Ліда смажила, котлетки на вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила донька. – Мамо, Андрій до мене вже переїхав. Якщо хочеш, приходь у гості. Ми будемо раді, – запросила Олена маму до себе. – Добре, доню. На днях обов’язково забіжу, – погодилася Ліда. Наступних вихідних, жінка вирішила відвідати доньку та зятя, і вирушила до них в гості. – Мамо! Нарешті! Проходь! – зраділа Оленка, побачивши на порозі маму. – Я зараз чай зроблю, а ти у кімнаті почекай! Ліда пройшлась по квартирі доньки і застигла від побаченого. – Боже! Доню! Що ви наробили! – тільки й вигукнула вона

Залицяльника дочки Лідія не взлюбила ще до того, як побачила. Коли Олена повідомила, що зустріла «справжнього чоловіка» і він житиме з нею, Ліда захвилювалася. Як не сварила вона доньку, як […]

Алла мила підлогу, коли в двері подзвонили. На порозі стояла доглядальниця її мами, Вікторія. В неї була порожня сумка в руках. – Ой, привіт Вікторіє! – сказала Алла. – А я якраз тебе чекала. Буду я тебе звільняти Віко… Видужала мама, тож твої послуги нам не потрібні. Вікторія глянула на Аллу і раптом зареготала. – Аллочко, та я й сама вже ось по речі йшла! – єхидно сказала вона. – І, до речі, Миколка, твій чоловічок, теж іде зі мною! Так що ввечері на нього не чекай! Алла не могла зрушити з місця від несподіванки

Не можна сказати, що Зіна балувала в дитинстві свою дочку Аллу, вона любила її своєю материнською любов’ю. Виховувала доньку одна, не пощастило Зінаїді із заміжжям. Точніше вона навіть і заміжня […]

Миколі подзвонила сестра з села. Звідти він поїхав ще в молодості. Сестра сказала, що будинок, у якому Микола народився, вона продає. Якщо, мовляв, хоче він щось на згадку забрати, то хай терміново приїжджає! – Чудово! – зраділа дружина Миколи Настя. – Їдь, Микольцю, на батьківщину. Ти мусиш попрощатися з будинком, де пройшло дитинство. На могилки рідних сходиш… Зранку Микола поїхав у село, а через день, примчав назад з якоюсь великою сумкою в руках. Микола поліз у сумку, і дістав незрозумілу загорнуту в тканину річ. Чоловік розгорнув тканину й Олена ахнула від несподіванки

Після виходу на пенсію, Микола помітно засумував. Раніше важка робота його бадьорила – а працював він на екскаваторі, у спеку й мороз йому завжди доводилося бути в тонусі, рухатися, боротися […]

У Каті з Оленою не стало батька. Він давно не жив з ними. Дівчата дуже здивувалася, що отримала спадщину. – Мамо, треба на могилку сходити… – запропонувала Катя. – І пора тобі вже відпочити від моєї сестри. Скільки ти можеш її з чоловіком у своїй квартирі терпіти?! Нехай Олена квартиру купує і переїжджають від тебе. Гроші ж є! Та тільки Катя почала розмову з сестрою, як зʼясувалось, що грошей уже… Нема! – А ти виглянь у вікно! Бачиш? – раптом вказала кудись у двір Олена. Катя глянула у вікно й очам своїм не повірила

Ольга Петрівна одна виховувала двох доньок. Працювала багато, треба було забезпечувати дівчаток, годувати, одягати. Їхній батько платив аліменти, але це була крапля в морі. Різниця у віці сестер була два […]

Сергій купив найкращий букет квітів, і вирушив на побачення. У піднесеному настрої він стояв біля фонтану, тримаючи в руках букет. Лесі ніде не було. Він озирнувся і набрав її номер. Трубки ніхто не взяв. – Можливо спізнюється, – подумав він і ще раз набрав номер. На цей раз Леся слухавку взяла. – Я вже на місці, ти де? – одразу запитав Сергій. – Між нами все скінчено! – раптом сказала Леся. – Що? Чому? – застиг Сергій. – Все через твій букет! – несподівано сказала дівчина. – А що з ним не так? – здивувався хлопць, нічого не розуміючи

