– Я думав, що дружина – це… це та, яка створює затишок. Яка чекає вдома. Щоб можна було прийти після важкого дня, а тебе зустрічає тепло, вечеря на столі, а не порожня квартира і записка на холодильнику. Щоб можна було просто поговорити, а не слухати нескінченні звіти про твої “успіхи” і “досягнення”.
– Ну нарешті! З’явилася, не запилилася. Годинник бачила? – Голос Георгія, глухий і незадоволений, зустрів Поліну просто на порозі, тільки-но вона провернула ключ у замку й ступила в напівтемний передпокій […]
-Та тому, що вона в тебе не вміє нічого! – думала Дарина Степанівна. – Пам’ятаю чай заварила і то заварку переплутала, щось незрозуміле насипала. Чоловік бурду всяку поїв, то й вирішив, мабуть, сам готувати, – міркувала про себе Дарина Степанівна.
-Ну я їй покажу ну постривай, я тобі влаштую ти дивись яка! Дарина Степанівна аж почервоніла від обурення. -Це ж треба, от же ж! – думала вона. – А цей […]
У дитячій кімнаті Маша сіла на розкладне ліжко, яке Олег приніс із гаража, і почала спостерігати, як двоюрідні сестри весело обговорюють щось, тицяючи своїми пальцями в екран планшета. Її навіть не запросили. Вдали, що в кімнаті, крім них, більше нікого немає. А вже наступного дня Аліна та Юля стали навіть відверто глузувати з неї.
Коли Олег прийшов увечері додому, дружина вже чекала на нього у передпокої. Він спочатку здивувався, потім глянув на її бліде перелякане обличчя й одразу зрозумів: щось трапилося. Ось тільки що? […]
Сльози у неї підступили від образи: скільки вона просила сина приїхати допомогти їй шафу пересунути чи штори зняти, він жодного разу не з’явився, а як йому допомога знадобилася – то ось вам, намалювався! Ще й із чужою дитиною, знаючи, як Ельвіра мріє про онуків
Коли син привів цю дивну дитину, Ельвіра мало не заплакала. Але не від жалості до хлопчика, хоч виглядав він так собі: волосся як гніздо, аж очей не видно, черевики брудні, […]
– А чому вона не може просто віддати нам ці гроші, щоб ми самі купили житло? – Запитала Арина. – Або у крайньому разі, якщо вона мені не довіряє, то хай оформить квартиру на тебе. – Мама вважає, що ми ще молоді, недосвідчені, можемо зробити щось не так і залишитись без квартири.
За сніданком Арина повідомила батькам цікаву новину: – Знаєте, що батьки Єгора вирішили подарувати нам на весілля? Перший внесок на квартиру! Причому одразу на двокімнатну! – Несподіваний подарунок. Але дуже […]
Вдома молода дружина, смачна вечеря, відпочинок на дивані. А головне, що Борис почав збирати гроші. Раніше він їх на друзів витрачав, а зараз у нього є відмовка від гулянок – молода дружина. Йому це навіть сподобалося. Прожили вони так три місяці.
Ліда нарешті вийшла заміж. Один молодик запропонував їй жити разом, вже після місяця знайомства. Але Ліда не поспішала. Вона не хотіла випадкових стосунків. Все має бути тільки після весілля. Вона […]
Софiя погодилась. Жила скромно, але затишно. Костя привозив продукти, лiки, водив до лiкарiв. Потiм зустрiв дiвчину — Марину. Одружився. Софiя прийняла її, але з Мариною не зiйшлися характерами. Та не приховувала зневаги до сiльського життя й особливо до свекрухи.
— Як це — продати?! — розгублено вигукнула Софія Андрiiвна, дивлячись на сина. — А мені де жити? У пiд’їздi? На вокзалi? Чи ти вирiшив мене в будинок для людей […]
За тиждень мені розповіли, що у під’їзді почали з’являтися якісь підлітки. Один навіть питав у мешканців, чий це кіт сидить біля п’ятого поверху. Зі слів: “ручний, спокійний, напевно дорогий …” — Ти думаєш, забрали?
Коли я вийшла на сходовий майданчик викинути сміття, він усе ще сидів біля самих дверей. Мій Арчі. Рудий, з білою «жилеткою» на грудях і з тим самим лінивим, майже глузливим […]
– Мамо, що ти з ним колотишся, він тобі ніхто, чужий син! Ти б так Микиті з Кирилом рада була, – дочка невдоволено відвернулася, кидаючи у відро свіжовириту картоплю
– Мамо, що ти з ним колотишся, він тобі ніхто, чужий син! Ти б так Микиті з Кирилом рада була, – дочка невдоволено відвернулася, кидаючи у відро свіжовириту картоплю. Картоплини […]
Алла з чоловіком повернулися з відпочинку. Нарешті вдома, – зітхнув Анатолій, опустивши важкі сумки в коридор. Так, – усміхнулася Алла. – Зараз прийму душ, розпакую валізи і приготую вечерю. Добре, – кивнув Толік. Алла швидко зняла взуття і попрямувала в спальню. Однак тільки-но переступила поріг, як застигла на місці: у кімнаті панував справжній безлад. Що тут сталося, – подумала вона, відкриваючи дверцята шафи, щоб перевірити, чи все на місці. Побачене змусило її завмерти з шоком. Толік! Толік! Як таке могло трапитися! – вигукнула Алла.
– Ти вважаєш гарною ідеєю залишити ключі від нашої квартири твоїй матері? – недовірливо поцікавилась у чоловіка Алла. – Мало що може статися. Нас все-таки не буде у місті два […]