Сергій зі своєю дружиною Галиною і тещею збиралися в гості до родичів. У брата Галини, Павла, був ювілей… Раптом голосно задзвенів телефон. Всі аж стрепенулися від несподіванки. Галя взяла в руки мобільний і застигла. – Ганна дзвонить, дружина Павла! – сказала вона. – Тихо будьте всі… Галя взяла слухавку. – Так, Ганнусю, привіт, – промовила вона. – Готуємось, готуємось, завтра до вас виїжджаємо. – Так-так, добре, ми чекаємо на вас, – відповіла голосно Ганна. – Послухай, я ось що тут подумала щодо подарунка Павлу… Усі прислухалися, що говорить Ганна, й оторопіли від почутого
З самого ранку в домі Сергія і Галини було галасливо. Господиня ходила між кімнатами, щось перекладала, або шукала, потім, згадавши, бігла на кухню. Нарешті вона повернулася у залу, де діловито […]
Марина смажила чебуреки на кухні. Раптом, на телефоні, висвітився майже забутий номер – дзвонила колишня свекруха! – Я вас слухаю! – сказала Марина, піднявши слухавку. – Марино, приїдь, мені дуже зле. У мене до тебе важлива розмова. І візьми з собою Олю також, – несподівано сказала Ганна Сергіївна. – А що з вами? І де Генадій з своєю новою дружиною? – поцікавилася Марина. – Приїжджай! Все розповім! – скомандувала свекруха і закінчила виклик. Ближче вечора Марина зібралася, взяла з собою доньку і поїхала до колишньої свекрухи. Але жінка навіть уявити не могла, навіщо Ганна Сергіївна викликала її до себе
На телефоні раптом висвітлився майже забутий номер. Ну це ж треба – дзвонила колишня свекруха! – Марино, приїдь, мені дуже зле, а мій Віктор Іванович вже давно сам не справляється. […]
У Тані не стало дідуся. Після поминок, вона вирішила зробити в будинку діда генеральне прибирання. Таня обвела поглядом хату й подвірʼя. – Ох тут і роботи, – похитала вона головою. – Оце дід за своє життя назбирав, так назбирав! Вона два дні вивозила й виносила те, що старий збирав вісімдесят років. Коли з будинком було закінчено, Таня вирішила залізти на горище. Треба ж на всяк випадок глянути, що там є? Дівчина залізла по драбині до дверцят, відкрила їх і застигла від побаченого
Тетяна не дуже пам’ятала дитинство. Вона народилася у невеликому селі. Таня пам’ятала, що її мама була дуже гарна. Тато Таню не любив. Ні, він не сварився. Він казав, що Таня […]
«Ми ж сім’я», — виправдовувався чоловік, віддаючи заощадження сестрі. Дружина мовчки подала на розлучення.
«Ми ж сім’я», — виправдовувався чоловік, віддаючи заощадження сестрі. Дружина мовчки подала на розлучення. Ірина прокинулася від дзвінка телефону. На годиннику було 6:30 ранку. Хто міг дзвонити так рано? Вона […]
— Тут нічого твого немає — квартира моя. Терпи або збирай речі й геть! — заявив чоловік
— Тут нічого твого немає — квартира моя. Терпи або збирай речі й геть! — заявив чоловік. Марина стояла біля вікна дитсадка і спостерігала, як батьки забирають дітей. Вже сутеніло. […]
Сашко повернувся додому з великим букетом квітів у руках. Радісно оголошуючи про свій прихід, він промовив: Кохана, я вдома! Юля, почувши його голос, з’явилася в коридорі, здивовано посміхаючись: Ого, дякую, коханий! А що ж це ти такий веселий сьогодні? Сашко одразу змінив тон, злегка знічений: Та я не те щоб веселий… Просто захотів зробити тобі приємне. І… повідомити одну новину. Я їду у відрядження. Шеф сказав, що немає іншого варіанту. Юля трохи розгублено взяла букет і поставила квіти у вазу. Потім, задумавшись на мить, несподівано запитала: Сашко, а ти часом не забув, що у нас за подія в п’ятницю? Сашко, тепер уже здивований, подивився на неї: Яка ще подія?
– Схоже, що моє тихе, спокійне й веселе життя добігає до кінця, – подумав Сашко, коли його дружина Юля оголосила, що у них буде дитина. – Ні, ну щаслива подія, але чи […]
– Та нема чого розказувати. Давно це було, – зітхнула жінка. – Як на танцях, білий танець оголосили. І я, недолуга, поперлася Федька запрошувати. Подобався мені він дуже
Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна […]
Людо, що ти хочеш на день народження? — запитав свою кохану Ігор. — Може, торт купити? — Не треба мені торт! — засміялася жінка. — Головне, щоб ти був поряд! — Це я можу, — пообіцяв він. На день народження Люди, Ігор прийшов ближче до обіду. У руках у нього був пакет з найближчого супермаркету, букет хризантем і маленька коробочка. З днем народження, Людо! — бадьоро сказав Ігор. Людмила взяла букет. Хризантеми виглядали трохи засмучено, де-не-де вже почали в’янути. Дякую, Ігорю, — посміхнулася вона. Чоловік дістав з пакета листівку й коробочку. Ось, листівка, — сказав він. — І ще… Ну, це тобі стане в нагоді… Людмила відкрила коробочку і остовпіла.
Людмила сиділа на кухні, акуратно складаючи в конверт гроші. Вона рахувала їх уже десятий раз, щоб точно вистачило. До дня народження її коханого Ігоря залишалося два тижні, а подарунок був […]
– Ти мене балуєш своїми стравами, мені вже стало здаватися, що в ресторанах готують не так смачно, як це робиш ти
Надія з дочкою залишилися самі. Якби хтось їй сказав раніше, що вона опиниться в такій ситуації, ніколи б не повірила. А тепер усе випливло назовні. Звинувачувати нема кого. Можливо, сама […]
Ольга Іванівна сказала слово у відповідь, дякую, мовляв, за увагу і турботу. Залишаю вас із чистою совістю. Прозвучало не дуже
Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали і жаль, і подяку за добру, сумлінну роботу. Висловився […]