— Ти чий? — з подивом запитала Ксенія, — і чому носиш мені квіти? — Я нічий, я мамин і татів, — усміхнувся хлопчик років семи, — а квіти наші, з палісадника. Валерка заплатив мені, на цукерки грошей дав і велів приносити. Та я й не один ношу. Ще й Сергійко, мій друг носить, і Олексій
Усе селище облетіла новина: приїхала нова фельдшерка, і їхній фельдшерсько-акушерський пункт знову продовжить роботу. Новою працівницею виявилася струнка дівчина, випускниця медичного коледжу, яка приїхала працювати за розподілом щонайменше на два […]
Віра запросила до себе у гості давню подругу Карину. Та погодилася приїхати і навіть деякий час пожити з Вірою. Дорослий син Віри – Олег одного разу сказав: – Карино, якщо хочете, можете прийти на мій концерт. Він був музикантом. – А давай! – раптом погодилася Карина, яка зовсім не любила класичну музику. А після концерту Карина заявила: – Хочу навчитися грати на піаніно. Олег сказав, що він із задоволенням її навчить. Спершу все було добре. А потім раптом обоє, і Олег, і Карина, стали тихими й мовчазними. Якось Віра повернулася додому рано. Вона відкрила двері в кімнату Олега й ахнула від побаченого
Коли Віра запрошувала Карину в гості, вона сподівалася повернути втрачену дружбу, а не зруйнувати життя та кар’єру єдиного сина. З Кариною вони були дуже близькі: жили в одній кімнаті в […]
Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось приховати неможливо. Саме тому, коли вдова Галина через два роки після того, як не стало чоловіка привела в дім нового чоловіка, всі мовчки шепотіли: «От і не вдержалась». Але вголос ніхто нічого не сказав – бо Галина була жінка працьовита, порядна, та ще й сама двох дітей ростила
– Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, […]
— А чого гадати, м’ясо нині дороге, значить і сосиски дорогі. — Сто гривень! Шуро, чуєш, сто гривень. Ну, якщо вже точно, то 99 за кіло, ось як! — Михайло, розуміючи, що пенсія не гумова, за прикладом дружини, теж намагався заощаджувати
Михайло Трохименко привіз із міста сосиски. Два кілограми купив. Його дружина Шура аж зойкнула: — Навіщо так багато? Це ж які гроші! — А от і не гроші! Вгадай, за […]
Люба, а скажи мені чесно – давно ви з Борисом цю схему обмірковуєте? – Яку схему? – Люба зробила невинні очі, – Ми ж просто дбаємо! – Дбаєте… А Костик у курсі ваших планів? – Звісно! Костя, йди сюди! – крикнула Люба. – Поговори з тіткою Танею! Хлопець знехотя приплив на кухню, жуючи щось.
– Тьотю Таню, а документи-то коли підпишеш? – Борис розвалився на дивані, ніби у власній квартирі. – Ми ж усе для тебе придумали, щоб простіше було. Тетяна Іванівна повільно поставила […]
Пропонувати дружині роздільний бюджет – ставити жирний хрест на сімейному житті! Якщо ви до цього не готові – не починайте нести нісенітницю, бо програєте…
– Кожен витрачає лише свої гроші! З цього дня у нас буде роздільний бюджет, – сказав Сергій, не відриваючи погляду від тарілки з гречкою та котлетами. Вимовляв він це таким […]
— Ой, гляди, донечко, — мати присіла поруч, — як би потім не пошкодувати. Петрик же він непростий хлопець. Знаєш, як у народі кажуть: «Не той багатий, хто грошей назбирав, а той, хто з землею дружити не розучився»
Марійка сиділа на ґанку й фарбувала нігті в яскраво-червоний. Із сінника пахло свіжоскошеною травою, з хліва мукала корова, а вона уявляла себе в модному столичному офісі з кавоваркою та скляними […]
— А хто винен? Взяла й відправила дітей на таксі просто до зовиці на роботу — тепер уся родина на вухах
— А хто винен? Взяла й відправила дітей на таксі просто до зовиці на роботу — тепер уся родина на вухах. — Наталю, а що як Анчині хлопці до нас […]
Олена так задумалася, що не почула, як прийшов з роботи її син Павло. – Мамо, я вдома! – гукнув він із коридору. Олена почала накривати на стіл, поставила на плиту чайник. Потім вона сиділа й дивилася на сина, підперши голову рукою. – Мамо, мені треба тобі дещо сказати, – відволік її від роздумів Павло. – Щось сталося? – аж запереживала Олена. – Ні, тобто так… – сказав той. – Я одружуюся… – Що ж ти мене лякаєш?! – сказала Олена. – Я вже бозна-що подумала! Я так рада синку! Твоя Софійка буде тобі дуже хорошою дружиною… – Мамо, я одружуюся не з Софійкою, – раптом приголомшив матір Павло. Олена застигла від несподіванки.
Олена так задумалася, що не почула, як прийшов з роботи її син Павло. – Мамо, я вдома! – гукнув він із коридору. Олена почала накривати на стіл, поставила на плиту […]
Олена здригнулася. Дзвінок у двері раптово перервав її думки. Вона ще раз глянула в дзеркало, витерла сльози й пішла відчиняти
Олена глянула в дзеркало й побачила там зморене обличчя жінки, яка ще не стара, але вже й не молода. П’ятдесят років, а виглядає на всі сто. Не відсотків – років. […]