Сергій вже досить довго ходив квітковим магазином. Бордові троянди, жовті тюльпани, білі лілії, квіти у горщиках та вазах, зібрані в розкішні, витончено прикрашені букети на будь-який смак. Але Сергій розгублено […]

Лариса швидко вбігла сходами і натиснула на дзвінок. За кілька хвилин слабкий голос запитав: -Хто там? – Мамо, це я! – тремтячим голосом сказала Лариса. Двері відчинилися, і дівчина побачила свою матір. – Доню! Доню моя! – заридала вона. – Як же я сумувала! Заходь же! Заходь швидше! Лириса зайшла в квартиру. – А де тато? І Аліса? – нерішуче запитала Лариса. -Ти ж нічого не знаєш, – тихо сказала вона. – Сідай, доню, я повинна тобі все розповісти. Я так винна перед тобою, вибач мені. І мати все розповіла Ларисі. Вона вислухала її і застигла від почутого

Лариса щаслива вбігла на кухню, де її мати та батько пили чай. -Мамо, тату, я отримала диплом! Червоний! Усі п’ятірки! Мене так хвалили, пропонували піти до аспірантури. Сказали, що я […]

Антон міцно стиснув руку Поліни так, що побіліли кісточки її пальців. Її поголена після останнього втручання голова вже обростала русявим волоссям, яке раніше так подобалося йому. Але зараз.Нині Антон хотів одного – щоб Поліни не стало. Тоді все, що належало їй, перейшло б йому по праву. За чотири минулі місяці він уже звик до цієї думки й не допускав іншого результату. Антон уже жив так, наче Поліни більше немає.– Хочеш я допоможу тобі піти? Це не боляче, – усміхався він їй, дивлячись на обличчя. Її повіки злегка здригнулися. – Ти втомилася, я теж. Я тобі допоможу, мені розповіли як.

– Що ж ти досі живеш, та мене мучиш?! – Антон смикнув гнучку трубку крапельниці. Молоденька медсестра увійшла до палати, і Антон швидко підвівся зі стільця, залишивши зухвалу витівку, наче […]

Я довго не хотіла вірити, що старість – це не про спокій, а про вибір: ліки чи хліб. Колись ми жартували – буде старість, буде час читати книжки. А тепер читаю тільки інструкції на упаковках: «застосовувати після їжі». А я їм після чого – хліба з водою? Одного разу пішла в аптеку і прошепотіла, наче на сповіді: – А можна щось дешевше? Фармацевтка зітхнула: – У вас і так найдешевше, бабусю. Я кивнула і, щоб не розплакатись, посміхнулась

– То скільки ще будеш мовчати, виживаючи на ті копійки, Стефо? – питає Віталій, мій сусід, хитаючи головою, наче я дитина, що вперлася і не хоче з’їсти суп. – Та […]

Микола взяв свою коханку Нелю та й поїхав на відпочинок. Дружині Наталі він сказав, що їде у відрядження. – Добре, – сказала жінка. – А я тим часом хочу піти в лікарню обстежитися… Відпочинок ішов нормально. Одного дня, Микола залишив Нелю на пляжі, а сам пішов у кафе, щоб подзвонити дружині. Не при коханці ж із нею розмовляти?! – Алло, Наталю! – сказав він у слухавку. – Як почуваєшся? – Привіт, любий! – сказала та. – Все добре, якраз зараз іду на УЗД… Алло, щось зі зв’язком! І тут Микола зрозумів, що чує голос дружини… В режимі стерео! Він повернув голову й оторопів від побаченого

Про створення сім’ї Микола серйозно задумався лише тоді, коли вирішив матеріальні проблеми. Не хотів повторювати батьківський сценарій – ранній шлюб із постійним браком грошей. Мама теж посприяла. У дитинстві твердила […]