— Людо, хочеш, ображайся на мене, можеш навіть накричати і не розмовляти, але Ксенію я не візьму. Не зможу я, не витягну вже. І спати мені їх укладати ніде, і взагалі… Не знаю навіть, як і сказати, загалом, у твоєї сестри четвертий малюк на початку літа з’явиться, а троє старших до осені на мені
— Усі плани летіти шкереберть, — засмучена Людмила . — Я просто не уявляю, що робити з донькою, садок зачиняється на ремонт, та й їй у перший клас цього року, […]
– Ярино, не забудь віддати мамі 1 200 гривень за нові рушники, – сказав Кирило, навіть не питаючи, чи я їх узагалі хотіла. Ось так я зрозуміла, що в нашому шлюбі я не дружина, а просто ще одна гілка на дереві, яке зветься «його мама». Я шкодую, що вийшла заміж. Його прив’язаність до матері мала б мене насторожити з самого початку, але я була засліплена почуттями, які вважала коханням
– Ярино, не забудь віддати мамі 1 200 гривень за нові рушники, – сказав Кирило, навіть не питаючи, чи я їх узагалі хотіла. Ось так я зрозуміла, що в нашому […]
Я сиділа за святковим столом у будинку свекрів, і мене не покидала одна нав’язлива думка: схоже, мені скоро доведеться залишити їхнього сина
— Ріточко, люба, скуштуй ще салату, — лагідно запропонувала Поліна Кирилівна, підсуваючи до мене вазу зі своєю коронною стравою. — Рецепт від моєї мами, готувала спеціально для тебе. Я ввічливо […]
– Артеме, я не можу більше… – Марина стиха плакала вночі. – Мене тут сприймають як зайву. Я стараюсь, а твоя мама тільки критикує.– Потерпи. Я з мамою поговорю.– Тільки не сваріться, прошу…Наступного дня, на кухні, між Артемом і мамою відбулася ще одна розмова.
– А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться […]
Сестра приїхала через майже 10 років, і заявляє, що вона в Німеччині на пташиних правах, і тому свій будинок наші батьки мають віддати їй.Треба сказати, що мова йде про добротний двоповерховий дім, його батьки будували чи не все життя. Тато їздив по заробітках, і всі гроші вони вкладали в дім. А тепер ми з чоловіком ще й за свій кошт в ньому капітальний ремонт зробили, то взагалі – не дім, а цукерочка.
– Я не знаю, як у мене там на чужині складеться, тому і хочу, щоб батьки свій будинок на мене переписали, – заявила нам усім моя молодша сестра Ольга, коли […]
Поживи-но ти поки що в мене. Я, щоправда, далеко живу, за містом, зате ґанок – дві сходинки. І кімната вільна є. Як на ноги встанеш, так додому й повернешся. Я одна живу, чоловік пішов засвіти давно, а дітей Бог не дав…Костя втупився на медсестру. Пожити в неї?! Але ж вони чужі люди, та й Костя давно вже відвик сподіватися на когось, крім самого себе.
Костик сидів в інвалідному візку й дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило у внутрішній двір лікарні, де був затишний сквер із лавочками та […]
Моя свекруха прийшла в гості з тортом та пристроєм для перевірки рівності поверхонь. Я не дозволю їй переробляти квартиру, яку я сама обставила
Моя свекруха прийшла в гості з тортом та пристроєм для перевірки рівності поверхонь. Я не дозволю їй переробляти квартиру, яку я сама обставила. Вадим та я нарешті переїхали до власної […]
– Ах, ти ще й ображати мене надумав?! – Господиня перемістилася ближче до грубки, і зробила загрозливий вигляд. – Ану, йди звідси, поки цілий! А то як візьму кочергу, і перетягну тобі по хребтині! – Розлютилася сусідка
Минуло вже сорок днів, як Настя поховала чоловіка. А на сорок перший день у двері хати постукав Микола. – Настю, у мене до тебе є одна розмова, – сказав він […]
Коли ввечері Вадим прийшов додому, Марта зустріла його мовчки. – Ось, – сказав він, поклавши купюри на стіл. – Вибач, я… мабуть, хотів щось для себе, а мав думати про нас. Вона мовчала кілька секунд. А потім повільно вийшла з кімнати. – У мене теж є для тебе подарунок. – Який? Марта вийшла з коробкою. У коробці – знайома пухнаста мордочка. – Малий?! – Вадим розгубився. – Але як
Коли Вадим і Марта нарешті переїхали у свою нову квартиру, вони були щасливі, як діти. Світлі стіни, нова кухня, запах свіжої фарби, коробки в кожному кутку – усе це було […]
— Я тебе з болота витягую, а ти знову туди лізеш! Все, я втомилась!
— Я тебе з болота витягую, а ти знову туди лізеш! Все, я втомилась! Світлана розплющила очі. Шоста ранку. Будильник ще не дзвонив, але її внутрішній, безвідмовний механізм уже спрацював. […]