Я виховала трьох дітей, вижила на одну зарплату в 90-х, а тепер маю пояснювати невістці, чому я дала дитині печиво — за яке, до речі, сама й заплатила 38 гривень. І, здається, вона ще не усвідомлює, кого насправді взяла на виховання
Я виховала трьох дітей, вижила на одну зарплату в 90-х, а тепер маю пояснювати невістці, чому я дала дитині печиво — за яке, до речі, сама й заплатила 38 гривень. […]
— Гаразд, досить, Ганнусю, журитися. Що зроблено, те зроблено, а тепер треба думати, як жити далі. Кімната у тебе є, і вона тебе чекала, все як було, навіть твої шкільні щоденники. З роботою покумекаємо, а машина моя он, під вікном стоїть. Я на ній уже не їжджу, старий став, забирай! Тож ти не все втратила, у тебе є родина, у тебе є я і бабуся
Ганна знала, що дідусь її спосіб життя засуджує, і це її дратувало. Він бурчав про шалені гроші, які вона витрачає на ганчірки й ресторани, про несерйозну роботу в якійсь інтернет-конторі […]
Усі сусіди обговорювали жінку – привела додому когось! Про доньку б маленьку подумала, балакали сусіди. Ще й мовчун, слова з нього не витягнеш. Значить, приховує щось. А Валя не слухала нікого. Наче розуміла, що це її останній шанс жіноче щастя своє знайти…
Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, […]
Я рано вийшла заміж та вирішила, що не називати свекруху мамою. А який сенс? Хіба вона мене народила? Годувала, виховувала, одягала, доглядала? Минуло вже 20 років. Я сама нещодавно стала свекрухою, старший син одружився. І ми пішли з невісткою в магазин. І після того, як дівчина до мене звернулося – аж серце розтануло. Зрозуміла, що таке рішення було помилкою.
Я вийшла заміж рано, у 19 років. І от сама собі дала обіцянку – не називати свекруху мамою. Навіщо? Хіба вона мене народила? Хіба вона мене годувала, виховувала, одягала, доглядала? […]
Є у мене родичі в місті. Вони часто до нас в село приїжджають на літо. Обідають у нас і їдуть, ми їм ніколи і шматочком хліба не дорікали. Мама моя для них нічого не шкодувала ніколи. Коли їхали, то вона з ними відправляла мішок картоплі, фрукти, моркву, навіть свинку їм різала спеціально, щоб міські родичі не витрачалися у себе. А у відповідь навіть «спасибі» не отримували. Дзвонять нам кожні вихідні і на життя сkаржаться. Кажуть, що rрошей ні на що не вистачає. Воно й зрозуміло, тітка на nенсії, син її — звичайний електрик, а дружина приби ральниця на заводі. Живе від зарnлати до зарnлати. Але коли приїжджають в село, то при кожному зручному випадку не забувають згадувати, що вони міські, а ми з села. Гидуючи дивляться на гній, але їдять наші фрукти і овочі не rребують.
Є у мене родичі в місті. Вони часто до нас в село приїжджають на літо. Обідають у нас і їдуть, ми їм ніколи і шматочком хліба не дорікали. Мама моя […]
Катя розвішувала білизну, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала Марія Іванівна. – Доброго дня. Одна. Олексій ще на роботі, – відповіла невістка. – Це добре, що Олексія немає, – свекруха зайшла в квартиру та пройшла на кухню. – Щось сталося? – захвилювалася невістка. – Сталося, Катю… Мені крім тебе і поділитися нема з ким…, – якось дивно відповіла Марія Іванівна. Катя поставила чайник грітися, поставила на стіл вазочку з цукерками. – Розповідайте, мамо, не тягніть…, – попросила невістка. Але Катя навіть уявити не могла, який «секрет» їй відкриє свекруха.
Катя розвішувала білизну після прання, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха Марія Іванівна. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала вона. – Доброго дня. Одна. […]
Я ніколи не думала, що моє сімейне життя перетвориться на боротьбу за власну гідність. Коли я одружилася з Богданом, я вірила, що ми будемо справжньою командою, але його мати, Лариса Григорівна, поступово почала контролювати кожен наш крок.
Я ніколи не думала, що моє сімейне життя перетвориться на боротьбу за власну гідність. Коли я одружилася з Богданом, я вірила, що ми будемо справжньою командою, але його мати, Лариса […]
— Я так більше не можу. Я мріяв про сина, а у нас вже третя дочка. Це не те життя, про яке я думав, — Сергій стояв на порозі з потертою спортивною сумкою і жодного разу не подивився їй в очі.
— Я так більше не можу. Я мріяв про сина, а у нас вже третя дочка. Це не те життя, про яке я думав, — Сергій стояв на порозі з […]
Правду Віра дізналася тільки через місяць. Збиралася, як завжди, сестру відвідати. Подарунки приготувала. Чоловік навідріз відмовлявся їхати з нею. Віра прямо сказала: – Розповідай, що тоді сталося. Відчуваю, що щось трапилося! Не без причини Єгор при згадці про тітку злиться і дратується.
– Бабця! – закричала на Віру племінниця. – Стара безсовісна жадібна бабця! Від тебе скоро чоловік піде. Є до кого… Наприклад, до моєї… Віра анітрохи не образилася. У свої сорок […]
10 років назад я розлучився зі своєю дружиною. Моїй доньці Катюші тоді було тільки 14 і вона залишилась з мамою. Однак, колишня дружина була проти мого спілкування з донькою. Ніколи не відпускала на свята до мене. Через друзів дізнавався про закінчення школи, свята доньки. А коли нарешті випала нагода зустрітися з Катериною – то донька сказала що я чужий для неї.
10 років назад я розлучився зі своєю дружиною. Моїй доньці Катюші тоді було тільки 14 і вона залишилась з мамою. Після розлучення колишня вирішила почати все наново. Вона переїхала разом […]