Своїй онучці на восьмий день народження я не мала змоги подарувати “конверт з грошима”, який вона замовила. Але з пустими руками я не прийшла. В своєї сусідки кондитерки я замовила торт у вигляді волейбольного м’яча. Саме таким видом спорту й займається Златка. Самі розумієте, солодкий витвір мистецтва не коштує двісті, чи навіть п’ятсот гривень. Але це не бентежило мою онучку, бо на свято я від неї такого наслухалася, що голова йде обертом. Дочка за Златку вибачилася, але сама онучка ні. Вона ображена, бачте!
Моя донька Марія, якій у лютому виповнилося сорок п’ять років і її чоловік багато років намагалися стати батьками. Коли їм це нарешті вдалося, маленька донечка стала для них усім. Я […]
Я Марині подзвонила, все висловила і те, що я за її донькою лайно чистити не маю наміру, що не думала, що там живе доросла дівчина, інакше б не пішла туди зовсім
Історія про жіночу дружбу. Мені 46 років із Мариною ми товаришували зі школи, були, що називається, не розлий вода. Так, останніми роками стали рідше бачитися: справи, турботи, сім’ї обох. Але […]
Я так втомилася від усього. Але нікуди не переїдеш, бо зарплата на моїй роботі в нашому райцентрі – копійки. вдома постійно не прибрано, ремонту років 25 не було. Та розповім трохи детальніше свою історію, можливо, почую від вас якісь дієві поради і думки. Я, мій чоловік і дочка, а також мій молодший неодружений брат живемо з моїми батьками, їм вже під 80 років. І всі ми живемо на 50 квадратних метрах. Уявляєте? Якось так сталося, що все на мені. Якщо я не приберу і не помию, то ніхто нічого не робить. А мені стає вже все одно, забруднився одяг – купила новий, старий кинула в купу – у мене кімната завалена такими речами, до яких мені діла немає
Я так втомилася від усього. Але нікуди не переїдеш, бо зарплата на моїй роботі в нашому райцентрі – копійки. вдома постійно не прибрано, ремонту років 25 не було. Та розповім […]
Живу в селі на Полтавщині з мамою, їй 67 років, а мені – 35. Вже 11 років живу мрією про те, як я могла б жити, якби мешкала окремо від мами. Але вона зробила на мене дарчу і тим привязала до себе, хати, до села. Життя моє ось таке: так не сиди, тут не клади, цього не роби. А роби лиш так, як скаже мама. Мати дуже не проста людина, з нас трьох, її дітей, з мамою спілкуюся лиш я
Живу в селі на Полтавщині з мамою, їй 67 років, а мені – 35. Вже 11 років живу мрією про те, як я могла б жити, якби мешкала окремо від […]
Значить так, сказала свекруха, – або здаєш шубу назад, де купила, або платіть мені, як квартиранти, раз грошей у вас багато
Шуба сімейних чвар Ішли ми з чоловіком торговим центром. І тут я побачила її. Шубу моєї мрії. І продавалася шуба, а точніше хутряна курточка, зважаючи на літній час, з величезною […]
Одного разу я випадково зустріла в магазині чоловіка своєї подруги з якоюсь незнайомою пані. Вона йшла з квітами, обоє щасливі були, посміхалися і все відразу стало зрозумілим. Я прийшла додому і довго не могла забути ту зустріч. Надії я нічого не хотіла говорити, а вирішила відразу подзвонити її чоловікові
Хоче ще спочатку зазначити, що я дуже довго вагалася, перш ніж писати сюди, але дні минають, а спокійніше мені не стає. Дуже хочу поділитися з читачами і читачками своєю проблемою, […]
Настав день, коли тато спитав Світлану, чи хоче вона, щоб Ольга жила разом із ними. Дівчинка зраділа, адже тепер матиме маму! І почалося
Світлана росла принцесою. Їй беззаперечно підкорялися тато та бабуся. Будь-яке бажання малої виконувалось негайно. Все було добре, поки Світлана не пішла в дитячий садок. Там розумна дівчинка швидко зрозуміла, чого […]
Дочка робить все, щоб розвалити мою сім’ю. “У тебе одна сім’я – я і онука, а решта тобі не потрібна”
Дочка вже живе своєю сім’єю, але не перестає вставляти каміння в колеса мого другого шлюбу. Каже, що в мене з сім’ї тільки вона й онука, а чоловік, з яким я […]
Чоловік купив квартиру за порадою своєї мами, а мене не спитав. Нехай сам тепер там і живе
Впевнилася, що чоловік – мамина спідниця, тобто, не самостійний розсудливий чоловік, а істота, позбавлена своєї думки, що йде на поводу у своєї мами. Думки з цього приводу були давно, але […]
Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається
Настя зазирнула в кімнату матері, побачила, що та спить, і зачинила двері. – Настю, – раптом покликала мама слабким голосом. – Так, мамо, – Настя знову зазирнула в кімнату. – […]