– Мамо, ми з Інною не чекали що ти не поможеш- сказав Михайло. – Ну знаєш сину, я теж не чекала, що ти власного батька запросиш, і не подумаєш, що він мені буде не тільки очі мозолити, але ще й захоче половину будинку. Але насправді у чоловіка була інша мета, яка усіх ще більше здивувала
Літній вечір у маленькому карпатському містечку був тихим, лише легкий вітерець шелестів листям старих лип. У будинку Марії, що стояв на околиці, повітря було важким від напруги. Слова Михайла, кинуті […]
Свого часу мені дісталася у спадок хороша двокімнатна квартира моєї свекрухи. Я думала залишити її собі на старість, щоб здавати в оренду і жити на ці гроші, адже чоловіка не стало давно, пенсія у мене маленька і не хочу бути своїм дітям тягарем. Але моя менша донька Оксана зараз дуже бідно живе. Вони мають з зятем трьох дітей і бувають, часи, що й на хліб не вистачає. Тому я вирішила продати квартиру, щоб їм допомогти. Вже збиралася віддати їм ці гроші, але на душі неспокійно якось, адже маю ще одну доньку. Марина за кордоном вже давно живе, живуть вони з чоловіком заможно, вона має своє авто, але я не знаю, що робити мені. Чи правильно буде, якщо я віддам гроші усі Оксані, адже Марина теж дитина моя
Зараз я, можна сказати, стою на порозі великого рішення, яке змінить все, чого я так довго прагнула, але, здається, здійснення цього вибору буде ще більшим випробуванням для мене. У руках […]
– І не смій з моєї полиці в холодильнику харчі брати! – Остаточно дістав мене чоловік, вирішила його провчити
Я в шлюбі вже 20 років. Син зараз в університеті навчається. Вже окремо живе і навіть самотужки заробляє. Усе життя я терпіла вибрики чоловіка, та останнім часом вони мені набридли. […]
– Дружина має знати порядок, розуміти, що чоловік головний! – Роман повчав колишнього однокласника. А той подивився на мене й сказав слова, котрі змінили моє життя
Тепер я озираюсь на минуле й сама не розумію, чому терпіла таку зневагу. З Романом я познайомилась, коли навчалась в технікумі. Планувала стати дизайнером одягу, мріяла про успіх, адже зростала […]
Василь пішов з валізами, але не до Вероніки – оселився прямо в офісі. Своїй «коханій» він сказав, що спершу потрібно зробити тест на батьківство. Почувши це, Вероніка зникла з його життя. Вочевидь, вона зрозуміла, що програла. Віра довго не підпускала чоловіка до себе, хоч він час від часу заходив забрати якісь речі. При розлученні більша частина майна залишилася їй. Та Василь не пручався – після втрати Віри йому здавалося, що інше вже не має цінності. Незабаром наближався ювілей Віриної мами. Віра попросила Василя поїхати з нею в село, бо мама нічого не знала про їхнє розлучення. Вона не хотіла засмучувати жінку, яка мала слабке серце. Василь одразу погодився. Можливо, десь у глибині душі він відчув: це шанс повернути довіру дружини
Віра безжально витягала з шафи речі свого чоловіка, складаючи їх у купу, а потім ще й допомогла йому чемно, але твердо спакувати валізи. Вона вже все вирішила для себе – […]
Таких грошей ми не маємо. Але я візьму кредит. Щоправда, мамі не зможу більше допомагати. – Який кредит? Там же ж проценти платити треба. Ми знайдемо гроші, позичимо в друзів. – Не вигадуй, Ларисо. Які друзі? Друзі є, коли в тебе все гаразд. Хочеш дізнатися, хто твій друг, попроси грошей
Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто чудову! Вона зайшла дорогою в магазин і купила ігристого. – Зараз приготую вечерю, посидимо… – мріяла […]
– Все! Мій терпець урвався! – Крикнув Максим, як тільки з Анею увійшли до квартири. – Ти колись навчишся тримати язик за зубами? — А що я сказала? – обурилася Аня. — І ти ще питаєш? — промовив Максим з недоброю усмішкою. — Ти, моя люба, вже всі межі перейшла! Виховуватиму тебе!
– Все! Мій терпець урвався! – Крикнув Максим, як тільки з Анею увійшли до квартири. – Ти колись навчишся тримати язик за зубами? — А що я сказала? – обурилася […]
– Женько, ти ж була молодша за мене на пару літ, а тепер диви, виглядаєш, як баба Ганна після ярмарку! – Вероніка всміхнулася, блиснувши очима, наче кішка, що впіймала мишу. Однак через п’ять років Вероніці ледь не навколішках довелося благати Женю про допомогу. Бо тільки вона могла їй допомогти
У селі, де кожен ранок починався з півнячого крику, а вечір гудів цвіркунами, жили дві подруги – Женя і Вероніка. Женя, з очима, наче два волошкові поля, і руками, загрубілими […]
– Чудово! Тоді завтра Ви приготуєте нам все свіженьке. – Зраділа господиня. – Я? Взагалі-то, я тут гостя! – Образилася Марина Михайлівна. – Так? А поводите себе як господиня!
– Лідо, мама приїжджає! – схвильований Андрій забіжав заскочив на кухню. – Приїжджає і добре. – здивувалася Лідія. – Ти не розумієш! Моя МАМА приїжджає! – ще раз сказав він. […]
– І ти пішла побачитись з незнайомим мужиком? За номером телефону, який ти знайшла у старому пальті? Я нічого не прогавила? – Марина свердлила Олену поглядом
– Не піду, навіть не вмовляй! Не розумію я твоєї пристрасті копатися у цьому лахмітті. Ходімо краще по нормальних крамницях пройдемося, – Марина потягла Олену за рукав. – Але ж, […]