— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла
Якось увечері Катя відкрила сторінку чоловіка на фейсбуці. Несподівано. Просто переплутала закладку на комп’ютері. Хотіла закрити, але раптом побачила, що до Кості в друзі проситься якась Мері Петтерс. «Дивно, – […]
— Я не розумію, у вас що, своїх проблем немає, що ви в моїх колупаєтесь? Зіно, там учора Катька казала, що видере в тебе все волосся, бо їй хтось доніс, як її чоловік до тебе бігає городами
– Галя, зайди до мене. Мій у погребі був і тобі картопельки набрав. Галина повернула до двору сусідки. — Ой, дякую, тітко Марино, я вам обов’язково поверну. — З чого […]
-Юля, донечко… звідки в тобі стільки зла… Добре, я попрошу сусідку посидіти з Глібом… добре… я тебе зрозуміла
-Мамо, та ти з глузду з’їхала? Які діти? Я, може, заміж скоро вийду і ви станете дідом із бабою? Ви що? Я тоді ридала, кричала, лаялася, пішла з дому, грюкнувши […]
— Ну, як же так? Цуценя потрібно забрати, а, якщо я правильно зрозумів, жило воно на вулиці. Але повертати його туди зараз категорично не можна, воно занадто мале, та ще й лапа – не виживе. — Ні-ні, не переживайте! – заспокоїла його Аня, – Ніхто не збирається його викидати на вулицю! Я заберу його до себе
Аня мчала майже порожньою трасою, на автоматі перемикаючи швидкості. Дорога попереду, залита яскравим світлом фар, розпливалася крізь сльози, що застилали очі. Серце стискалося від нестерпного болю й гіркої образи. Три […]
Малюк вклав мені в руку свою теплу м’яку долоньку. Ми з ним ішли й балакали. Він ставив тисячу запитань за секунду, я ледь встигав відповісти йому. Його цікавило все, від найменшого — чому літає метелик, до того, як влаштований цей світ. Ми балакали і сміялися, у мене було таке тепле почуття, ніби він мій… брат, чи що
Я того літа страшенно вскочив. А як інакше ще сказати? Попереднє літо було веселе, мені навіть їхати від бабусі з дідом не хотілося. Спершу мені було нудно, я вже був […]
Одного дня Тамара зустріла сестру на ринку між рибними рядами. Та пройшла повз, не привіталася, навіть не подивилася в її бік. Тамара дуже засмутилася. Увечері жінка довго сиділа біля вікна, дивилася на порожню вулицю і думала: невже стільки років підтримки, допомоги, турботи нічого не варті, якщо одного разу відмовила?
Тамара за кухонним столом підраховувала свої фінанси. Нещодавно жінка багато витратила на зубні імпланти, а тепер лікар призначив ще купу обстежень — УЗД, аналізи та інші маніпуляції. Пенсія у неї […]
Що Ніно, вирішила? Будеш святкувати свій ювілей? Якщо так, то на коли, ти нас попередь, щоб ми знали. Співробітниця і за сумісництвом багаторічна подруга по роботі Марія стала розпитувати Ніну, що вона планує робити на свій день народження. Ніна опустила голову, а потім відповіла, що вона ще не знає. – Ну як не знаєш? Залишилося всього кілька днів. Поквапся з прийняттям рішення. Каву будеш? – раптом перевела розмову Марія. – Буду, – з полегшенням відповіла Ніна
– Що Ніно, вирішила? Будеш святкувати свій ювілей? Якщо так, то на коли, ти нас попередь, щоб ми знали. Співробітниця і за сумісництвом багаторічна подруга по роботі Марія стала розпитувати […]
— Це ви, Зоя? На фото молода були, а зараз… вибачте, насилу впізнаю ваше пом’яте обличчя! Дуже на двірника нашого скидаєтеся… Зоя Петрівна, хоч дама й вихована, рикнула: — А ви, громадянине, на знімку — кучерявий Аполлон, а на ділі — лисий карлик! Де ж ваше волосся, дозвольте запитати? Три волосини стирчать, і то сиві
Зоя Петрівна, дама пʼятидесяти трьох рочків, самотня, але не зламана життям, мешкала в однокімнатній з котом Мурзиком. І вирішила, що пора. Пора знайти щастя, а то пенсія не за горами, […]
– Така собі ситуація! – Простягнув Юрій і відсунув від себе порожню тарілку. – Я ще розумію, коли люди впадають у депресію після втрати близької людини. Але, щоб після втрати собаки…
– Минуло вже пів року, а тато все ніяк не прийде до тями! Я вже не знаю, що робити, Юра? Як йому допомогти? Лєра поставила перед чоловіком тарілку запашної гарячої […]
— Я навіть не пам’ятаю, що готувала на той момент, — згадує Оля. — Донька зайшла на кухню, зблідла, як стіна, і метнулася до туалету, а потім і вранці бігала. Ну я ж не дурепа, серце йокнуло від здогадки, запитала, відповідь була ствердна
— А що чоловік? — втомлено махнула рукою Ольга. — Чоловік ні пари з вуст. Спочатку готовий був на шматки порвати цього Ігоря, а тепер просто мовчить. Ну як же, […]