— Тату, — сказала я. — Здається, ти когось забув. Він кліпнув очима, розгублений: «Дарина?» Я простягла йому стікер. — Твоя наречена намагалася замкнути мене у твоїй квартирі. Забрала мій телефон. Мої ключі. Мою гідність. — Ти замкнула мене в кімнаті, — сказала я. — Ти намагалася мене стерти. Ти перетворила цей день не на свято любові, а на спосіб позбутися мене.
Мачуха вважала себе генієм, коли замикаючи мене, хотіла завадити дійти до вівтаря. Але вона прогледіла одну дрібничку — і ця помилка обернула її бездоганний план на повний хаос. Пристебніться. Ви […]
– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються
– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! […]
– Там у тебе вдома паніка. Мама плаче. – сказала Катя. – Вона мені не мама! Але я знайду свою справжню матір. Я знайду! -Як заклинання повторила Аня
– Я вам точно кажу, вона – ця… прийомна. Подивіться, Кулішови – всі світловолосі, та блакитноокі, і ця … червова, як вогонь! У веснянках вся й очі … як болото. […]
— Ти що бабуся, вона мучила мене, обзивала товстухою, закривала в кімнаті, щоб я не могла піти погуляти. Баба Тася кивнула головою і посміхнулася їй: — Усе правильно, тобі не потрібно було давати поблажок. А тепер я бачу, що в тебе все добре, допомога в тебе є. Мачусі спасибі скажи, адже вона не відвернула від тебе батька, і сама тобі стала матір’ю. А я втомилася, хочу піти
Першого вересня Юля, похнюпившись, йшла зі школи з подружкою, Марійкою. — Уявляєш, Марійко, — скаржилася Юля, — наша нова класна керівниця, Марія Федорівна… — Ну? — шморгнула носом Марійка. — […]
— Що дивишся? Бачиш, я для нього стара, як ми жити тепер будемо? Нічого з тобою не станеться, йди, обслужи чоловіка, ти йому подобаєшся, я ж бачу, я бачу!!! Віра тоді втекла до сусідки і тремтіла там усю ніч. Тоді сусідка їй і ляпнула, що мати їй не рідна, що вони просто схожу дівчинку взяли в дитбудинку, Ганна ж завжди була не зовсім нормальна, біжи від неї
— Віро, обслужи чоловіка! — крикнули їй зі стійки, вона здригнулася і злякано озирнулася, бо замислилася, і їй знову згадалося її нещодавнє минуле. Але Віра тут же озирнулася й зрозуміла: […]
Бабуся пекла смачні млинці та пиріжки, через що в домі пахло щастям, прямо зовсім як у її бабусі, яка залишилася в їхньому маленькому далекому містечку. Василь був просто щасливий, він кожні вихідні збирав тепер уже багатодітну сім’ю, і вони на машині їздили в новий дім до тестя і тещі
Тамара не одразу помітила зміни в чоловікові, бо її світ обертався навколо двійнят, Юлі та Юрка, і… п’ятирічної дівчинки Ліди, яку вони нещодавно удочерили. Тамара, єдина донька в люблячих батьків, […]
Олена Сергіївна захоплено пекла пироги, адже сьогодні до неї повинні були приїхати діти з родинами. Вона старанно накривала стіл, намагаючись зробити свято ще затишнішим. – Ось і приїхали, – усміхнулась Олена, почувши стукіт у двері. Всі зібрались за столом, обмінювались розмовами і смакували її пирогами. – Мамо, а де тато? – раптом запитав старший син Микола. – Поїхав по справах, – відповіла вона, але не завершила речення. – До речі, у мене є новина для вас. Тато скоро приїде, і ви все зрозумієте. – Яка новина? – здивувалась донька Оля. І тут двері різко відкрились, і до кімнати увійшов батько. Усі миттєво обернулись до дверей, і на їхніх обличчях відобразилось велике здивування
– Миколо, ти чого? Приїжджай! Припини, всі збираються! Так, ось прямо всі, чуєш. Так! Просто на день матері! – Микитенко вигукував у трубку. – Тату, тихіше, він і так чує, […]
Оля прокинулася на світанку, швидко приготувала сніданок і провела чоловіка на роботу. Вона залишилася вдома з маленьким синочком. – Треба щось зробити, – подумала жінка, вирішивши навести порядок. Спочатку вона пропилососила в кімнатах, потім прибрала на кухні і вирішила закинути білизну у пральну машину. Оля ходила по квартирі, збираючи речі чоловіка та сина. Вона взяла штани Олексія, що валялися на кріслі, і, коли витягла їх, з кишені випало щось маленьке. Оля нахилилась, щоб підняти, і завмерла, не вірячи своїм очам
Літнього теплого вечора Оля з подругою гуляли по набережній. Від води віяло прохолодою, з вуличних кафе призовно пахло шашликами, грала музика. До них підійшли познайомитися двоє молодих людей. Оля одразу […]
– Через тебе донька розбила телефон! Тепер купуй їй новий! – розлючено заявила колишня мого чоловіка, коли увірвалася до мене
Я коли не думала, що стану мамою навіть дитину не народивши! Але коли познайомилась з Максимом – покохала його усім серцем. Прекрасний, добрий чоловік, щоправда, розлучений. Його перша дружина Тетяна […]
Зранку Іван пообіцяв Людмилі, що після роботи одразу повернеться додому, і вони проведуть цей вечір разом. Та обіцянка так і залишилась порожніми словами. Він не тільки не привітав її зі святом, а й не повернувся додому навіть на ніч. Не зателефонував, не попередив. Уявіть, як це було для Людмили? В серці було таке відчуття болю, що жодними словами не можна передати. Хіба вона не заслуговує хоча б на кілька добрих слів від чоловіка, хоч би в цей день?
Отримав Іван зарплату, пішов в квітковий магазин, і купив найдорожчий букет, який там лише був. Продавчиня захоплено глянула на чоловіка, скроні якого вже покрила сивина, і яким натруженими руками переховував […]