Олена відкрила хвіртку і зайшла на своє рідне подвірʼя. Мати побачила її, кинула відро з огірками і побігла назустріч доньці! – Оленко, дівчинко! А бабуся ж наша, як знала, каже треба млинців напекти! Оленочка може приїде, – говорила крізь сльози мати. Вони сіли вечеряти на вулиці під грушею. Потім Олена сходила з матірʼю корівку зустрічати. – Як я живу, мамо? Добре живу, матусю, не переживай… – Я ж бачу, – сказала мати. – Щось не так. Олена раптом заплакала. – Не можу я так більше! Не можу, матусю! Мати не розуміла, що відбувається
Ох і добре в матусі… Олена з вечора приїхала в село на останньому автобусі. Дядько Василь, все в тих же великих окулярах, у тому ж незмінному картузі, всю дорогу поглядав […]
Нас у сім’ї було двоє, я і брат мій молодший. Доки ще тато був живим, то й світ мені був і яскравим і світлим, а як тато на небо полинув, то зав’язала мені мама дитинство навік.Знаєте, є родини у яких прямо кажуть, що от старша дитина – мамина, молодша – татова, ну а чи навпаки. Так і у нас було. Брат мій був маминим синочком, вона прямо те казала і при мені.— Ну а чого приховувати? Я ж не винна, що от так відчуваю. Ірку, я люблю, але синочок мені ближчий.Тільки мені малій було на її слова пусто, бо ж тата мала і він мені був головніший. Ми з ним часто підсміювались із того, як мама все над Ростиком труситься, та як у вісім років його із ложечки годує і рота йому втирає. Однак, усі ті смішки припинились одразу, як батька мого не стало.
Сусідка втретє за день мене набирає, а я тримаю телефон у руках, ковтаю сльози, але не відповідаю на дзвінок. Я знаю, що нині усі турботи про мою маму лягли їй […]
– Бабуся, я тобі покупця знайшла на дачу! – радісно повідомила Тамара прямо з порога.– А з чого ти взяла, що я зібралася продавати дачу? – здивувалася Зінаїда Іванівна.– Ну як з чого? – відповіла їй Тамара. – Ти все одно вже старенька, навіщо вона тобі потрібна?– Я сподівалася, що ти продаси свою непотрібну дачу! Ти й так однією ногою на тому світі, а все за своє майно чіпляєшся!
– А з чого ти взяла, що я зібралася продавати дачу? – здивувалася Зінаїда Іванівна. – Ну як з чого? – відповіла їй Тамара. – Ти все одно вже старенька, […]
Марія з Іваном вже лягли спати, як раптом чоловік почув, що двері у воротах заскрипіли. Іван тут же сів у ліжку, глянув на настінний годинник, потім здивовано глянув на дружину. – Ну, і кого в цей час до нас принесло? Як думаєш, Марія? – запитав він. Дружина спритно встала з ліжка, підійшла до вікна, притулилася обличчям до скла. Потім раптом відсахнулася, і схвильовано перехрестилася. – Це що це там Іване? – зашепотіла схвильовано вона. Іван теж підійшов до вікна, глянув на подвір’я і застиг від побаченого
Двері у воротах скрипіли вже давно. І так набридливо вони рипіли, просто сил не було слухати. – Ти коли петлі у воротах змажеш? – щодня невдоволено питала Марія у чоловіка. […]
Ольга була вдома, коли їй зателефонувала донька. – Матусю, ти вдома зараз, так? – запитаю вона. – Я заїду до тебе? – Звичайно! – сказала Ольга. – Скучила? – І це теж. – А що ще? – насторожилася Оля. – Я купила тобі квіти, – раптом сказала донька. – Хочу подарувати. Ольга розгубилася: – Які квіти? Навіщо? Свята ніякого немає… – В честь чого квіти? – здивовано запитала вона. – Ну, мамо, просто хочу подарувати! Через годину дочка зайшла в квартиру з букетом білих лілій. – Доню, ти мене зацікавила! – ахнула Ольга. – Давай розповідай, чому раптом ти вирішила подарувати мені квіти? Ольга не розуміла, що відбувається
Оля пішла від чоловіка. Зібрала свої речі, вийшло дві великі валізи. Це тільки одягу. Решту залишила. Житло собі вона купила таємно від Сергія. Оформила на маму. Вони продали стару бабусину […]
