Собака щоночі загрозливо скалилась на малюка. Але коли батьки зрозуміли справжню причину її поведінки — їхнє життя змінилося назавжди
З самого ранку небо висипало на землю щільні пластівці снігу — тягучі, густі, ніби хтось зверху щедро насипав борошна з лопати, не розбираючи, куди воно впаде. Засніженою сільською дорогою повільно […]
О, я тут і місце для диванчика знайшла, – раптом заявила мама, вказуючи на куток в кухні. Я не планувала ставити тут диван. У мене є ліжко в спальні, – розгублено кажу, ще не розуміючи, до чого мама клонить. – Ліжко для тебе. А де я спати буду? – каже мама. – Ти ж не думаєш, що я маючи доньку з такою гарною власною житлоплощею, залишуся жити з бабусею. То ж доню, ти мусиш маму прийняти до себе. Мама скривилася, а я просто не знала, що мені на це їй сказати
– Донечко, ти у мене велика молодець! Подумати тільки, ще й 30-ти років нема, а ти вже свою квартиру маєш! І яку гарну! Це нічого, що однокімнатна, але ж студія. […]
— Ти повинна бути вдячна, що я з тобою одружився, — кинув мені чоловік, вимагаючи, щоб я доглядала за його хворою мамою
— Ти повинна бути вдячна, що я з тобою одружився, — кинув мені чоловік, вимагаючи, щоб я доглядала за його хворою мамою. Марина саме закінчувала останній звіт, коли на столі […]
Ігор увечері мав неприємну розмову з дружиною Любою. Чоловік ліг спати, не повечерявши. Він довго не міг заснути, все думав, що йому робити далі… Наступного дня Ігор зайшов у кабінет до свого начальника з несподіваною пропозицією. – Миколо Степановичу, а можна я, приїжджатиму на роботу на годину раніше? – раптом запитав він. – Та приїжджай, якщо хочеш, – знизав плечима шеф. – Тільки не розумію – навіщо? – А тому, що обід у мене триватиме на годину довше, аніж зазвичай, – незворушно відповів Ігор. – Це ще чому?! – здивувався начальник. Він дивився на Ігоря, не розуміючи, що відбувається
Ігор повернувся додому пізніше аніж зазвичай, незвично похмурий і дуже втомлений. – Знову до матері заїжджав? – одразу ж здогадалася про причину запізнення чоловіка його вагітна дружина Люба. – Ага, […]
Юрій повертався додому з роботи. Сьогодні він дуже втомився. – Зараз би повечеряти і відпочити, – мріяв він, підіймаючись сходами до своєї квартири. Юра підійшов до своїх дверей, вставив ключ у замкову щілину. – Замкнуто з середини? – здивувався він. Чоловік набрав номер дружини. – Олена, відкрий двері, – сказав він дружині. – Я ще на роботі, – відповіла жінка. – На роботі? А хто ж тоді у нашій квартирі? – здивувався Юрій і почав стукати у свою квартиру. За хвилину двері відкрилися і Юрій побачив на порозі якусь жінку, глянув на неї і застиг від здивування
Олена та Юра завжди жили дружно. Будь-яку проблему вони вирішували спільно. Юра був радий, що вони із дружиною завжди знаходили компроміс. За весь час їхнього шлюбу можна було на пальцях […]
Своє сорокаріччя Федір вирішив не відзначати. Навіть найближчих родичів не запросив у гості. На всяк випадок… Увечері вони з дружиною Надійкою скромно сіли вдвох на кухні, і тільки-но приготувалися підняти келихи, як у двері хтось подзвонив. – Хто це? – здивовано подивився Федір на дружину. Надійка знизала плечима. Федір неохоче пішов відчиняти. Він глянув у вічко і, на свій подив, побачив за дверима… Свою тещу! Коли Федір з невдоволеним обличчям відкрив двері, то сталося щось неймовірне! – Федю! – радісно вигукнула теща. – З ювілеєм! Федір дивився на неї і не вірив своїм очам
Своє сорокаріччя Федір вирішив не відзначати. І гостей, навіть найближчих родичів, нікого цього дня він не запросив. На всяк випадок. Адже в народі ж кажуть, якщо чоловік пишно відзначить такий […]
Лариса приїхала жити у рідне село до матері. Весною вони город посадили. – Ларко, глянь, як вишні цього року цвітуть! – сказала мати. – Не просто це, на добро. Пам’ятаю я, що так цвіли, коли ти у нас з батьком народилася! Лариса з матірʼю до батька на могилку ходила, прибирала її… – Ігорівно, глянь до тебе стукають у хвіртку! – гукнула якось їм сусідка. Мати пішла відчиняти. Дівчина якась стоїть, поряд малий хлопчик на сонечку мружиться… – Вам кого, діточки? – здивувалася Галина Ігорівна. А потім на хлопчика як глянула, і аж ахнула від несподіванки
Лариса підійшла до хвіртки і зупинилася. Двадцять років минуло з того часу, як вона з села поїхала. Але, видно, не доля їй була знайти своє щастя. Як була одна, так […]
Вадим Степанович зітхнув і важко сів на крісло. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав він. – Як матір поховав і хату закрив, так жодного разу й не приїжджав. Років двадцять минуло. Нічого не змінилося. Тільки вогкістю віє і пилюки багато… Він глянув на пічку. – Дрова відсиріли, – подумав чоловік. – Не хоче гріти… Раптом гримнули вхідні двері і в хату зайшла якась молода дівчина. – Здрастуйте, а ви хто? – ахнула вона, здивовано дивлячись на чоловіка. – Хазяїн, – посміхнувся Вадим Степанович. Дівчина дивилась на нього і не розуміла, що відбувається
Вадим Степанович скривився і важко сів на крісло. Він швидко дістав пігулку і випив склянку води. Чоловік обвів поглядом кімнату. – Скільки ж мене тут не було? – подумав чоловік. […]
Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вже вдома! – гукнув чоловік. – Світланко, ти де?! Але Миколі ніхто не відповів. – Хм, дивно… – пробурмотів він, роззуваючись. Микола взув домашні капці й пішов на кухню. – Господи, Світланко! – ахнув чоловік, побачивши за столом свою дружину. – Ти чого не відгукуєшся? Світлана якось дивно подивилася на Миколу. – Я оформила папери, – сказала вона. – Я не можу цього більше терпіти. – Які ще папери, люба?! – ахнув чоловік. – Ти про що взагалі? Микола дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вдома! – гукнув чоловік. – Світланко, ти де?! Але Миколі ніхто не відповів. – Хм, дивно, […]
Ліда не знаходила собі місця. Десь зник її чоловік Ігор. І тут вона почула, що відчиняються вхідні двері. – Нарешті! – подумала Ліда і кинулася в коридор. На порозі стояв її Ігор і… Якась незнайома жінка. Серце Ліди стрепенулося від поганого передчуття. – Ігорю, де ти був? Я так хвилювалася… – Ліда старанно не звертала уваги на незнайомку. – Проходь, Наталко! – замість відповіді сказав чоловік. Жінка, не знімаючи взуття, зайшла у кімнату. – Ігорю, хто це така?! – вигукнула Ліда. Вона дивилася то на чоловіка, то на незнайому жінку і не розуміла, що це таке робиться
Ліда слухала довгі гудки у телефоні. Її чоловік слухавку так і не брав, хоча була вже десята година вечора, і він давно вже мав повернутися додому. Жінка запереживала. Вона намагалася […]