Петро прийшов додому, зайшов на подвірʼя й оторопів. Кури бігали по вулиці без нагляду, корова мукала на все село, а гуси паслися на городі в сусіда! Чоловік взяв свій мобільник. – Маріє Луїза, люба, де ти ходиш? – запитав він у слухавку. – Наша корівка мукає! Ти забула, що корівку треба доїти вчасно?! – А в тебе, любий Педро, руки є? – нахабно заявила його дружина Марія Іванівна. – Я на хвилинку заскочила до Естеліти і забула про корівку. Але якщо ти такий безпорадний, зараз прибіжу! Петро зовсім розгубився. Він не розумів, що відбувається
Село Василівка маленьке і непомітне. Усього зо два десятки будинків, у яких ще пульсує життя, а в інших панує спустошення. Колись тут вирувало життя, і навіть відбувалися гучні події. Щоправда […]
– Так, настав час тобі познайомитися з моїми батьками! – заявив Насті її коханий Михайло. – Я їм розповів уже про тебе. – Ой, Мишко, ні, я дуже переживаю! – ахнула Настя. – Незручно мені йти до тебе додому… – Настю, я запрошую тебе познайомитись з моїми батьками! – здивувався Михайло. – Що в цьому такого? Все буде добре… Настя не знала, що й робити, коли переступила поріг квартири коханого. Їх уже зустрічали Микола Іванович та Надія Петрівна. Настя невпевнено озиралася на всі боки. Надія Петрівна хитро глянула на дівчину і все зрозуміла
Анастасію вивів із задуми чоловік Михайло, він легенько доторкнувся до її плеча. Вона озирнулася, побачила його добрий і теплий погляд. Стоячи біля вікна задумалася, знову на неї наринули спогади, ніби […]
Оксана прийшла в гості до матері. Мати накривала смачний стіл, вітчим зробив каву. – А що це ви мене так приймаєте? – здивувалася такому прийому Оксана. – Цінуємо тебе дуже, – єлейним голоском відповіла мама. Невдовзі всі сіли за стіл. – Доню, нам потрібно з тобою серйозно поговорити, – раптом сказала мама. Оксана помітила, що в цей момент її вітчим Віктор, підвівся з-за столу і пішов у іншу кімнату. – Щось сталося? – захвилювалася вона. – Поки що ні, але станеться, якщо ти не допоможеш, – несподівано сказала мама і все розповіла доньці. Оксана вислухала її і застигла від почутого
Оксані було лише чотирнадцять років, коли її батьки розлучилися. Розлучилася саме мати. Все її не влаштовувало у чоловіку. Полку не так почепив, сміття не виніс, мало заробляє, дружині не допомагає […]
Ніна готувала на кухні зелений борщ. Сьогодні свекруха зайшла у гості відвідати внука та невістку після виписки. Жінка посиділа годину з Павликом, а потім зайшла на кухню до Ніни. – Не хвилюйся, я нікому не розповім про твій “секретик”, – з порога сказала свекруха до Ніни. – Ви про що? – здивувалася невістка. – Не прикидайся. Я ж все бачу. Та й знала я це давно, – спробувала пояснити свекруха. Ніна застигла від слів свекрухи. – Як вона дізналася? – тільки й подумала вона
– Я від тебе напевно піду – заявив за вечерею Андрій. Перед цим він з апетитом з’їв свої улюблені котлетки. Ніна застигла і безглуздо запитала: – Навіщо? Він розвалився на […]
Олег повернувся додому і одразу кинувся на кухню, де чаювали його мама та його наречена Віра. – Олеже, сідай з нами пити чай. Віра таке печиво спекла, – Вероніка Михайлівна лагідно подивилась на сина. Олег мовчав. – Сину, щось сталося? – захвилювалася мама, помітивши, що син дуже схвильований. – Ти спеціально це зробила? – раптом вигукнув Олег, дивлячись на Віру. – Що зробила? – не зрозуміла Віра. – А ти мабуть все знала, і підтримувала її! – Олег перевів погляд на маму. – Олеже, я не розумію тебе, ти про що? – Вероніка Михайлівна здивовано дивилася на сина, не розуміючи, що відбувається
