Віра поверталася з донькою Катею додому. Вони вже були біля свого під’їзду, як раптом Катя побачила на дитячому майданчику якусь дівчинку. – Мамо, он та дівчинка! – вигукнула вона. – Яка дівчинка? Ти про що, Катруся? – запитала Віра. – Вона розповіла мені дещо, – сказала Катя і опустила погляд у землю. – Що розповіла? – не зрозуміла Віра. – Вона розповіла, що її мама ходить у гості до нашого тата, – несподівано сказала Катруся. – І та дівчинка сказала, що скоро забере нашого тата! – Катя, що ти таке кажеш? – Віра здивовано подивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається
– Мамо, он та дівчинка! – Яка дівчинка? Ти про що, Катруся? – Ну та, мама якої ходить у гості до тата. Пам’ятаєш, я тобі казала? Віра повернула голову у […]
Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і подивився на будинок. Все основне вже було готове. Залишалося зробити внутрішнє оздоблення, і можна завозити меблі… – Віталію Андрійовичу! – раптом гукнув його один з робітників. – Учора приїжджала ваша дружина Наталя. Вона знову нам сварку влаштувала. Їй не подобається друга частина будинку. Сказала, що дверей там не повинно бути. Має бути стіна і все. Сказала все зробити і вам не казати. Віталій застиг від почутого
Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і подивився на будинок. Все основне вже майже було готове. Залишалося […]
Поліна йшла додому у піднесеному настрої, з легкістю забігла на третій поверх. Раптом жінка помітила, що біля дверей її квартири стоїть колишня свекруха. Від несподіванки Поліна встала, як вкопана. – Доброго дня! – привіталася вона. – Як ти посміла? – несподівано вигукнула колишня свекруха. – Ви про що? – не зрозуміла Поліна. – Не прикидайся такою наївною! Ти прекрасно розумієш про що я говорю, – єхидно сказала свекруха. – Негідниця ти! Як ти посміла, чужу сім’ю зруйнувати?! – Яку сімʼю? Ви про що взагалі?! – Поліна здивовано дивилася на колишню свекруху, не розуміючи, що відбувається
Поліна йшла додому у піднесеному настрої – коханий чоловік зробив пропозицію. Чесно кажучи, вона вже і не сподівалася ще раз вийти заміж. Була готова все життя доглядати кота і любити […]
— Боже, не дарма, значить, гороскопи пишуть. Я ще не вірила, що мені сьогодні випаде рідкісна удача. Треба ж, яка радість! Я ж не сподівалася це ярмо з себе скинути! — бурмотіла вона, сідаючи за стіл, щоб написати «розлучниці» список основних вимог Міті. Не хотілося, щоб дівчинка занадто швидко зрозуміла свою помилку і повернула Мітю назад. Ларисі хотілося встигнути хоча б на пару тижнів у відпустку злітати в повній самоті.
— Як же ви не розумієте, у нас справжні почуття, а у вас — просто звичка! Він сам мені казав, що ви для нього — скоріше друг, ніж дружина. — […]
– Наприклад, я не хочу віддавати подарункові гроші твоїй мамі та сестрі. На мою думку, ми можемо і самі на морі відпочити. І це, до речі, логічно. По-друге, я не хочу нікого, зокрема й тебе, прописувати у своїй квартирі. – Але ж це важливо для сім’ї! Хіба ти не хочеш допомогти моїм батькам у тому, щоб вони отримали більшу пенсію? – спитав Матвій.
Останнім часом мама була задумлива. Прасує білизну, а погляд ніби кудись у простір спрямований. Ліза питає її про щось, вона головою киває, а потім перепитує: – Що ти сказала, Лізо? […]
— Бабо, а навіщо курка в хату забігла і під ліжком сиділа, крила ось так зробила і «ко-ко-ко» говорила? — Це що ж, квочка була? Ах ти ж, Господи, а де вона, Сергійку? — Втекла.
Бабуся цілий день бігала по хаті, вибігала на подвір’я, знову в дім, і так увесь день. Сергійко дивився на метушливу бабусю, підтягнувши штанці, він теж ходив туди-сюди, наче маленький хвостик. […]
Ну ось, прийшли, Тетянко… прийшли… Стій, зараз дідусь Федір все дізнається. Старенький спритно затупотів уздовж паркану, озирнувся, хитро підморгнув дівчині, відсунув дошку в паркані і зник у прорізі. Через три хвилини так само виліз, підійшов до Тетянки, підхопив валізу з сумкою і затупотів далі. На розі їх підхопив вантажний автомобіль, за кермом сидів веселий, усміхнений водій.
Дівчина сиділа на лавочці біля автовокзалу, чекаючи до самого вечора. Вона вже сходила до кулінарії, купила собі смачне печиво та пляшку лимонаду. У дівчини була книга, тож час мав пролетіти […]
Та й дівчата теж вдалися на славу: високі, міцні, рум’яні — справжня врода! Коси завтовшки з руку, очі, як у матері, сині, мов волошки, — словом, писані красуні. Та й посаг за кожну давав Захар багатий, тож від женихів не було відбою
Молодиця згорнувшись клубочком на долівці, захлиналася слізьми, а над нею, мов темна хмара, стояв батько, затиснувши в руці батіг. — Не треба, тату! — голосила дівчина, заплющивши очі й прикриваючи […]
– Раз ви залишили всю спадщину моєму братові, я більше не буду сплачувати ваші рахунки! – Збентежено заявила донька
– Відчиняй! Ми знаємо, що ти вдома! Марина завмерла у вузькому передпокої своєї однокімнатної, притискаючи до грудей телефон. Голос батька за дверима звучав хрипко, вимогливо – так він кричав на […]
…Батько з’явився раптово, ближче до кінця літа. Рита йшла додому з роботи й побачила на лавці біля під’їзду знайому постать
– Дочко, а ми всією родиною післязавтра до Туреччини відпочивати їдемо! – бадьорим і, трохи зарозумілим голосом відрапортував телефоном Дмитро Сергійович. – Вітаю. І що ж тепер? – байдуже відповіла […]