– Євгене, не кидай слухавку! Батька в будинок для літніх людей забрали! Сказали, що не може він зі мною жити! Чужа я йому. Ти приїжджай. Треба все по закону оформити! Тоді зможемо батька забрати! – Забрали й добре, – раптом відповів Євген. – Сам би я не наважився…
– Таню, мені сьогодні тітка Марія дзвонила. Каже, батько дуже поганий. Один у квартирі. Сусіди бояться, що плиту не вимкне і будинок спалить. – Вимагають, щоб ми його забрали. Погрожують […]
Цього літа приміське селище гуло від пліток, які переказували, як вулик. — Чули, Іван Жиленко знову одружився! — Відразу на двох! — Кажуть, сестри вони, дружини його! — Ось що творять, гарем розвели, безсоромні! Дурні вірили пліткам, а розумні раділи за хлопця, кому яке діло, з ким він живе
— Як же ми всі тут помістимося? Ти ж казала, що в тебе трикімнатна квартира… Женя в подиві роздивлялася кімнату, де їй належало жити з дітьми. У двадцяти квадратних метрах […]
– Думаєш, у стосунках усе, як на роботі? Можна перенести терміни? Ти потрібний був синові сьогодні! – Я ж не спеціально, – Гена потер перенісся, намагаючись заспокоїтися. – Мама зненацька попросила, я не міг відмовити
– Ти де? – На дачі. Мама попросила відвезти. – На дачі? У день, коли твій син уперше йде до школи! Ніна стояла біля кухонної раковини, стискаючи в руці губку. […]
– Стривай! Наталя Юріївна хоче оформити цю квартиру на себе? А чому тоді твої батьки кажуть, що вони дарують нам гроші на початковий внесок? – Не зрозуміла Арина
За сніданком Арина повідомила батькам цікаву новину: – Знаєте, що батьки Єгора вирішили подарувати нам на весілля? Перший внесок на квартиру! Причому одразу на двокімнатну! – Несподіваний подарунок. Але дуже […]
Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася на нього розгубленими очима, вона вперше бачила свого чоловіка таким. Він був наче сам не свій. – Але ж я просто сказала, що не вважаю доцільним вкладатися у будинок твоїх батьків. І моя мама так вважає. Любомире, сам подумай. Це великі гроші, вони нам ще пригодяться, а тут ми точно жити не будемо. Світлана глянула на свого чоловіка, підійшла ближче, в надії, що він її зрозуміє, адже саме так завжди і було. Та цього разу погляд Любомира був чужим і холодним
– Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася […]
— Яка ж ти щаслива, чоловік любить тебе, піклується. А ти прямо цвітеш! — Так, мені пощастило з моїм Колею, але ж я ще й сумнівалася, виходити за нього чи ні. Вітька проходу не давав, але він занозистий був, та й спритний дуже. Тож мій Коленька виявився турботливим і рукатим
Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна й насолоджувалася чаєм із цукерками, коли помітила, як на подвір’я зайшла сусідка Валентина і привітно махнула їй рукою. Таїсія у відповідь запросила […]
15 000 гривень я щомісяця плачу за електрику, газ і воду з тієї миті, як пустила дочку Ларису з безробітним чоловіком Григорієм і двома підлітками жити до свого старенького будинку під Чернівцями; та найбільше болить не сума, а те, як швидко рідна оселя перетворилася на арену чужих вимог, докорів і нескінченної боротьби за елементарну повагу
15 000 гривень я щомісяця плачу за електрику, газ і воду з тієї миті, як пустила дочку Ларису з безробітним чоловіком Григорієм і двома підлітками жити до свого старенького будинку […]
Я прокинулась опівночі від дитячого кашлю й усвідомила: найдорожче, що маю – це двоє малих, а найбільша моя біда – відчуття, що рідний тато давно віддав ключі до свого серця чужій жінці й тепер ні він, ні вона не хочуть навіть на хвильку полегшити мою щоденну круговерть
Я прокинулась опівночі від дитячого кашлю й усвідомила: найдорожче, що маю – це двоє малих, а найбільша моя біда – відчуття, що рідний тато давно віддав ключі до свого серця […]
Тамара мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка здивувалася: вона нікого не чекала. Коли Тамара відкрила, то побачила на порозі свою сестру. Олена була без макіяжу, з сумними очима, в руках якась папка. – Тамаро, мені поговорити треба, – сказала Олена, не дивлячись у вічі. Тамара мовчки впустила сестру, налила чай. Олена довго мовчала, потім раптом заплакала. – Вибач мені, – видавила вона крізь сльози. – За що ти вибачаєшся? – здивувалася Тамара. – Ось за це, – тихо додала Олена, і підсунула до сестри папку з паперами. Тамара взяла папку, відкрила її, переглянула вміст і…ахнула від побаченого
Тамара за кухонним столом підраховувала свої фінанси. Нещодавно жінка багато витратила на візит до стоматолога, а тепер в поліклініці їй призначили ще купу обстежень. Пенсія в неї була не королівська, […]
Світлана випила каву і пішла збиратися на роботу. – Мало, не забула! – згадала вона. – Треба ж чеки з відрядження, в бухгалтерію здати. Світлана взяла свою сумку, щоб перевірити, чи є там всі чеки, але на її подив їх там не було. – Дивно, я ж наче у гаманець їх клала, – сказала жінка. Світлана перевірила всю квартиру, але пошуки не дали результату. – Можливо, Андрій, випадково взяв, – подумала вона і підійшла до столу чоловіка. Відкрила верхню шухляду і побачила якусь папку. – А це ще що? – здивувалася Світлана, взяла папку, відкрила її і… Ахнула від побаченого.
Світлана випила каву і пішла збиратися на роботу. – Мало, не забула! – згадала вона. – Треба ж чеки з відрядження, в бухгалтерію здати. Світлана взяла свою сумку, щоб перевірити, […]