Іноді треба щось втрачати, щоб зрозуміти, що воно тобі й не було потрібно

Христина обливалася слізьми, страждала і дивилася, як зосереджений Льоня з насупленими бровами, неквапливо збирає сумку. Не будь Христина так поглинена своїми стражданнями, вона б точно помітила, що речі Льоня збирає […]

– Невже незрозуміло, що ви небажані гості? Ви нам не допомагали купувати квартиру, тож ми не запросили вас на новосілля! Я, сподіваюся, зрозуміло пояснила? – викарбувала невістка останні слова

– Мамо, ми такі раді, що ви зробили нам такий подарунок! – обіймаючи нас за плечі, промовив син. – Однокімнатна квартира для нас зараз – просто вихід! Ми розпливлися в […]

— Я не збираюся утримувати всю твою родину! Хай збирають речі і їдуть! — нарешті висловила все чоловікові.

— Я не збираюся утримувати всю твою родину! Хай збирають речі і їдуть! — нарешті висловила все чоловікові. Наталія стояла біля вікна своєї просторої кухні й дивилась у сад, який […]

Коли моя невістка Наталка оголосила, що хоче назвати нашого онука Артемом, ім’ям, яке, на її думку, “модне” і “сучасне”, я відчула, як земля вислизає з-під ніг. Для мене ім’я мого діда, Григорія, – це символ честі, сили та родинної спадщини

Коли моя невістка Наталка оголосила, що хоче назвати нашого онука Артемом, ім’ям, яке, на її думку, “модне” і “сучасне”, я відчула, як земля вислизає з-під ніг. Для мене ім’я мого […]

— Та не у мене син. А у сусідки моєї, Каті. Чоловік твій часто заходив раніше, ось і принесла від нього в подолі. Такий же рудий і конопатий, як батько, і експертизу робити не треба. — А від мене ви чого хочете? Чоловіка мого не стало нещодавно, я поняття не маю, з ким він там водився… — Так Катька ця теж пішла в засвіти

Тоня прополювала грядки, коли почула, що хтось її кличе у дворі. Витерла піт із чола й вийшла до хвіртки. Там стояла незнайома жінка. — Тоню, здрастуй! Розмова є. — Здрастуй. […]

– І що – додому не повернешся? – Запитав Костя. – Не повернуся. Тому що дім – це місце, де безпечно, де тебе люблять та захищають. З тебе, Костю, захисник не вийшов! Живи з мамою!

З лікарні Віку з донькою зустрічали чоловік, батьки та свекри. Вдома, звичайно, посиділи за столом, але недовго – за годину гості пішли, залишивши молодих батьків та онуку одних. Костя за […]

В неділю ми на тебе чекаємо, мамо. Владислав шашлик посмажить, посидимо по-домашньому, – каже мені дочка. Я дещо здивувалася такому запрошенню, але погодилася, сказала, що добре, приїду відразу після церкви. – Знов грошей хочуть, – бурчить Микола, який все чув. Микола – мій чоловік, який зараз живе зі мною, відколи я з Греції з заробітків повернулася. Він не любить ходити до моєї дочки в гості, та й якщо чесно, його Вероніка з Владиславом і не запрошують. Ми з ним вже більше року разом, але ладу в родині немає, так я і розриваюся між двох вогнів

– В неділю ми на тебе чекаємо, мамо. Владислав шашлик посмажить, посидимо по-домашньому, – каже мені дочка. Я дещо здивувалася такому запрошенню, але погодилася, сказала, що добре, приїду відразу після […]

— Стояти! Куди?! Поверніть машинку, гади! Ви не ту взяли! – від хвилювання чоловік забув відчинити вікно, і його крик залишився слиною на склі та відлунням у голові папуги з сивим пір’ям. Бігуни всього світу не змогли б побити рекорд цього старого спринтера. Без допомоги ліфта, перестрибуючи через три сходинки, як у дитинстві, Олег Васильович подолав п’ять поверхів

— Татку, нам сьогодні мають привезти нову пральну машину, а трохи пізніше – забрати стару на смітник. Ти зможеш почекати в нас удома вантажників і проконтролювати це все? – зателефонував […]

— Оксанко, ти прокинулася? Я надів тобі шкарпетки, поки ти спала, тобі ж це важко, а каша тепла на плиті. Я бачив, що ти не могла заснути й дивилася фільм до п’ятої ранку, не сумуй, люба, у вихідні поїдемо на природу і ти розвієшся

На новому місці робочий стіл Дарини опинився поруч зі столом чоловіка приблизно її віку, який зовні був не дуже симпатичний. Він був невисокий, із помітним животиком і круглим обличчям. Очі […]