Але поступово Максим та Маша звикли до життя вдвох. З’ясувалося, що дівчинка чудово справляється з прибиранням, вміє вмикати пральну машинку і навіть користуватися праскою. А її батько навчився варити кашу, пекти млинці та заплітати кіски. Людмила Сергіївна почала приходити рідше. Але відвідувати рідних у неділю – залишилося для неї традицією. Іноді вона забирала внучку до себе у вихідні. То був щасливий час.
– Максиме, давай я Марійку до себе заберу. Як ти один упораєшся? Все ж таки дівчинці важко буде без жіночої ласки, – просила свого зятя Людмила Миколаївна. – Ні, один […]
Андрій приїхав до Марії. Потрібно з нею прощатися. Він би звичайно віддав перевагу навпаки, але новину про очікування дитини Люди все зіпсувала. З Марією йому було зручно в плані побуту. Смачна їжа, чистота. А з Людмилою веселощі та відпочинок. От якби всі якості були в одній дівчині.
Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері […]
Жінки відбивалися, спочатку ввічливо й терпляче, їхні чоловіки злилися й закликали Васильовича поводитися пристойно. Але він був занадто розпалений, щоб прислухатися до голосу розуму, а жінки гарнішали з кожною випитою ним чаркою. Жарко був людиною мало питущою, пив не щодня, особливо останнім часом.
Життя Євгена Васильовича Жарка перевернулося догори дном. Його дружина, Вікторія, зрадила йому після двадцяти п’яти років шлюбу, одразу після їхнього срібного весілля, що гучно відзначили в ресторані за щедро накритим […]
Вони з чоловіком, Ігорем Івановичем, були вдома вдвох, діти та онуки відправлені на якусь виставу, а розмова у них була досить цікава. Чоловік Катерини обіймав непогану посаду у комерційному банку. І він запропонував їй роботу! – Не одразу, відпочинь трохи, а потім у мою бухгалтерію. Ну як, згодна? Можна на півдня.
Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали і жаль, і подяку за добру, сумлінну роботу. Висловився […]
Кіра вже його не слухала. Вона схопилася і побігла. Через сльози вона не розбирала дороги й спіткнувшись упала, роздерши коліно. На біль не звернула жодної уваги, продовжуючи кликати сина. Точно збожеволіла вона добігла до наметів, у яких торгували морозивом, і схопивши одного з хлопців у блакитній кофті, практично закричала.
Усе сталося в теплий весняний вечір. Нічого не віщувало біди. Кіра сиділа на лавці з подругою і ділилася останніми новинами. Розмова захопила настільки, що жінка практично перестала стежити за сином. […]
– По-перше, вона не фіфочка, по-друге, я повторюю – нам нема про що розмовляти, тож давай – сходами вниз і на вихід! – рішуче не погодився з пропозицією Валентини молодий чоловік. – Розмовляти нам є про що, – колишня дружина рушила вперед і, штовхнувши Дмитра, зробила крок у квартиру.
Близько дев’ятої вечора Дмитра відірвав від комп’ютера дзвінок у двері. – Хто це на ніч ? – думав молодий чоловік, прямуючи до коридору. Тоня поїхала до батьків, з’явиться тільки завтра […]
– Ну, вона таки твоя майбутня свекруха. Зазвичай дівчата зацікавлені в тому, щоб встановити добрі стосунки зі свекрухою. А ти відмовила мамі у такій дрібниці, – пояснив Владислав. – Свекруха? А хіба ми з тобою збираємось одружитися? – Запитала вона. – Я щось не пам’ятаю, щоб ти робив мені пропозицію.
Вероніка ніколи не запрошувала Владислава жити у її квартирі, у них навіть розмови про це не було. Але якось так вийшло, що через три місяці після того, як він уперше […]
15000 гривень “випарувалося” з нашого сімейного бюджету за один вечір, хоч я й клянусь: у холодильнику не з’явилося ні червоної риби, ні золотої картоплі. У ту мить я зрозуміла, що моя тиха економія на власних шкарпетках – тільки ширма, за якою Степан ховає значно дорожчі секрети
15000 гривень “випарувалося” з нашого сімейного бюджету за один вечір, хоч я й клянусь: у холодильнику не з’явилося ні червоної риби, ні золотої картоплі. У ту мить я зрозуміла, що […]
Наталя поїхала наступного дня після панахиди, забравши гроші й залишивши Маргариті тільки коротке «дякую». Жодної нагороди за роки догляду, жодного тепла…
– Віро Степанівно, ви точно не хочете чаю? Я заварю, з м’ятою, як ви любите, – голос Маргарити, дільничого терапевта, був м’яким, але з ледь вловною тривогою. Вона стояла у […]
-Ну я їй покажу ну постривай, я тобі влаштую ти дивись яка! Дарина Степанівна аж почервоніла від обурення. -Це ж треба, от же ж! – думала вона. – А цей теж, сидить нюні розпустив, його рідну матір ображають, а йому хоч би що!
-Ну я їй покажу ну постривай, я тобі влаштую ти дивись яка! Дарина Степанівна аж почервоніла від обурення. -Це ж треба, от же ж! – думала вона. – А цей […]