На весілля мама з татом нам подарувала машину, звичайно, що вона була оформлена на мене, але тато віддав ключі чоловікові, бо я водити не вміла.

Добрі люди в деякій мірі просто наївні, як казала моя бабуся: «Біди не знають». Я ж росла в достатку: тато і мама за кордоном, купили по квартирі нам з сестрою, […]

Мама таке вчинила, що мені лице просто лупиться. Ще й фото виставляє, як не з пляжу, то з магазину, всюди вона на всі зуби усміхається, а свекруха зі мною вже крізь зуби говорить. Як мені маму вернути на шлях істини, адже їй вже шістдесят років, а вона таке учудила

Моя мама все життя пропрацювала в бібліотеці, там грошей було не густо і тато був нашим єдиним годувальником. Між ними з татом не завжди були добрі стосунки, але мама старалася […]

– Я думав, що 5000 гривень за рейс куплять синові щасливе дитинство, – сказав я, дивлячись на порожній стіл. – А купили тишу, яка й досі дзвонить у вухах

Я думав, що 5000 гривень за рейс куплять синові щасливе дитинство, – сказав я, дивлячись на порожній стіл. – А купили тишу, яка й досі дзвонить у вухах Я втратив […]

– Я принесла тобі квасолі, Дарино, – сказала свекруха й підморгнула, – з’їсте! Саме так я дізналась, що навіть пакет стручків за 0,00 гривень може коштувати мені нервів, часу й власної гідності

– Я принесла тобі квасолі, Дарино, – сказала свекруха й підморгнула, – з’їсте! Саме так я дізналась, що навіть пакет стручків за 0,00 гривень може коштувати мені нервів, часу й […]

– Якщо рахувати за прожитковим мінімумом, у нас щомісяця по двадцять тисяч має залишатися! – Що ти цим хочеш сказати? – Що жінки не вміють правильно витрачати гроші! – Але невдовзі він пошкодував про свої необачні слова

Чоловік скуштував суп, скривився і став неохоче сьорбати, їсти ж після роботи хотілося. Дружина перехопила його погляд і роздратовано запитала: – Що знову не так? – Іра, знову суп із […]

– Мамо, а як же весільний подарунок? – Здивовано запитав син. – Квартира твоя, але оформлена буде на мене! Раптом ти захочеш подарувати, продати, закласти! Мені так спокійніше…

Весільні подарунки були розкішні. Батьки молодят про подарунки заздалегідь не домовлялися, але вийшло, що це нерухомість з обох боків. Батьки Ганни подарували будинок. Вони спеціально зводили його для єдиної дочки. […]

Знаєш, Юро, вона тобі сестра, а я – дружина. І я вже більше не можу дивитися на те, як ти забираєш від наших дітей і несеш все Олені. Юрій і сам розумів, що дружина має рацію, але по-іншому вчинити не міг. Коли сестрі була потрібна допомога, він першим подавав свою руку, і так було завжди, ще з дитинства. – Юро, я не проти, щоб ти допомагав Олені. Але коли щоразу ти береш від нашого сімейного бюджету – це вже не підтримка. Це збитки для нас. – Я все розумію. Але я не можу інакше

– Знаєш, Юро, вона тобі сестра, а я – дружина. І я вже більше не можу дивитися на те, як ти забираєш від наших дітей і несеш все Олені. Юрій […]

— Я віддав на весілля Олени з Тарасом 45 000 гривень, бо вірив, що вони разом і в злиднях, і в радості. А тепер вона каже, що «вогник згас» — і зібрала валізи, залишивши чоловіка й дітей, як непотрібні чеки з супермаркету

— Я віддав на весілля Олени з Тарасом 45 000 гривень, бо вірив, що вони разом і в злиднях, і в радості. А тепер вона каже, що «вогник згас» — […]

— Погано там усе, — розповіли Тамарі. — Там нирки. Обидві. Дочка робила тест на сумісність, але, ти не повіриш, вона старому взагалі не дочка. Вона нас просила цього йому не говорити, звичайно, та й нам байдуже, матері вже немає, за зраду вже не спитаєш

— Такий там зараз цирк влаштувала, зовиця просто за голову хапається, – посміюється Тамара. – Дійшло до того, що вона до мене звернулася, щоб мій син теж у спадок вступав. […]

Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! – Так, ти маєш рацію, – відповіла жінка. – Рідко ми все таки спілкуємося. Дуже рідко. Ну? Зрозумів хто? Василь застиг від здивування, розгублено дивлячись на дружину.

Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. […]