– Валю, не забудь сказати дякую мамі, що голубці вчора принесла, – сказав Сергій, коли я викинула їх у смітник, бо вони прокисли. – А вона не хоче сказати дякую мені, що я щодня мовчу? – спитала я і вперше не посміхнулась у відповідь. І ось тоді все почалося
– Валю, не забудь сказати дякую мамі, що голубці вчора принесла, – сказав Сергій, коли я викинула їх у смітник, бо вони прокисли. – А вона не хоче сказати дякую мені, […]
Валентина Сергіївна пройшла на кухню і сіла на стілець. — Тому що не треба витрачати гроші даремно. Нехай хворіє вдома. Нічого з ним не трапиться. Тетяна задихнулася від такої нахабності. — Сергій вас за цим прислав? Передати, що я погана мати? Валентина Сергіївна похитала головою. — Ні, мила. Я приїхала сказати, що Сергій хоче розлучитися.
Тетяна прокинулася від гучного плачу. Знову Льошка. Жінка зітхнула, відкрила очі і подивилася на годинник. П’ята ранку. — Знову, — прошепотіла вона, вибираючись з-під ковдри. Сергій навіть не ворухнувся. Міцно […]
До крамниці увійшов старенький немісцевий дідусь і попросив у молодої продавчині дозволу присісти, дощ перечекати. Покупців не було, і жінка почала розпитувати подорожнього, звідки він і куди добирається.
До крамниці увійшов старенький немісцевий дідусь і попросив у молодої продавчині дозволу присісти, дощ перечекати. Покупців не було, і жінка почала розпитувати подорожнього, звідки він і куди добирається. З’ясувалося, що […]
Але ж ти, Валько, хлопця собі вибрала, — співчутливо зітхала подруга Ольга. — Сама ж нічого так, а твій Сергій — наче мавпа!— Хіба ж я його за красу полюбила? — толерантно відповідала Валя. — У нього душа красива…
— Але ж ти, Валько, хлопця собі вибрала, — співчутливо зітхала подруга Ольга. — Сама ж нічого так, а твій Сергій — наче мавпа! — Хіба ж я його за […]
Емілія навчалася в педагогічному інституті. Відколи познайомилася з Платоном — дуже змінилася. Батьки не впізнавали доньки, коли та приїжджала у вихідні чи на канікули. Стала відлюдькуватою, зажуреною, не виходила з дому, хоч подруги й кликали і погуляти, і на танці.
Емілія навчалася в педагогічному інституті. Відколи познайомилася з Платоном — дуже змінилася. Батьки не впізнавали доньки, коли та приїжджала у вихідні чи на канікули. Стала відлюдькуватою, зажуреною, не виходила з […]
— Кажуть, що перший чоловік від Бога, а другий — від людей, — усміхається жінка. — А я вдячна Богові за досвід першого шлюбу, бо він дав мені можливість повчитися на власних помилках, «виховав» з мене добру дружину…
У Нелі — другий шлюб. Щасливий. Троє дітей. Старший син уже студент, двоє — школярі. Богдан — турботливий чоловік і відповідальний батько. В їхньому домі ніколи не буває скандалів. Навіть […]
Проте згодом свекор зауважив, що невістка протягом дня намагається все переробити, а під вечір постійно кудись зникає. І завжди знаходить вагому причину для цього. Приходить пізно, тихенько вмощується в тепле ліжко біля сонного чоловіка.
Часто людина припускається помилок, чинить непоправне, а тоді, коли вже нічого неможливо виправити, починає аналізувати скоєне. Затьмарена пристрастю і гріхом свідомість витісняє з душі все світле. Думається, що ніхто нічого […]
— Я… Я вам дуже вдячний. Ось, візьміть, будь ласка, — хлопець дістав усі готівкові гроші – близько трьох тисяч. — Не треба, — Сергій відсторонився. — Мені не гроші потрібні. — Але чому? Ви ж могли просто залишити гаманець собі… — Не моє, — просто відповів чоловік. — Іди давай
— Максиме, зізнайся, навіщо тобі це? — колега уважно дивився на Максима, — немає чим зайнятися? — Чому немає чим? Турбот вистачає, — усміхнувся той, — просто… це так чудово, […]
– Віро, а може все-таки продамо квартиру? – жалібно протягнув Ігор. – Купимо більшу, будемо разом
– Доню, тут така справа… – мати нервово смикала край скатертини. – Ігор з Оленою зібралися квартиру купувати, перший внесок потрібен. – І до чого тут ми з Андрієм? – […]
— Ми не винні, що закохалися одне в одного, — запевняв її Дмитро, наче відмахуючись від провини. — Не треба було від’їжджати так надовго. Катерина не пробачила ні Дмитра, ні подругу. Вона не вимовила ані слова: просто зібрала свої речі й поїхала. І вони не спілкувалися довгих двадцять років
Коли Віра запрошувала Катерину в гості, вона плекала надію повернути втрачену дружбу, а не розтрощити життя і кар’єру єдиного сина. Хто б міг подумати, що старі стежки можуть привести до […]