Алла йшла додому і думала, що їй купити з нового одягу. Вона була запрошена на день народження в ресторан. Тут вона зупинилася біля перукарні. Алла відкрила двері і зайшла в салон. – Що бажаєте, стрижку, чи фарбування? – запитала її молода майстриня. – Та я ще не знаю точно, що хочу, – засоромилася Алла. – Але з хвостиком вже точно не варто, щоб було… Вона сіла у крісло, і майстриня почала пропонувати їй різні зачіски. Раптом у перукарню зайшов якийсь чоловік і сів у сусідньому кріслі. Алла глянула на нього і застигла від несподіванки
Алла виглядала втомленою останні два тижні. Річний звіт її втомив, вона вже мріяла про відпустку, але за вікном біліли кучугури і мела хуртовина. – Що з тобою, Аллочко? – запитала […]
Павло прийшов на перше побачення з Катею. Катя була дуже гарна у блакитній сукні в горошок. Вони зайшли в кафе, офіціант провів їх до столика і дав меню. Він глянув на Павла, зрозумів, що грошей в того явно не багато й сказав: – У нас сьогодні чудова піца! Салат зі свіженьких овочів, а на десерт – морозиво! Павло не встиг і рота розкрити, як Катя заявила: – А я люблю ігристе, тільки італійське. Інше не приносите. Подвійну порцію. І ще, морозиво, теж італійське, будь ласка. Павло аж оторопів від несподіванки
Павло збирався на своє перше серйозне побачення. І йому хотілося, щоб воно пройшло на висоті. Його нова знайома Катя, студентка, була красивою дівчиною, якщо не сказати витонченою. А Павло простий […]
Станіслав і Рая вже лягали спати, як раптом задзвенів телефон. – Станіслав, приїжджай! Твоєї мами не стало… – сказав у слухавку сусід Юрко. На поминках Рая по-хазяйськи обійшла квартиру матері Станіслава і тихо шепнула чоловіку на вухо: – Треба зробити опис речей, щоб нічого не зникло, – і кивнула на сусідів. На цвинтарі вона награно плакала. Станіслав стояв мовчки, витираючи сльози. Після поминок Станіслав підійшов до Юрка: – Юрко, я б хотів отримати ключі від маминої квартири… Юрко вийшов за двері і повернувся з листком паперу. Станіслав глянув на папірець і очам не повірив
Довго не було дітей у Федора та Марії. Були вони у різних спеціалістів – ті лише руками розводили: – Нормально все у вас! Просто чекайте. Федір і Марія вже зневірилися […]
Після одруження Віктор запитав Галину, чи не проти вона на рік-два на заробітки поїхати, бо їм нема де жити. – Галинко, інші жінки ж заробляють якось, і ти заробиш. А тоді ми з тобою вже заживемо так, що всі нам заздрити будуть, – мріяв Віктор. І Галина поїхала в Італію. За три роки на квартиру заробила, так на всьому економила, бо ж хотіла пошвидше до коханого повернутися. Та коли приїхала, то застала вдома іншу господиню
– А може не треба так поспішати, Галино, з квартирою. Навіщо її зараз купувати? От приїдеш додому назавжди, тоді вже і придбаєте житло, – повчала одна заробітчанка іншу. Галина не […]
Я біля онуків дістала друге дихання, – сказала свекруха одного вечора, коли ми дивилися фільм. Я ще штовхнула Арсена, але той глянувши на мене нічого не зрозумів. Я з самого початку знала, що переїзд Любов Степанівни до нас погана ідея. – Мама з кожним днем все гірше почувається. Я був у неї на вихідних. Вона геть змарніла. Її сусідку, з якою вона дружила, забрали діти в місто. Я думаю, що потрібно і нам вже змиритися з тим, що потрібно маму забрати до себе, – сказав чоловік. Я просила добре все обдумати, не гарячкувати, але Арсен і слухати мене не хотів
– Я біля онуків ніби дістала друге дихання, почала життя заново, – сказала свекруха одного вечора, коли ми дивилися сімейний фільм. Я ще штовхнула Арсена, але той глянувши на мене […]
Минулих вихідних донька мені телефонувала, сказала, що в неї багато справ і просила мене, щоб я з онуками посиділа. Я постійно до доньки і зятя бігаю, в них прибираю, готую і з дітьми сиджу. А цього разу відмовила Поліні спокійно, кажу – ти там вирішуй все сама, як хочеш, а я вдома залишаюся, з батьком разом хочемо провести вихідні. Наша донька дуже образилася на мене
На сьогоднішній день мені 57 років. Я вже бабуся ще не стара, правда, зовсім, але мабуть погана дуже для своїх найближчих рідних людей. Справа в тому, що нещодавно я взагалі […]
З чоловіком стосунки почали погіршуватися, він часто їздив на заробітки, а повертаючись додому, всі зароблені кошти прогулював з друзями, забувши про сім’ю. Будинок, в якому ми проживали був чоловіка, він постійно був закордоном, приїжджав раз на рік на декілька тижнів, а сину залишилося два роки до закінчення школи
1 Частина. З чоловіком прийшли до подруги на хрестини і там я вперше побачила його. Високий, стрункий, кароокий, в його очах була така глибина. Ми з Оксаною сім’ями дружили вже […]
Я часто зідзвонююсь з онуками, але вчорашня розмова мене сильно здивувала. – Що ви робите, Катрусю? – спитала я онучку. – Сьогодні нас бабуся вчила борщ варити. Ви знаєте, у вас кращий виходить, тому, коли буду у вас, то поділитесь своїм секретом. – А що ж в цей час бабуся робила?, – питаю я. – Вона на дивані лежала і в телефоні клацала. Ну як так можна, скажіть мені люди добрі? Сваха ще молода, але вже не працює. Невже важко дітям їсти приготувати? Я коли її про це спитала, вона сказала що для онуків не наймичка. – То вашого сина діти, нехай самі вчаться виживати
– Бабусю, ми б хотіли з татком і з вами жити, – сказала мені ввечері по телефону онучка. Мені аж в голові запаморочилося від її слів. Як сваха так може […]
Відколи на роботі з’явилася нова працівниця Руслана, Василь втратив спокій, не міг нічого робити, лише думав про неї. І йому не заважало навіть те, що в минулому році він відсвяткував свій 55-річний ювілей, а Руслані всього лиш 35. Вона снилася йому ночами, а зранку він прокидався і їв сніданок, який йому зготувала любляча дружина. З Вірою вони прожили у шлюбі 30 років. Складні були часи, всяке траплялося, але їм вдалося пройти всі випробування, крім цього, останнього
Відколи на роботі з’явилася нова працівниця Руслана, Василь втратив спокій, не міг нічого робити, лише думав про неї. І йому не заважало навіть те, що в минулому році він відсвяткував […]
Коли кондуктор зайшов у наш вагон, жінка похилого віку попросила у нього допомоги з постільною білизною. Кондуктор був у люті, і ми вирішили вчинити справедливо.
Я ніколи не забуду про випадок, що стався під час однієї моєї поїздки на потязі. Коли потяг вже збирався вирушати, я зайшов у нього і вмостився на верхньому ліжку. Піді […]