Тетяна смажила чебуреки, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила подруга Валя. Жінки порозмовляли про те, про се. – Ну як там у вас справи з Ігорем? – запитала Валя. – Навіть незнаю… Щось він охолов до мене. Після народження дитини його, як підмінили, – сумно промовила Таня. – Таню, є спосіб, як все виправити, – раптом сказала Валя. – Але тобі це може не сподобатися. – Говори! – наполягла Тетяна. Валя поділилася своїм планом з Танею. Жінка вислухала подругу і застигла від почутого. – Та ти геній! – тільки й вигукнула Тетяна
Ігор вимкнув телефон та подивився на дружину. – Чуєш, Тань, тут це… Михайло дзвонив. – І що хоче твій Михайло? – єхидно поцікавилася Тетяна. «От чому в неї одразу такий […]
Тетяна зранку збиралася на роботу. Вона вирішила вдягнути нове пальто, яке тільки вчора купила. – Ти в цьому на роботу підеш? – вийшла у коридор її мати. – А як дощ піде? – А я парасольку взяла, – сказала Тетяна й швидко вийшла з квартири. Небо затягнуло сірими низькими хмарами. – Все, закінчилось бабине літо, – сумно подумала Тетяна… Коли вона вийшла з маршрутки, вже йшов дощ. Парасольку чомусь заклинило, і жінка намагалася її відкрити, стоячи на краю тротуару. Раптом зовсім близько від неї проїхав якийсь чорний джип. Тетяна глянула на себе, й оторопіла від побаченого
Тетяна сиділа за комп’ютером, але дивилася не на екран, а у вікно. Останні теплі вересневі дні… І навіть не про це вона думала, а про те, на що витратити премію, […]
Наталя Максимівна купила подарунок і вирішила поїхати до сина та невістки, відвідати онука. – Оксано, мама дзвонила. Говорила, що збирається до нас, – сказав дружині Роман. – Як до нас? Чому вона не попередила? Чим же я її пригощати буду, – захвилювалася дружина. – Заспокойся, мама ж до онука їде, а не тебе перевіряти, – усміхнувся Роман. – Посидь з Андрійком! А я хоч бутербродів зроблю, – сказала Оксана і побігла на кухню. За годину у квартиру подзвонили. – Привіт, мамо! – усміхнувся Роман, відкривши двері. – Заходь! Наталя Максимівна зайшла у квартиру, оглянулася і застигла від побаченого
Найбільше Оксана не любила обов’язкових відвідувань у вихідні батьків чоловіка. Ні, людьми, мабуть, вони були добрими. Батько Романа все життя на будівництві, зараз на пенсії вже. Мама у коледжі викладачем […]
Григорій зі своєю коханкою Іриною прийшли в ресторан. Вони сіли за столик і зробили замовлення. Григорій оглянув залу ресторану, як раптом, за столиком навпроти він побачив свою дружину разом зі своїм начальником! Вони мило розмовляли і, здавалося, нікого довкола себе не помічали… – Це ж треба до такого додуматися?! – пробурмотів Григорій. – Чоловік – за двері, дружина – в двері! Григорій, не звертаючи уваги на Ірину, кинувся до їхнього столика. – І як це розуміти, Ніно?! Як тобі не соромно! – галасував на всю залу Григорій. Він не розумів, що відбувається
– Ніночко, я сьогодні їду у відрядження. Тижні на два, може, і довше затриматись доведеться. Цей Яків Миколайович дуже знахабнів. Я ж недавно повернувся з попереднього відрядження, а він мене […]
Рита сиділа в автобусі й задумливо дивилася у вікно. Вони стояли в заторі. А сьогодні Рита з чоловіком Дмитром збиралася в ресторан. Їй ще треба було приготуватися. Але Рита запізнювалася, і йти їй мабуть доведеться у тому самому одязі, який був на ній… Роздуми жінки зупинив дзвінок телефону. Рита глянула на екран, і побачила обличчя матері. Це було дивно. Зазвичай, у такий час, мама не дзвонила. Рита не на жарт розхвилювалася. – Алло, мамо, – сказала вона в слухавку. – Щось сталося? – Ох, сталося, Рито… – сказала мати. Жінка застигла в очікуванні найгіршого
Рита сиділа в автобусі й задумливо дивилася у вікно. Вони вже годину стояли в заторі і це дратувало більше, аніж будь-коли. Все тому, що сьогодні вони з чоловіком Дмитром збиралися […]