– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і якось не так як завжди.Такого тону Марина за три роки роботи не чула.Серце тьохнуло. Вона поправила комірець білої блузки, обсмикнула спідницю і провела рукою по волоссю. Перед дверима директорського кабінету затрималася на секунду, глибоко вдихнула.– Може, через ті договори?
– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і якось не так як завжди. Такого тону Марина за три роки роботи не чула.Серце тьохнуло. Вона […]
Ну ось чого це ти так скоро зазбиралася їхати додому? Ти ж хотіла завтра спокійно взяти квитки, без цього всього поспіху.– Та от колега подзвонила, у неї дочка занедужала, треба було б підмінити. Зараз сяду в нічний поїзд і рано вже вдома буду. Там переодягнуся і вийду на роботу.– Ніч не спавши?– Та чому ж не спавши? Мамо, у поїзді за шість годин я висплюся.– Ну ти, Ларисо, й вигадала!
– Ну ось чого це ти так скоро зазбиралася їхати додому? Ти ж хотіла завтра спокійно взяти квитки, без цього всього поспіху. – Та от колега подзвонила, у неї дочка […]
“Ось роз’їдуться діти, розлучуся,” – думала Ніна, дивлячись на чоловіка.Начебто й причин особливих не було. Микола не гуляв, як дехто. Руки не розпускав. У зрадах Миколу теж помічено не було. І все ж таки… Як і кожній жінці, Ніні хотілося, щоб її любили.
“Ось роз’їдуться діти, розлучуся,” – думала Ніна, дивлячись на чоловіка.Начебто й причин особливих не було. Микола не гуляв, як дехто. Руки не розпускав. У зрадах Миколу теж помічено не було. […]
— Ну… тисяч десять, мабуть… — Десять тисяч? — в Олени перехопило подих. — На одну посиденьку десять тисяч? — Олено, у нас же торт був, і гарні напої замовляли, і гаряче для всіх…
Олена стояла перед дзеркалом у спальні, поправляючи комір ділового синього костюма. Сорок років — кругла дата, яку зазвичай відзначають із розмахом. Але в неї на носі була угода, над якою […]
– У нашому роду всі жінки приводили дітей на світ “як слід”, — заявила свекруха, навіть не глянувши на мене. А я тримала на руках нашу донечку і думала: цікаво, це вона мене чи дитину вважає “не такою”?
– У нашому роду всі жінки приводили дітей на світ “як слід”, — заявила свекруха, навіть не глянувши на мене. А я тримала на руках нашу донечку і думала: цікаво, […]
Черга у поліклініці просувалася дуже повільно. Бабусі заходили в кабінету до лор-лікаря і зникали там майже на годину.Дмитро помітно нервував. На роботі його по голівці не погладять через те, що він так надовго відлучається.Хлопець спеціально став біля дверей, щоб знову якась спритна старенька не шмигнула без черги, як трапилося щойно. Гаразд, хоч ця бабуся пробула недовго.
Черга у поліклініці просувалася дуже повільно. Бабусі заходили в кабінету до лор-лікаря і зникали там майже на годину.Дмитро помітно нервував. На роботі його по голівці не погладять через те, що […]
— З якого дива це свекруха має до нас переїжджати? — тарілка в руках Анни завмерла на півдорозі до сушарки
— З якого дива це свекруха має до нас переїжджати? — тарілка в руках Анни завмерла на півдорозі до сушарки. Вода стікала по пальцях, капала на підлогу, але вона цього […]
Марія з Іваном вже лягли спати, як раптом чоловік почув, що двері у воротах заскрипіли. Іван тут же сів у ліжку, глянув на настінний годинник, потім здивовано глянув на дружину. – Ну, і кого в цей час до нас принесло? Як думаєш, Марія? – запитав він. Дружина спритно встала з ліжка, підійшла до вікна, притулилася обличчям до скла. Потім раптом відсахнулася, і схвильовано перехрестилася. – Це що це там Іване? – зашепотіла схвильовано вона. Іван теж підійшов до вікна, глянув на подвір’я і застиг від побаченого
Двері у воротах скрипіли вже давно. І так набридливо вони рипіли, просто сил не було слухати. – Ти коли петлі у воротах змажеш? – щодня невдоволено питала Марія у чоловіка. […]
У Марини був ювілей. У призначену годину гості зібралися у ресторані. Ювілярку прийшли привітати друзі, родичі. Було багато подарунків та квітів. – Мамо, у нас із татом є ще один подарунок для тебе, – повідомила Катя, коли гості зібралися. – Це який же? – усміхнулася Марина. – Дехто дуже захотів особисто привітати тебе, – додав чоловік Марини. – І хто ж це? – Марина навіть і не здогадувалася, хто це може бути. Раптом, двері ресторану відкрилися, і у святкову залу увійшла якась жінка. Марина глянула на несподівану гостю, і очам своїм не повірила
– Як із подружками погуляли? – Ой, чудово! – із захопленням промовила Катя. – Спочатку у кафе посиділи, потім у клуб сходили. – Я чула, що ти пізно повернулася, – […]
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю. — Здрастуйте, тітка Ася, — кричить тоненьким голоском Льошка. — […]