знов у рідному Львові. Четверо діток у них із Василем. Іноді, звісно, жінка виривалася додому, мов […]
Коли ми з Іллею вперше поїхали до моїх батьків на Різдво, я ще не знала, що це буде останнє таке свято. Не тому, що щось трапилося з батьками. Ні. Просто далі він усе акуратно “обрізав”. І контакти. І поїздки. І навіть звичні розмови. Усе мало відбуватись по нотах його сценарію. А я – покірна, мовчи, не супереч, не зіпсуй настрій. Далі було більше
навіть ніжно. Але тоді я ще не знала, що це – “дзвіночок номер два”. Потім був момент, коли він сказав: – Дай мені свої банківські реквізити, я подам усе в […]