Чоловік майже всю зарплату віддає матері. Я розлютилася і провчила його
Матері мого чоловіка нещодавно виповнилося шістдесят років. Вона на пенсії, хоча виглядає і почувається чудово, вирішила, що більше працювати не буде. А грошима її забезпечить єдиний та улюблений синок, тобто […]
Коли коханий пішов до мене, вона одразу змінила всі замки у квартирі та вивезла багато цінних речей, щоб потім, на суді сказати, що їх не було
Минуло вже два роки, як мій коханий чоловік пішов із сім’ї. Коли він судився, я завжди була поруч з ним, підтримувала і допомагала. Знайшла гарного адвоката. Але його колишня дружина […]
Пізно вночі до мене постукали у вікно, і я дуже злякалася. Увімкнула світло і бачу – донька з речами стоїть біля мого порога. А коли вона розповіла, що зробив її чоловік, я і зовсім спантеличилася.
Пізно вночі хтось постукав у моє вікно, і я дуже злякалася. Я ввімкнула світло і побачила свою дочку, що стояла на вулиці з сумкою. Зайшовши додому, вона пояснила, що вирішила […]
Кілька годин до весілля. Він одягає піджак і знаходить в кишені тає мний лист. Від кого і для чого?
Увечері він ніяк не міг заснути. Занадто хвилювався: ще трохи і він одружується на прекрасній жінці. Але не один він стикається з такими хвилюваннями за ніч до весілля, майже всі […]
Дочка винить мене у своїй нещасній долі. – Марічці ти ж знайшла достойну партію. Вже на самому початку у Максима було зрозуміло, що він має бізнесменську жилку. Ось тепер вони живуть собі з достатком, в той час, як ми з Богданом копійки рахуємо! – Але при чім тут я, доню? У Максима на час знайомства не було нічого, навіть даху над головою. Все, що вони зараз мають, це їх спільна праця. – Я за Марічку розумніша, але долі не маю! Це ж не справедливо!
Молодша дочка Юля заздрить старшій сестрі, бо та має все, хоч і погано вчилася в школі, а та нічого, хоча й кругла відмінниця. Дочка винить мене у своїй нещасній долі. […]
Не хочу бачити свекруху у нас вдома, вона завжди все переробляє по-своєму. Розмовляти марно
Для мене приїзд свекрухи прирівнюється з двома ремонтами, переїздом та пожежею. Вона постійно думає, що знає все найкраще і старанно несе свої знання невдячному людству в моєму обличчі. Її приїзд […]
Дочка довела мене до сліз на своєму випускному через те, що я вручила їй не той подарунок
Донька у мене, звичайно, хороша, але має деякі не найприємніші риси характеру. Вона хвалько, постійно всім розповідає про свої уявні здобутки і дуже ображається, коли їй не вірять. А ще […]
Ольга Олексіївна розвішували випраний одяг на подвірʼї. Там у неї спеціально були натягнуті мотузки між двох стовпчиків. Раптом біля воріт зупинилося таксі. Ольга Олексіївна здивована підняла голову. З машини вийшла її внучка Віра і одразу кинулась до господині. – Привіт, бабусю! – обійняла вона її. В цей час, якийсь високий хлопець в окулярах, вийняв з багажника речі і таксі собі поїхало… – Віро, це хто ще такий?! – ахнула Ольга Олексіївна. – І що це тут взагалі відбувається?! Жінка дивилася на несподіваних гостей, нічого не розуміючи
Влітку у своєму будинку завжди клопотів багато, тим більше Ольга Олексіївна жила сама. А тут ще й сталося несподіване… …Ольга Олексіївна розвішували випраний одяг на подвірʼї. Там у неї спеціально […]
Настя напекла пиріжків і подзвонила свекрусі. – Ганна Петрівна, запрошую вас у гості. Я пиріжків напекла з вишнями. Посидимо, попʼємо чаю, – запропонувала невістка. – Ой, дякую Настя. Звісно заїду, – зраділа свекруха. Ганна Петрівна примчала за годину. – Хочу вам цікаве кіно показати, – запросивши свекруху на кухню сказала Настя. – Я дивлюся тільки турецькі серіали і навіть не знаю, що ти можеш мені показати, – посміхалася Ганна. – О, цей серіал вам точно сподобається, – єхидно сказала Настя, дістала свій мобільний і ввімкнула на ньому відео. Ганна Петрівна глянула на екран телефону і застигла від побаченого
– Взагалі не розумію, чому ти так категорично налаштована проти матері, – міркував Олександр. – Я пропоную ідеальний варіант вирішення проблеми під час нашої поїздки у відпустку: віддаємо їй ключі, […]
Віра готувала на кухні вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік, – сказав батько. – Де ти був так довго? – Віра не дала договорити батьку. – Чому не дзвонив, не приїжджав? Я так чекала…Потім вирішила, що ти про мене забув… – Не забув доню…Звісно не забув, – радісно сказав чоловік. – Доню а ти отримала мій подарунок? – Який подарунок? – не зрозуміла жінка. Але Віра навіть уявити не могла, про який подаруное говорить їй батько
– Тату? – Віра не повірила, що чує голос батька. – Невже це ти? – Я, дочко. Дзвоню привітати тебе з ювілеєм. Тридцять п’ять – чудовий вік. – Де ти […]