– Нам би зустрітись, та поговорити. – Не знаю, коли зможу. Напишу, якщо буде час. – Від цього залежить твій шлюб. Будь добра, знайди час на мене
– Нам би зустрітись, та поговорити. – Не знаю, коли зможу. Напишу, якщо буде час. – Від цього залежить твій шлюб. Будь добра, знайди час на мене! Після телефонної розмови […]
Твої тут тільки соплі під носом! – різко та rрубо видала мати. – А у цій квартирі все моє! Я заробила! Виростеш, заробиш собі на кімнату. А тут твоє було, поки я дозволяла тобі користуватися цим! І, до речі… – вона глянула на дочку. – Твої кишенькові гроші від сьогодні скасовуються
Діана, дочка сусідки по дачі, що розповіла цю історію, вперше вийшла заміж у 19 років, а в 20 вже обзавелася донькою Катрусею. Два юні, не пристосовані до побуту студенти пограли […]
Поступово чоловік звик до того, що дружина під час спільних прийомів їжі постійно схоплюється з місця: подає те одне, те інше. То витре розлите, то подасть чисту ложку, що натомість упала. Дітям. Ну і йому заразом. — Все частіше дозволяв собі покрикувати і вимагати: хліб подай, це зручніше їсти ложкою, дай, налий водички, – згадує Лера, – а два тижні тому і зовсім вивів мене з себе
— Лера з глузду з’їхала! – скаржиться родичами та знайомим Раїса Борисівна, – Вчора прийшла до них, Лера з дітьми за столом сидять, на столі пюре, котлети та салатик, а […]
Надія пішла на базар купити фруктів. Вона зупинилася біля прилавка з черешнею. – Чого так дорого?! – ахнула Надія. – А ви спробуйте, – сказав продавець. – Дорогувато, – пробурмотіла Надія. – А знаєте, скільки в них вкладено сил і праці? – раптом сказав чоловік. – Добре, зважте півкіло, – погодилася Надія. Продавець дав їй пакет із черешнею. – Вікторе, не розміняєш мені тисячу гривень? – до продавця підійшов якийсь чоловік. Вони обмінялися купюрами і тут Віктор раптом помітив, що Надія стоїть і… Дивиться на нього! – Ви ще щось хотіли? – здивовано запитав він. Надія далі стояла, як вкопана. Чоловік не розумів, що відбувається
Надія пройшлася по квартирі. Вона переконалася, що все вимкнула, і що залишає порядок. Жінка любила повертатися в чисте житло. Ну, куди ж вона їде зі свого звичного раю?! Навіщо?! І […]
Я ще додому їхати не збиралася, але моя донька надумала заміж виходити, і я мусила приїхати, щоб зустрітися з майбутніми сватами. Запросила я їх усіх в свою нову хату, хотілося похвалитися перед новоспеченими родичами, до чого я доробилася. Але це стало моєю помилкою. Бо свати все добре обдивилися і вирішили, що цей будинок я маю віддати молодятам. – Свахо, ми своєму сину машину даємо, нову, з салону, а з вас будинок, – каже мені мама нареченого доньки
– Галю, в селі лише про тебе і говорять! – спішила передати по телефону останні новини моя сестра. – Майстри як закінчили твій будинок, то люди спеціально йшли туди дивитися […]
Олена вже солодко спала, як раптом жінка прокинулася, від дивного шуму на кухні. – Ти чуєш це? – тихо запитала вона у чоловіка, повільно глянула на іншу частину ліжка і побачила, що Григорія немає поряд. Олена підвелася з ліжка, одягнула халат і вийшла в коридор. Звуки з кухні долинали все сильніші. Жінка тихенько підійшла до дверей кухні, відчинила їх і побачила несподівану картину. – Григорій, ти що тут робиш?! – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Олена завжди самостійно займалася домашнім господарством, бо Григорій не встигав та втомлювався на роботі. – Звичайно, великий працівник служби таксі таємно від усіх рятує світ, йому ніколи носити продукти з […]
Давай так, якщо ти не можеш зараз і потім ще довго не зможеш за тіткою ходити, то сама скажи їй, що нехай заповіт перепише. Так і бути, я нотаріуса викличу та оплачу. Але так несправедливо: догляд на мені, а квартира навпіл
— Подзвонила мені з наїздом, що я тепер ходжу вже, значить, можу теж брати участь у догляді за тіткою Клавою, – зітхає Ірина. – А як ходити? І сніг, і […]
Дома я “заначку” тримала, у своїй білизні. Ну, було там тисяч 30, те, що премією в конвертах на роботі давали. Якось полізла в шафу розбирати, а грошей нема. Я до чоловіка, а він мнеться стоїть, мати взяла каже
— Та все, розлучаємося ми, – заявила матері тридцятирічна Ольга, – вистачить, скільки можна це все терпіти. Чоловік робити нічого не хоче, третій в будинку, а він все на дивані […]
В Ганни не стало батька, жінка важко переживала втрату найріднішої людини. Прощання пройшло як у тумані. Наступного дня вранці Ганна з чоловіком Андрієм прийшла на могилку батька. – Ой, тату! Як же я тепер без тебе жити буду! – плакала Ганна, розмовляючи з портретом батька. – Ох, молодий ще який, як так. Він нездужав? – почула жінка голос позаду себе. Ганна повільно повернулася, придивилася до жінки, що стояла за спиною і…застигла від побаченого
– Зрозумій, я хочу бути щасливою. Я тебе ніколи не любила, і заміж вийшла щоб насолити Валерію, який мене покинув. Ти вчасно підвернувся просто. І до Ганнусі в мене так […]
Купляти харчі вони звісно будуть, гроші у них є, – зітхає Лідія Іванівна, – та тільки ми з Толиком тоді не побачимо ні сина, ні онуків. І натиснути на сина боюся: і так довго ходив без сім’ї, а тепер у нього двоє дітей. Соня може вирішити кинути його і поїхати до своїх батьків з малюками. Як ми тоді
— А що самі? – гукає через паркан вдень в понеділок Лідію Іванівну сусідка, – я машину вашого Вані бачила, адже він був з п’ятниці і лише вчора ввечері поїхав? […]