Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки. Ні, її чоловіка ніде не було, її ніхто не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. […]

У Люди з Ігорем було весілля. Зіграти вирішили в селі у батьків нареченої. Вечоріло, почалися танці. Раптом Ігор помітив, що якийсь хлопець щось тихо говорить на вухо Люді. Та раптом спохмурніла, а потім кудись пішла… – Це ж Василько з Качкарівки, – сказав хтось із гостей. – Не до добра це все… Ігор скочив з-за столу. – Людо, Людо! – гукав він, оминаючи гостей, які танцювали. І тут він почув голос нареченої десь біля хвіртки… Ігор кинувся на звук. Він глянув, що ж там відбувається й оторопів від несподіванки

– Я хочу весілля як у всіх! – заявила Люда і надула губки. – Із сукнею, машинами і веселощами! – Ну, тоді ми не поїдемо на море! – відповів Ігор. […]

Люба зварила картоплі, відкрила тушонку, приготувала салат з домашніх овочів. Сьогодні чоловік запросив у гості товариша, і попросив накрити стіл. Раптом через вікно, жінка помітила, як до воріт під’їхала якась іномарка. Люба ще не встигла зняти фартух, як на порозі з’явився чоловік. – Знайомся, Люба, це мій старий друг, Іван, – представив Петро товариша. Люба глянула на гостя і застигла на місці

– Скажи чесно, де це тебе так нагодували, що моя їжа вже несмачна? – запитала Люба в чоловіка, поставивши тарілку з супом на стіл. – Ну, ти скажеш, Люба: “несмачна”. […]

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

Віра жила з мамою, батька не пам’ятала й не знала. Мама не розповідала їй про нього зовсім. Просто мовчала. І Віра з роками втратила до цього невідомого «батька» будь–який інтерес. […]

Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я в цьому, бо Наталя, моя невістка, дуже файна господиня. Але в цій ситуації є одне “але”, всі ці дорогі сири і ковбаси рублені за важко зароблені в Німеччині кошти мого сина, який там вже знаходиться третій рік

Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я в цьому, […]

Найбільше Григорій зараз хвилювався про те, чи зможе він повернути свою першу дружину, яку в свій час залишив заради іншої. І тільки проживши все це, він зрозумів, що перша дружина таки від Бога, і що якби вона зараз повернулася, і погодилася з ним жити, то він був би найщасливішою людиною на планеті

– Наробив я справ за своє життя, так наробив. Ну що ж, тепер самому мені і розплутувати все, – думав собі Григорій, гортаючи в голові стрічку подій в своєму житті. […]

Мама на мене тепер 0бражена і взагалі не хоче йти на контакт. Говорить, що немає в неї тепер дочки

Мама на мене тепер ображена і взагалі не хоче йти на контакт. Говорить, що немає в неї тепер дочки. А причина такого ставлення у тому, що я її мужика вигнала […]

Я всім серцем любила внучку, поки одного разу на її шиї не побачила зол отий ланцюr, який я вт ратила багато років тому. Мене осінило в той момент і земля пішла з-під ніг

Я вже багато років виховую одного сина. Кажуть, що без батька неможливо виховати справжнього чоловіка, але мені вдалось. Коли мій син закінчив університет, він поїхав працювати за кордон. Ми часто […]

Моя єдина дочка в свої сорок два виходить заміж. Я б хотіла скликати всю свою рідню і показати всім, що в нас все добре. Але я не можу це зробити, бо за ті роки, що минули, я про них і не згадувала. Мені 65 років. Я ніколи не була заміжня. В свій час я привела на світ доньку, без чоловіка. Батькам і всій нашій родині це не сподобалось. Я була така одна-єдина, хто зганьбив їх на все село. Мама мені ніби й нічого не казала, але я відчувала, що вони не хочуть мене бачити і чути

Я все своє життя прожила наче в тіні. В мене велика родина, як по татовій лінії так і по маминій, але я ні з ким не спілкуюся. Є в мене […]