– Олег, куди ти поспішати? Поїж спокійно, – суворо сказала Вероніка Михайлівна. – Мамо, я запізнююся. – Олег відкусив одразу півбутерброду, запив кавою і вибіг з кухні. – До своєї […]
Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона пішла в коридор і подивилася у вічко. За дверима стояла якась незнайома жінка, тримаючи в руках велику тарілку. – Хто там? – запитала Ілона. – Це Раїса, ваша сусідка, – весело відповіла незнайомка. Ілона відчинила двері. – Здрастуйте! – привіталася Раїса, заходячи у квартиру. – Я познайомитись прийшла. Принесла пиріг. Ну ти чого стоїш, як укопана?! Раїса віддала збентеженій Ілоні тарілку й діловито пройшла у кімнату. Ілона не розуміла, що відбувається
Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. – Хто б це міг бути? – подумала жінка. Чоловік ще на роботі, а більше на нікого вона не чекала. […]
Повернулася Леся з онуком геть іншою людиною з тої Італії. – А ми для вас не готували вечерю. Посидьте собі на дивані. – Я отетеріла. Взагалі я не їсти прийшла, а просто час з онуком провести, розпитати, як там в тій Італії. Але раз вони сідали до столу, то і мені могли дати дві ложки тої картоплі. А десь за тиждень син прийшов до нас з батьком. – Мамо, надалі ти телефонуй Лесі, коли прийдеш до нас, а ще краще, визначся з одним днем в тиждень, щоб ми знали. – Може в тій Італії так живуть, але річ в тім, що ми в Україні, а найголовніше, син з невісткою і онуком живуть в моїй квартирі
Рік часу моя невістка з дочкою жила у своєї мами, моєї свахи, в Італії. Щось їй таке зайшло в голову, і вона забрала сина, бо їм треба відпочити. Син нічого […]
Моїм би батькам – та взяти приклад з моєї свекрухи! Та де там, це не про них історія, не барська це справа – допомогти дітям, у них своє життя, інтереси і захоплення. Зоя Павлівна, мама мого Артема, завжди намагається нам з чоловіком допомогти, вона пенсіонерка вже, але працює у свої 63 роки, купує онукам одяг, з ночівлею онучок часто бере, причому сама пропонує, ми їй дітей не нав’язуємо. Частину квартири нам свою віддала. Людина з великої літери моя свекруха!
Моїм би батькам – та взяти приклад з моєї свекрухи! Та де там, це не про них історія, не барська це справа – допомогти дітям, у них своє життя, інтереси […]
Дуже мені сумно, але доведеться припинити спілкування з моєю єдиною подругою дитинства Світланою, з якою спілкувалися все життя, адже ми сусідки. Я навіть допомагала її чоловіку з їхніми дітьми, поки вони росли, а Світлана в Італії на заробітках. Зараз мені 68 років, подрузі – 69. Вона там в своїх Італіях 30 років майже провела. Оце повернулася зовсім вже. Я думала, спілкуватися будемо як в дитинстві. Та Світлана поводиться так, як в її віці і взагалі зараз не припустимо. У них світяться усі вікна, коли кругом темно, а мене не запрошують. Звичайно, що й кондиціонер у них є і спека їм не дошкуляє
Зі Світланою ми обидві зі Львова і дружили з дитинства, разом виросли, навчалися в одній школі і живемо все життя в одному будинку. Ну як в одному. Я з родиною […]
Син розлучився! Нарешті! Здійснилося! Думала, не дочекаюся
Синів у мене двоє, вони виховувалися в повній родині. Небіжчик був доброю людиною, всьому синів навчив: руками працювати, полагодити, підправити, машину відремонтувати. Ліс, походи, риболовля, гараж — сини завжди з […]