Увечері Віка написала Вані, щоб виговоритися. Він знав, що дочка захворіла. Знав, що дружині важко. Знав про її стосунки з тещею. Але допомогти не міг: був у відрядженні. Ну, проте він хоча б міг вислухати. – Я вигнала її, – написала вона чоловікові. – Все одно допомоги нуль, зате нерви мотає, як деспот. – Молодець, – одразу відповів він. – Давно треба було.
– О-о, привіт, привіт, царство безладдя! Віка, ти ж дома сидиш постійно. Могла б і вимити посуд, – дорікнула мати, щойно переступивши поріг кухні. Віка в цей момент витягувала постільну […]
Троє дорослих дітей втратили батька, а за пів року не стало і їхньої матері… Прожили батьки довге життя, важке, але щасливе. Діти, онуки, і навіть правнуки приїхали попрощатися! Були племінники, сусіди, друзі… Валентина була старшою з дітей. Далі була сестра Ольга і молодший брат Роман. Спадщина залишилася не аби яка, тільки будинок батьків. Валентина з Ольгою вже збирали речі на переїзд, коли приїхав молодший брат Роман. – Олю, мені треба з тобою серйозно поговорити, – раптом сказав він. – Справа дуже термінова! Ольга здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що таке відбувається
Троє дорослих дітей втратили батька, а за пів року не стало і їхньої матері. Прожили батьки довге життя, важке, але щасливе. Діти, онуки, і навіть правнуки приїхали попрощатися. Племінники, сусіди, […]
Марія вже три місяці не бачила свою сестру. І ось вона вирішила поїхати в гості до Каті. Приїхала вранці, сонна Катя відчинила їй двері, а сестра застигла від несподіванки. – Ти що вагітна? – одразу вигукнула Марія. – Як бачиш! – усміхнулася Катя. – Ого, а чого мовчала? – здивувалася сестра. – Та не знаю. Спочатку думала, що робити, а потім якось соромно було, – пояснила Катя. – А соромно чого? Стоп! У тебе новий чоловік зʼявився? – запитала Марія. – Ні…Ще спроба! – єхидно посміхнулася Катя. Марія трохи подумала і раптом застигла від несподіваної здогадки
Марія вже три місяці не бачила своєї сестри. Вони начебто жили в сусідніх містах, але рідко зідзвонювалися. І ось вона вибрала час і поїхала в гості до Каті. Написала повідомлення […]
Ліза взяла слухавку і набрала номер колишньої дружини свого чоловіка. – Маріє, привіт, це Ліза. Дружина Миколи… – сказала вона в слухавку. – Я хотіла дізнатися у вас одну річ. А чому ви розлучилися з Миколою? У вас же ж є дочка! – Дочка? – здивовано перепитала Марія. – Та якби я знала, що так вийде, то ніколи б не вийшла за Миколу… Микола був другом мого покійного чоловіка. Він тоді одразу прийшов і сказав – житимемо разом. Я, каже, все вирішу. А потім почалося ось це все… – Що почалося?! – Ліза не розуміла, що відбувається
Ліза ніколи не розглядала для себе стосунків із чоловіками молодшими за неї. Але Микола був дорослий чоловік з минулим шлюбом за спиною. З інтересів у нього були риболовля та бізнес. […]
– Мамо! Як ти могла так вчинити зі мною! – вигукнула Настя, тільки-но зайшла в квартиру. Вона якраз повернулася із зустрічі з батьком, з яким Наталка була в розлученні вже близько десяти років. – Доню ти про що? – Наталка відволіклася від ноутбука, і вийшла до доньки. – Не прикидайся, тато мені все розповів! – мало не плачучи сказала Настя. – Розповів, як ти мене обманюєш! – Доню, та про що ти? Про який обман ти говориш? – округлила очі Наталя. Настя хвилинку помовчала, зібралася з думками і все розповіла матері. Наталя вислухала доньку і аж присіла від почутого
– Мама! – ще з коридору пролунав роздратований голос Наталки п’ятнадцятирічної дочки. – Чому ти даєш мені так мало грошей на кишенькові витрати? Тато сказав, що він тобі платить достатньо […]
Марина прокинулась рано. Вона гарненько поснідала, причепурилася й пішла в гості до свого сина Сашка та його коханої Ганнусі… Сашко відкрив двері й одразу зрозумів – мати явно не в настрої. – Привіт що сталося? – запитав хлопець. – Послухай мене, синку! Розходься давай зі свою цією Ганною, і повертайся додому, – з порога почала Марина. Сашко аж усміхнувся від несподіванки. – І чого це раптом? – запитав він. – Я додому не збираюся повертатися! Марина зайшла в квартиру, озирнулася навкруги, зазирнула у всі шафи, зайшла на кухню… Сашко здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається
Марина Сергіївна завжди думала, що буде хорошою свекрухою. От тільки вона навіть і не здогадувалася, що спробувати себе в цій ролі доведеться так рано. Її син Сашко навчався на другому […]
Світлані дуже подобався її сусід Андрій Максимович. Часом він гукав Світлану, яка поралася на грядці і пропонував: – А чи не попити нам вашого чудового чаю на травах, люба Світлано Іванівно? Світлана, переборюючи сум’яття, приносила чай на великій старій таці і сідала навпроти. Андрій Максимович був задумливий і відчужений… А одного дня сталося несподіване! Рано-вранці, Світлана вийшла на подвірʼя, щоб навести порядок. Вона глянула на ґанок сусіда й оторопіла від побаченого
Світлана, висока сіроока жінка сорока двох років проживала в мальовничому селі на березі красивої річки. По сусідству щоліта жив Андрій Максимович, викладач, найрозумніший, трохи дивакуватий мандрівник, який читав незрозумілі книги […]
Микола не встиг дійти до ґанку, як почув несамовитий крик доньки і гавкіт Макса. Портфель і пакет полетіли на землю. За секунду він уже схопив карабін і вискочив за ворота. Він одразу побачив яскраву куртку доньки. Вона стояла і кудись дивилася. Пес поруч. Гавкав. Хвилина – і Микола поруч із ними.
– Свєтко, бувай! – Бувай! Завтра зустрінемося. Світлана махнула всім рукою, поправила ранець і покрокувала стежкою до будинку. Діти жили в селищі, а Свєта – у лісі, тому що тато […]
Окрім продуктів і подарунків, Оксана вирішила ще щось купити для себе. Вона давно вже собі нічого не купувала — було незручно брати у чоловіка гроші на вбрання, та й нікуди було їх вдягати. Востаннє, що вона собі придбала, був домашній костюм. Але для задуманої вечері він ніяк не підходив. Оксана попрямувала в один з магазинів одягу й, вибравши кілька суконь, вирушила до примірочної.
Оксана вклала дітей спати й пішла до кухні, щоб випити чашку чаю. Віталія ще не було. Останнім часом у нього було багато роботи, і він часто залишався допізна. Оксана співчувала […]
— На порожньому місці?! Та я тут замість прислуги, послуги якої ніяк не оплачуються! А ще й твоя мати постійно намагається мене якось «зачепити»! Я мовчу поки що, нічого їй не відповідаю, Стасе, але греблю скоро прорве, і тоді вже…
— Лідо, там мама сказала, щоб ти зараз не лягала спати! Коли її гості підуть, треба, щоб ти помила посуд! – сказав Стас дружині, коли вона почала застеляти ліжко. — […]